Ухвала суду № 59663569, 11.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/809/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Ганечко О.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 26.04.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 року № Ф-0003671701;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 року № 0003661701;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.04.2016 року: № 0004411701, № 0004421701 та № 0004431701.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрована Чернігівським обласним управлінням юстиції як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 7910 від 23.11.2009 року), та отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю від 19.04.2012 року № 116.

Вид діяльності за КВЕД - 69.1 - діяльність у сфері права.

На обліку в Чернігівській ОДПІ позивач перебуває з 26.04.2012 року за № 3101.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового тексу України та п.п. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу Чернігівської ОДПІ «Про проведення документальної планової перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_2» № 62 від 29.02.2016 року, згідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2016 року, працівниками податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності самозайнятої особи ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 26.04.2012 року по 31.12.2014 року.

Перевірку проведено з відома та в присутності самозайнятої особи ОСОБА_2 за адресою здійснення нею нотаріальної діяльності. Термін проведення документальної планової виїзної перевірки продовжувався з 31.03.2016 року на 2 робочі дні на підставі наказу Чернігівської ОДПІ від 30.03.2016 року № 106.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2016 року № 73/17/73/17/НОМЕР_5 (Том 1 а.с.18-40).

Перевіркою встановлено порушення:

- порушення п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподатковуваний (чистий) дохід в розмірі 383260,24 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 84302,40 грн., за 2013 рік - 176347,26 грн., за 2014 рік - 122610,58 грн. Відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 178.2 ст. 178 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений у сумі 58475,02 грн., в т.ч. за 2012 рік в сумі 12645,36 грн., за 2013 рік -27438,04 грн., за 2014 рік - 18391,59 грн.

- порушено вимоги п. 5., п. 6 наказу Міністерства доходів і зборів України № 481 від 16.09.2013 року «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», а саме: неправильне ведення книги обліку доходів і витрат;

- порушено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) (ф. № 1-ДФ);

- абзац перший п. 2 ч. 1 ст. 7. п. 11 ст. 8. п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 131534,94 грн., в т.ч. за 2012 рік - 27796,73 грн., за 2013 рік - 61192,44 грн., за 2014 рік - 42545,77грн.;

- п. 44.6 ст. 44., п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: не в повному обсязі надано документи для проведення перевірки.

Вважаючи складений податковим органом акт перевірки протиправним, позивач подав заперечення на нього (а.с.41-46 Т.1).

На підставі висновків акту перевірки Чернігівською ОДПІ було винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 року № Ф-0003671701 на суму 131 534,94 грн. (Том 1 а.с.14);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.04.2016 № 0003661707 на суму 12 416,04 грн. з розрахунком (Том 1 а.с.15,);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004411701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн. (Том 1 а.с.79, 80);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004421701, яким позивачу нараховано адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн. (Том 1 а.с.81, 82);

- податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 № 0004431701, яким позивачу збільшено податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 73 093,76 грн. (58 475,02 грн. за основним платежем та 14 618,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (Том 1 а.с.83,84).

Вважаючи винесені відповідачем: вимогу, рішення та податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон № 3425).

Приписами п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Так, ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Приписами абзацу третього ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Відповідно до приписів п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. В п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України визначена база оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

З огляду на викладені норми чинного законодавства судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежить від доходу (прибутку), отриманого від діяльності позивача, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, який є базою нарахування єдиного внеску. Тобто, базою нарахування єдиного внеску також є різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.

Пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 року за №1014/18309 та діяла до 03.12.2013 року передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Аналогічне положення міститься і у п. 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454 (далі - Порядок № 454) (чинного до 14.04.2015 року), зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 20.09.2013 року № 1628/24160.

З огляду на викладені норми законодавства судом першої інстанції вірно зауважено в оскаржуваній відповідачем постанові, що звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною, - є календарний рік.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п.п. 178.4, п.п.178.6 ст. 178 Податкового кодексу України).

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року № 793 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку, що підлягає сплаті до бюджету для зазначених осіб за календарний рік.

