Постанова № 59661648, 11.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2016 року № 826/19439/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків

фінансових послуг

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04.08.2015 № 1865..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 04.08.2015 № 1865.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 було призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів судово-економічної експертизи.

17.06.2016 до суду надійшов висновок експертизи, у зв'язку з чим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2016 було поновлено провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що розглядаючи питання дотримання позивачем вимог щодо забезпеченості страхових резервів і нормативу достатності активів, відповідач мав керуватись положеннями статей 30 та 31 Закону України "Про страхування", а не пунктом 3.4 розділу ІІІ Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 741 від 08.10.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1099/17115, який положенням зазначеного Закону не відповідає. Також позивач посилався на те, що відповідач не повинен був враховувати суму резерву коливань збитковості, яка не є страховим зобов'язанням до складу сумарної величини довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень позивача для цілей дотримання нормативу достатності активів, водночас мав врахувати для розрахунку зазначеного нормативу дебіторську заборгованість пов'язану з операціями перестрахування та наступні активи: відстрочені аквізиційні витрати, частину залишку коштів у централізованих страхових резервних фондах, право вимоги за регресивними справами та витрати майбутніх періодів, представлені податком на прибуток за ставкою 3%, що відноситься до незароблених премій..

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 741 від 08.10.2009 було належним чином зареєстроване в Міністерстві юстиції України та пройшло всі законодавчо визначені процедури. Також відповідач зазначив про те, що оскаржуване розпорядження було прийнято в порядку, у спосіб та в межах повноважень встановлених чинним законодавством. Окрім того, відповідач зазначив про те, що сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень позивача станом на 31.03.2015 розраховувалась відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за результатами перевірки звітних даних Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" за 2014 рік (вх. № 10/0197-ск від 26.02.2015) та за І квартал 2015 року складено акт про правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на ринку фінансових послуг №519/13-15/13/3 від 21.07.2015, яким в пункті 4 якого встановлено наступне: "4. Згідно звітних даних Товариства за І квартал 2015 року станом на 31.03.2015 сума прийнятних активів, яка розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, становить 405 007,5 тис. грн. Сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень, включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до чинного законодавства, станом на 31.03.2015 становить 558 330,0 тис. грн.

Таким чином станом на 31.03.2015 Товариством порушено вимоги пункту 3.4 розділу Ш Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 8 жовтня 2009р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2009р. за №1099/1711, відповідно до якого сума прийнятних активів Товариства, яка розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування та перестрахування, повинна бути не меншою, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень, включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до даних Балансу (Звіту про фінансовий стан) Додатку 1 звітних даних Товариства за І квартал 2015 року станом на 31.03.2015 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становить 52 913,0 тис. грн."

04.08.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг видано розпорядження № 1865 "Про застосування заходу впливу до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", яким враховуючи порушення встановленій пунктом 4 акту №519/13-15/13/3 від 21.07.2015 та керуючись пунктом 10 частини першої статті 28, статтею 39, пунктом 1 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», пунктом 4 частини першої статті 37 Закону України «Про страхування», підпунктом 41 пункту 4 та підпунктом 19 пункту 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України № 1070 від 23.11.201, пунктом 1.5 розділу І, підпунктом 1 пункту 2.1 та абзацом першим пункту 2.2 розділу П, пунктом 3.1 розділу Ш, абзацом другим пункту 4.21 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2319 від 20.11.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424 приписано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 25.10.2015.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" не погоджуючись з розпорядженням № 1865 від 04.08.2015, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України №1070 від 23.11.2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Статтею 39 зазначеного Закону встановлено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 1 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 37 Закону України "Про страхування" уповноважений орган має право, зокрема, видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Підпунктом 41 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України №1070 від 23.11.2011 встановлено, що Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Відповідно до підпункту 19 пункту 6 зазначеного Положення Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ.

Підпунктом 1 пункту 2.1 та абзацом 1 пункту 2.2 розділу ІІ оложення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 2319 від 20.11.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2112/2242 встановлено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення. Рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Розпорядженням №1865 від 04.08.2015 приписано позивачу усунути порушення законодавства про фінансові послуги, які встановлено в пункті 4 акту про правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на ринку фінансових послуг №519/13-15/13/3 від 21.07.2015.

Частиною першою статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Згідно з частинами першою та п'ятою статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Ухвалою суду від 01.02.2016 було призначено судово-економічну експертизу по справі, а на вирішення експерта поставлено наступні питання:

- чи підтверджуються документально та нормативно висновки пункту 4 акту № 519/13-15/13/3 від 21.07.2015 про правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на ринку фінансових послуг ?;

- чи виконано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" вимоги пункту 3.4 розділу ІІІ Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 741 від 08.10.2008 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1099/17115 ?.

У висновку № SE/02/1604-06 судової економічної експертизи у адміністративній справі № 826/19439/15 від 15.06.2016 зазначено наступне: "По першому питанню:

Висновки п.4 Акту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 519/13-15/13/3 від 21.07.2015р. про правопорушення, вчинені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на ринку фінансових послуг, документально та нормативно не підтверджуються.

По другому питанню:

У результаті проведеного дослідження підтверджується виконання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» вимог п.3.4 розділу ІІІ Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 741 від 08.10.2009р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2009р. за № 1099/17115.".

Висновок № SE/02/1604-06 судової економічної експертизи у адміністративній справі № 826/19439/15 від 15.06.2016 підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного висновку чи обґрунтованих доводів щодо помилковості висновку експертизи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування розпорядження №1865 від 04.08.2015 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати повністю розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1865 від 04.08.2015 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул. Б.Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 38062828) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов