Постанова № 59660118, 10.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1067/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування наказу №86-о від 08.02.2016 року в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування наказу №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Конституції та законів України, оскільки перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, відповідачем протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, на підставі висновків, викладених в Акті службового розслідування, що не відповідають дійсності та проведеного з неповним з'ясуванням обставин правомірності дій позивача та з порушенням процедури розслідування. Так, позивач зазначила, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 було проведено з метою, не передбаченою Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою Наказом Державної митної служби України від 13.08.2010 року №918, без належних на то підстав та незаконно утвореною аналітичною групою. Так, в порушення вимог Інструкції, акт було незаконно розглянуто з перевищенням повноважень особою, яка виконувала обов'язки керівника митного органу, а не Головою Держмитслужби, відповідачем не зазначено в Акті службового розслідування фактів та суті звинувачень або підозри, що слугували підставою для проведення розслідування, осіб, причетних до правопорушення, наявності (відсутності) вини кожної з них, причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням та його наслідками, наявності (відсутності) збитків, обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності посадової особи, вимог законів, які були нею порушені, причин правопорушення та умов, що йому сприяли тощо. Пояснень з приводу неналежного виконання службових обов'язків позивачем не надавалось. Зі змісту вказаного акту вбачається, що його складено 05.02.2016 року, а закінчено 08.02.2016 року, в той час як Наказом від 25.01.2016 року розслідування призначено на термін з 25.01.2016 року по 21.03.2016 року, у зв'язку з чим позивач просить суд скасувати наказ №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, який в порушення с.149 КЗпП ОСОБА_1 не оголошено та який прийнято на підставі незаконно проведеного службового розслідування, просить суд поновити на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні, надала до суду письмові заперечення (а.с.138-148 т.1), вмотивовані тим, що наказом Одеської митниці ДФС від 22.01.2016 року, на підставі службових записок, зокрема, №438/15-70-26-01 від 22.01.2016 року, складеної аналітичною групою, яка діє за розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р, призначено службове розслідування з метою встановлення обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарних та інших правопорушень, викладених у наведеній службовій записці. Так, згідно Акту №01-2016 службового розслідування від 05.02.2016 року встановлено, що митне оформлення товару 14 січня 2016 року працівниками відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи, без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків та визначено, що викладене стало можливим внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх посадових обов'язків, зокрема, головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 та недодержання вимог законодавства, що регулюють організацію проведення митних формальностей, Положень про відділи та посадових інструкцій, а саме: встановлено порушення позивачем п.1.1 розділу 1 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 року №1316, в частині необхідності інформування керівництва для прийняття рішення про проведення огляду або особистого інформування декларанта через автоматизовану систему не пізніше 10 годин з моменту встановлення форми митного контролю у вигляді митного огляду та про необхідність його проведення повідомлення декларанта; п.1.5 розділу 2, відповідно до якого покладається обов'язок оформлення електронного повідомлення про проведення огляду, засвідченого електронним цифровим підписом, що направляється електронними каналами декларанту; п.1.2 розділу 3, в порушення якого ОСОБА_1 проігнорувала вимоги, що висуваються до форми та змісту акту про проведення огляду (переогляду) товарів, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу»; п.1.4 розділу 3, всупереч якого позивачем не взято до уваги відсутність за актом даних про виконання посадовою особою, яка проводила огляд, обов'язку по перевірці повноважень осіб, що мали бути присутніми при проведенні огляду, підстави їх присутності, встановлення факту пред'явлення товарів до огляду та виконання дій, зазначених у рішенні про проведення огляду; п.2.2 розділу 3 стосовно визначення в акті огляду обсягу та кількості доглянутого товару у кількості штук або в інших одиницях, у яких вимірюється товар, відповідно до даних, що містяться у товаросупровідних документах, митній декларації; п.3.3 розділу 3 в частині обов'язковості належного застосування фотоапаратури посадовою особою, яка проводить митний огляд, у разі наявності рекомендацій системи управління ризиками. Крім того, позивачем порушено вимоги методичних рекомендацій щодо застосування фото-, відеоапаратури під час проведення огляду, переогляду товарів, транспортних засобів, затверджених наказом ДФС України від 03.11.2014 року №237, вимоги Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Мінфіну від 31.07.2015 року №684, вимоги Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну №631 від 30.05.2012 року, вимоги п.п. 1.4, 1.5, 2.1, 2.22.6, 2.22.9, 2.25, 2.40, 2.41, 2.44, 2.48, 2.62 посадової інструкції. Відповідач зазначає, на підставі Акту розслідування та встановлених порушень, т.в.о. начальника Одеської митниці ДФС прийнято наказ №22 від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким, зокрема, позивача звільнено відповідно до п.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Представник відповідача пояснила, що під час проведення службового розслідування позивачем надавались письмові пояснення, а тому з встановленням усіх фактів, за умови досягнення мети та завдань службового розслідування, відповідачем правомірно складено Акт службового розслідування. З урахуванням наведених обставин, відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитаного свідка, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Судом встановлено, що наказом від 08.12.2014 року №118-о, у зв'язку зі створенням Одеської митниці ДФС як територіального органу ДФС та реорганізацією Південної митниці Міндоходів, на підставі штатного розпису Одеської митниці ДФС на 2014 рік, особистої письмової заяви позивача, ОСОБА_8 переведено з 10.12.2014 року на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС (а.с.20 т.1).