Отже, суд першої інстанції вірно врахував, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок, в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року

Зазначений висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.09.2013 року № 455 (чинної до 20.04.2015 року) в якому зазначено, що платники, визначені п.п.4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.п. 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Форма обліку та порядок ведення доходів і витрат визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

У відповідності до п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, форма та порядок ведення якої затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1025, що діяв до 18.10.2013 року (далі - Порядок № 1025), здійснюється у такому порядку: у графі 1 вказується дата заповнення, у графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, тобто наростаючим підсумком.

Згідно п.5 Порядку № 1025, дані Книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

18 жовтня 2013 року набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 16.09.2013 року № 481 (далі - Порядок № 481), у якому в п. 5 зазначено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Порядок занесення відомостей до Книги визначений п. 6 Порядку № 481.

У відповідності до п.9 Порядку № 481 дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Окрім того, порядок звітування фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність, - про суми врахованого єдиного внеску в 2001-2013 роках визначався Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2. В 2014 році порядок звітування фізичної особи, що провадить незалежну професійну діяльність - про суми врахованого єдиного внеску - Порядком № 454.

Так, у п.3.4 вищевказаного Порядку зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

У відповідності до п.4.12 Порядку, особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року у разі призначення пенсії подається звіт з позначкою "призначення пенсії" за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

З огляду на викладені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в таблиці 3 в другій графі зазначається сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач приватний нотаріус подавала податкові декларації про майновий стан і доходи, які прийняті та зареєстровані контролюючим органом.

Згідно декларацій про майновий стан і доходи:

за 2012 рік від 26.04.2013 року сума чистого оподатковуваного доходу становить - 4 667, 60 грн. (Том 1 а.с.102-103, 102);

за 2013 рік від 23.04.2014 року сума чистого оподатковуваного доходу становить - 10 591,74 грн. (Том 1 а.с.106-107, 108);

за 2014 рік від 29.04.2015 сума чистого оподатковуваного доходу склала 19 132,42 грн. (Том 1 а.с.110-113, 114).

Згідно даних звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що подавались позивачем до УПФУ в м. Чернігові протягом 2011-2013 років та Чернігівської ОДПІ в 2014 за 2014 рік, суми чистого оподаткованого доходу, що зазначені в деклараціях про майновий стан та доходи, були перенесені позивачем до звітів про суми нарахованого єдиного внеску (Том 1 а.с.91-101).

Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а саме таблиця 3 Додатку № 5 Порядків подані: за 2012 рік - 23.04.2013 року (на суму 4 667,60 грн.), за 2013 рік - 23.04.2014 року (10 591,74 грн.), за 2014 рік - 29.04.2015 року (на суму 19 132,42 грн.), тобто у строки, передбачені законодавством України. (Том 1 а.с.90а, 93, 98, 101).

Позивачем, податкова звітність сформована на підставі первинних документів, відображених в Книгах обліку доходів та витрат: за 2013 - 2014 роки (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ (МДПІ 26.04.2012 року за № 998) та за 2014 рік (зареєстрована в Чернігівській ОДПІ 18.12.2013 року за № 236) (Том 1 а.с.126-170). Оскільки законодавством не врегульовано питання, які саме документи є підставою для проведення вищевказаного розрахунку самозайнятою особою, а саме нотаріусом, суд вважає, що податкова звітність за період, який перевірявся відповідачем, складена і подана до Чернігівської ОДПІ на підставі належних документів.

З наведеного вбачається, що позивач здійснила правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску. Зокрема, у графі 3 таблиці 3 Додатку № 5 вказано як базу для нарахування єдиного внеску суму чистого оподаткованого доходу відповідно до поданих декларацій про майновий стан і доходи.

Згідно п.п. 2.1.2 акта перевірки від 08.04.2016 року № 73/17/НОМЕР_5, під час перевірки правильності визначення валового доходу Чернігівською ОДПІ, відображеного в деклараціях про майновий стан і доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, розбіжності не виявлено. В п.п.2.1.1 даного акту перевірки також зазначено, що вищевказані декларації про майновий стан та доходи були подані позивачем без порушення встановленого терміну, а їх форма відповідає законодавчо затвердженій формі (Том 1 а.с.23, 24).

Таким чином, враховуючи в сукупності вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки обчислення сум єдиного внеску фізичними особами, що провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі нотаріусами, здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб то дані, вказані в розділі III Податкової декларації про майновий стан і доходи, мають відображатися у звітності з єдиного внеску. До зазначеної суми, з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, застосовується відповідна ставка, визначена у ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, аналогічна правова позиція викладена в ухвалах вищого адміністративного суду від 18.08.2015 року справа № 818/1464/15, від 04.09.2015 року справа № 820/6365/15.

Крім того, з наданих суду податкових декларацій про майновий стан і доходи та звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску вбачається, що позивачем було здійснено правильний розрахунок загального чистого доходу за перевіряємий період, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і сума якого використовується для нарахування єдиного соціального внеску.

Отже, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що суб'єктом владних повноважень безпідставно внесено до акту перевірки висновок про те, що позивачем занижена сума доходу, на який нараховується єдиний внесок, у розмірі 383 260,24 грн. та відповідно занижена сума єдиного внеску на 131 534,94 грн., а тому оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2016 року № Ф-0003671707 та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.04.2016 року № 0003661701 Чернігівської ОДПІ є неправомірними та підлягають скасуванню.

Згідно п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Приписами п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України встановлено, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У відповідності до п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження сум загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження незалежної професійної діяльності в готівковій та безготівковій формах позивачем надано до перевірки:

- книги обліку доходів і витрат за 2012-2014 роки (Том 1 а.с.126-170);

- довідку ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 року № 080/183 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року (Том 1 а.с.88);

- виписку/особовий рахунок ПАТ «Мегабанк» з 07.08.2013 року по 21.03.2016 року (Том 1 а.с.89).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Позивач як самозайнятою особою отримувалися доходи, пов'язані із її професійною діяльністю, а саме як плата за вчинені нотаріальні дії.

Встановлено, що така плата за вчинені нотаріальні дії відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5, вказується у відповідній графі реєстру для реєстрації нотаріальних дій. У кінці кожного робочого дня після останньої нотаріальної дії здійснюється підсумковий запис, у якому зазначається в тому числі розмір отриманої приватним нотаріусом плати.

Проте реєстр для реєстрації нотаріальних дій не є первинним документом у розумінні бухгалтерського обліку, який би підтверджував отримані доходи. Він є частиною документів нотаріального діловодства. Здійснені в ньому записи є доказом вчиненої нотаріальної дії. Інформація з реєстру для реєстрації нотаріальних дій використовується для заповнення Книги обліку доходів і витрат

Реєстр для реєстрації нотаріальних дій містить відомості про осіб, які зверталися за вчиненням нотаріальних дій, тому не може надаватись перевіряючим для підтвердження отриманого позивачем доходу в розрізі операцій, в силу заборони передбачено ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

З огляду на зазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні вищевказаним Законом, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено в якій формі приватний нотаріус має отримувати плату, як і в жодною нормою права не передбачено оформлення будь-якого первинного бухгалтерського документа, який би підтверджував отриману плату саме в готівковій формі, суд вважає, що позивачем під час перевірки було надано всі належні і допустимі докази отриманого доходу.

Окрім всього, колегія суддів зазначає, що витрати, необхідні для провадження приватної нотаріальної діяльності, встановлені статтями 5, 14, 25, 26, 28, 34 Закону України «Про нотаріат», наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно правових актів Міністерства юстиції України», наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 року № 888/5 «Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності» та іншими.

Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності. При цьому, зазначені витрати повинні бути підтверджені документально.

Приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові договори. Відповідно, зазначене вказує на можливість залучення нотаріусом при здійсненні своєї діяльності (на договірних засадах) необхідних ресурсів, придбання товарів, робіт чи послуг (ч.9 ст. 24 Закону України «Про нотаріат»).

Як вірно встановлено судом першої інстанції при здійсненні нотаріальної діяльності позивачем було отримано від контрагентів послуги (інформаційно-технічні, заправка картриджів, протипожежні, охоронні та ін.).

Позивач сплачувала орендну плату за нежитлове приміщення, яке орендується нею на підставі договору оренди від 09.04.2012 року, здійснювала оплату за спеціальні бланки нотаріальних документів, папір, картриджі та інше.