Так, відповідно до наказу Одеської митниці ДФС №22 від 25.01.2016 року (а.с.184-185 т.1) призначено проведення службового розслідування з метою повного, об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, на підставі службових записок від 22.01.2016 року №10/15-70-18, від 22.01.2015 року №438/15-70-26-01, від 22.01.2016 року №439/15-70-26-01 аналітичної робочої групи, призначеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30.11.2015 року №124-р.

Службове розслідування відповідно до вищевказаного наказу визначено провести комісією у складі посадових осіб Одеської митниці ДФС: ОСОБА_9 - заступника начальника відділу митного оформлення № 6 "Одеса - порт" (голова комісії); ОСОБА_10 - головного державного інспектора юридичного відділу; ОСОБА_7 - начальника четвертого пошуково-аналітичного відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням та встановлено термін проведення службового розслідування з 25.01.2016 року по 21.03.2016 року.

Згідно акту службового розслідування №01-2016 від 05.02.2016 року (а.с.96-121 т.1) за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до висновків, що митне оформлення товару 14.01.2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, складений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС ОСОБА_11 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_12, є завідомо неправдивим документом.

Також комісія дійшла висновку, що однією з причин викладених порушень стало невиконання та неналежне виконання своїх посадових обов'язків посадовими особами Одеської митниці ДФС, зокрема головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1.

За результатами службового розслідування наказом Одеської митниці ДФС №86-о від 08.02.2016 року (а.с.17-19) за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України звільнено з 08.02.2016 року позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Закон України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст.ст.1-2 Закону, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Статтею 10 Закону передбачено, що основними обов'язками державних службовців є:

додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" на підставі п.1 ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. ;

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених на підставі п.1 ст.41 КЗпП, суди з'ясовують, чи мало місце порушення працівником своїх трудових обов'язків. Для цього перевіряють коло цих обов'язків та визначають, які саме обов'язки порушено працівником, у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору на підставах, визначених законом.

Так, в основу оскаржуваного наказу полягли висновки службового розслідування, щодо невиконання та неналежного виконанні своїх посадових обов'язків посадовими особами Одеської митниці ДФС, зокрема, головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, а саме: безвідповідальне відношення позивача до очевидних для неї фактів порушення вимог законодавства та невиконання іншими працівниками підрозділу вимог закону та галузевих наказів, що в сукупності надало можливість допустити порушення співробітниками Одеської митниці ДФС.

Однак, суд не погоджується з такою позицією митного органу, з огляду на наступне.

Так, актом службового розслідування встановлено, що на підставі митної декларації №500060702\2016\000290, поданої декларантом ОСОБА_13 14 січня 2016 року в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО), для здійснення митного контролю та митного оформлення товару в режимі експорту, заявлено пиломатеріал обрізний хвойних порід з ялини звичайної (ГОСТ 8486-86). Відправлення пиломатеріалів здійснювалося ТОВ «ЛОГ СЕРВІС» морським транспортом у 16 контейнерах через Одеський морський торгівельний порт, що в зоні діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Належно оформлена митна декларація надійшла в електронному вигляді через Автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» (АСМО). Її оформлення здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

О 9 годині 53 хвилини 14 січня 2016 року здійснено реєстрацією митної декларації. Процедура контролю із застосуванням системи управління ризиками, проведено о 9 годині 57 хвилин. При цьому системою управління згенеровано форми контролю за №№ 101-1,103-1, №203-1 та 911-1, за якими, окрім витребування та перевірки товаросупровідних документів, необхідно було провести процедуру повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та забезпечити ідентифікацію товарів та\або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Повідомлення про необхідність пред'явлення товарів для проведення митного огляду здійснено о 10 годині 13 хвилин, із порушенням визначеного 10-ти хвилинного часу на виконання зазначеної процедури, про що декларанту системою у той же час направлено відповідне повідомлення.

За результатами застосування системи управління ризиками, визначено обов'язковим проведення ряду форм контролю, за якими, окрім витребування та перевірки товаросупровідних документів, необхідно було провести процедуру повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та забезпечити ідентифікацію товарів та\або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Згідно висновків Акту службового розслідування встановлено, що виконання процедури митного огляду було покладено на головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_11

Проте, у порушення вимог ст. 338 Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, заявка на виставлення контейнерів для проведення огляду контейнерному оператору представником декларанта подана не була. Для проведення співробітниками митниці процедури митного огляду товару, контейнери на оглядовий майданчик портовим оператором не подавалися, їх розкриття задля проведення обстеження не проводилося і товар митному огляду не піддавався.

Отже, вказаним актом службового розслідування достовірно встановлено, що виконання процедури митного огляду покладено на ОСОБА_11 - головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, що не заперечувалось відповідачем по справі.

Так, в межах оглядової рампи контейнерного оператора ДП «ГПК- Україна», заповнено наданий сторонньою особою бланк митного огляду, внесенням до нього відомостей про нібито проведення митного огляду товару на території оглядового майданчика контейнерного оператора ТОВ «Бруклін- Київ Порт» та здійснення фотографування товару; проставлено підпис та печатку особистого митного забезпечення.

Після цього, без виходу на проведення огляду і, відповідно, без проведення митного огляду, приблизно у той же час 14 січня 2016 року, за місцем дислокації підрозділу у місті Одеса, вулиця Андрієвського, будинок №2, акт митного огляду підписано головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушення Одеської митниці ДФС ОСОБА_12

Складений таким чином завідомо неправдивий документ видано представнику експедитора на підтвердження факту нібито виконання у період з 10 години ЗО хвилин до 10 години 50 хвилин 14 січня 2016 року митного огляду товару - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу і забезпечення його ідентифікації, шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Судом встановлено, що 14 січня 2016 року, починаючи з 11 години 36 хвилин, на підтвердження факту проведеного огляду товару, через автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор-2006» інспектору митного оформлення ОСОБА_1 були направлені та отримані останньою акт огляду без підпису брокера та інспектор запропонувала надати заповнений у повній мірі акт їй. Так, отримавши оригінал акту з підписом брокера та перелічені зображення, на робочому місці за адресою: місто Одесса, вулиця Андрієвського, будинок 2, обробила направлену їй інформацію з приєднанням файлів до митної декларації в системі митного оформлення і, саме після надання підписаного представником декларанту складеного ОСОБА_11 примірника акту митного огляду, близько 14 години 14 січня 2016 року завершила процедуру митного оформлення товару, засвідчивши таке власним електронним підписом.

Тобто, ОСОБА_1, лише після отримання оригіналу акту огляду, завершила процедуру оформлення товару, що і підтвердила допитана у якості свідка ОСОБА_13

Суд не приймає посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 розуміла, що митний огляд товару не проводився, оскільки це є очевидним за неналежно сформованими матеріалами нібито його проведення, відсутності операційної та технічних можливостей у контейнерного оператора подати контейнери на огляд, а у інспекторів можливості провести такий огляд у такий короткий проміжок часу, оскільки відповідно позивачем було отримано всі необхідні документи щодо здійснення митного контролю, зокрема, акт митного огляду, який підписано головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушення Одеської митниці ДФС ОСОБА_12 та підписом брокера, який остання передала комісії з проведення розслідування під час надання пояснень, а отже підстав ставити під сумнів документ, складений посадовою особою під час виконання службових обов'язків у позивача не виникло.