Документи, які підтверджують понесені позивачем витрати, необхідні для здійснення приватної нотаріальної діяльності та були з нею пов'язані, сформовані у справу № 01-14 «Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, нарядів на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна, матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо)» за відповідні роки, які належним чином оформлені (квитанції, фіскальні чеки, платіжні доручення, акти виконаних робіт, відомості тощо) та підтверджують проведені позивачем розрахунки, як у готівковій, так і в безготівковій формах по здійсненим витратам (Том 1 а.с.225-250, Том 2 1-268).

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 при здійсненні своєї діяльності використовує працю найманих робітників за яких, як податковий агент, відповідно до вимог чинного законодавства сплачує податок із доходів, що підтверджується справою № 01-13 «Особові рахунки працівників» (Том 1 а.с.171-224).

Понесені витрати, здійснені в безготівковій формі, підтверджуються довідкою ПАТ ДБ «Ощадний банк України» про рух коштів по рахунку від 24.03.2016 року № 080/183 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, яка надавалась на перевірку, та випискою по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 по 31.12.2014 (Том 3 а.с. 12-20).

Витрати у готівковій формі належним чином відображені в Книгах обліку доходів і витрат (Том 1 а.с.126-170).

Отже, отримані позивачем послуги та товари придбавалися для використання при здійсненні незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_2, їх придбання обумовлювалося об'єктивною потребою в належній організації приватної нотаріальної діяльності та випливало з суті такої діяльності та законодавчих вимог щодо умов її здійснення, придбані послуги були спрямовані на вирішення конкретних питань нотаріальної діяльності позивача та споживалися з цією метою, і такі дії відповідали реальним намірам учасників даних правовідносин.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що чинне у період 2012-2014 років законодавство України, встановлюючи можливість зменшення оподатковуваного доходу особи, що провадить незалежну професійну діяльність, на витрати, які є необхідними для її провадження, не передбачає вичерпного переліку таких витрат. Крім того вірно зазначив, що під час проведення перевірки працівниками податкової перевірялися усі вищеперераховані документи, що підтверджують понесені позивачем витрати, доказом чого є підписаний, в тому числі перевіряючими, опис документів, поданих для огляду для проведення документальної планової перевірки, та складений додаток до акту перевірки від 08.04.2016 року № 73/17/НОМЕР_5 щодо грошових потоків та призначення платежів, здійснених фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю (Том 1 а.с.38-40, 90).

Дійсно судом першої інстанції в судовому засіданні було встановлено, що позивачем при заповненні Книг обліку доходів і витрат було порушено вимоги п. 3 Порядку № 1025 та п. 5, п. 6 Порядку № 481, а саме у графі 1 не зазначено дати запису; у графі 2 відображено суму доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності лише за рік, проте, колегія суддів погоджується, що такі помилки при заповненні не є підставою для непідтвердження сум доходів отриманих за кожен перевіряємий рік.

Таким чином, включення позивачем до складу витрат, пов'язаних із веденням нотаріальної діяльності у перевіряємий період, сум, підтверджених первинними документами і сформованих у справах №№ 01-13 та 01-14, є правомірним.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем на перевірку не була надана виписка по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що в запиті Чернігівської ОДП був відсутній конкретний перелік документів, які позивач мала надати, в тому числі була відсутня вимога про надання саме вищевказаної виписки.

Разом з тим, в суді першої інстанції позивачем була надана виписка по рахунку, відкритому в ПАТ ДБ «Ощадний банк України», за період з 22.05.2012 року по 31.12.2014 року, в якій відображено безготівкові операції ОСОБА_2 щодо отриманого доходу та понесених витрат (Том 3 а.с.20-26).

Проаналізувавши вищенаведене в сукупності, колегія суддів дійшла однозначного висновку про те, що фізичними особами-підприємцями, щодо яких позивачем не була зазначена інформація у формі № 1-ДФ, були надані копії документів, що підтверджують їх державну реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України податок на доходи не утримувався, оскільки в даному випадку вона не є податковим агентом щодо таких осіб. Слід врахувати, що обов'язок щодо подання інформації про виплату доходу зазначеним фізичним особам-підприємцям за формою № 1-ДФ у позивача також відсутній.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи, вказані в апеляційній скарзі, оскільки вони ґрунтуються на припущених апелянта.

Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 11 серпня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Ганечко О.М.