До того ж, згідно акту, саме відповідачем встановлено, що акт митного огляду підписано головним державним інспектором першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушення Одеської митниці ДФС ОСОБА_12 без виходу на проведення огляду і, відповідно, без проведення митного огляду, за місцем дислокації підрозділу у місті Одесса, вулиця Андрієвського, будинок №2.

У зв'язку у чим складений таким чином завідомо неправдивий документ видано представнику експедитора на підтвердження факту нібито виконання у період з 10 години 30 хвилин до 10 години 50 хвилин 14 січня 2016 року митного огляду товару.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що позивач не могла бути обізнана про неправдивість документу з урахуванням наявності в неї його оригіналу, що містив необхідні реквізити та підписи посадових осіб, а тому ОСОБА_1 не може нести відповідальність за порушення, вчинені іншими посадовими особами, на яких покладено виконання процедури митного огляду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно із статтею 14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Судом встановлено, з наказу №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не вбачається, яку дію чи бездіяльність вчинено позивачем, а саме за яке одноразове грубе порушення трудових обов'язків звільнено позивача, проте висновками акту встановлено безвідповідальне відношення позивача до очевидних для неї фактів порушення вимог законодавства та невиконання іншими працівниками підрозділу вимог закону та галузевих наказів, що в сукупності надало можливість допустити порушення співробітниками Одеської митниці ДФС.

Так, слід зазначити, що особа не може бути притягнута до відповідальності за невиконання іншими працівниками підрозділу вимог закону та галузевих наказів, а безвідповідальне відношення позивача, як то вказує відповідач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки позивачем було дотримано процедуру митного оформлення та забезпечено відповідну комплектність документів для її завершення.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, у відповідача не існувало підстав для прийняття наказу №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС, а тому оскаржуваний наказ в даній частині підлягає скасуванню за відсутністю доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути підставою для звільнення.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем проведено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України.

Відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" та з метою встановлення єдиного порядку проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція) від 13.08.2010 року №918 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Інструкція визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення (п.1.1 Інструкції).

Службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції, приводами для проведення службового розслідування можуть бути:

а) звернення (доручення) органів державної влади, підприємств, установ, організацій, представників влади, громадськості або окремих громадян про надзвичайні події, факти (ознаки) правопорушень з боку посадових осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків;

б) повідомлення, оприлюднені у засобах масової інформації;

в) безпосереднє виявлення фактів (ознак) правопорушень з боку посадових осіб або настання надзвичайної події;

г) звернення (повідомлення), отримані від посадових осіб Держмитслужби, митних органів, про факти (ознаки) вчинення іншими посадовими особами правопорушень або про надзвичайну подію;

ґ) матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби;

д) звернення посадової особи про проведення службового розслідування з метою зняття з неї безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Не може бути приводом до проведення службового розслідування звернення, повідомлення чи документ, що не містить відомостей про підстави, передбачені пунктом 2.1 цього розділу, а також анонімні заяви та повідомлення.

Так, підставою для проведення службового розслідування слугувала службова записка (а.с.186 т.1), в якій, в порушення вищенаведеної норми Інструкції, відсутні відомості про факти (ознаки) правопорушень.

Пунктом 3.1 передбачено, що метою службового розслідування є: з'ясування правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб при здійсненні ними службової діяльності; повне, об'єктивне й усебічне встановлення обставин правопорушення (надзвичайної події), його (її) наслідків, а також інших подій чи обставин, що мають значення для прийняття законного рішення; встановлення винних, ступеня їх вини та міри відповідальності за скоєне правопорушення; виявлення причин і умов, що сприяли правопорушенню (надзвичайній події), надання пропозицій та рекомендацій, спрямованих на їх усунення та недопущення подібних правопорушень надалі; запобігання правопорушенням, іншим негативним проявам, підвищення рівня професіоналізму та професійної етики в митній службі.

Згідно п.3.2 Інструкції, завданнями службового розслідування є встановлення: наявності чи відсутності події правопорушення (факту надзвичайної події), яка стала підставою для призначення розслідування (час, місце, спосіб, інші обставини); осіб, причетних до правопорушення (надзвичайної події), наявності (відсутності) вини кожної з них, її ступеня; наявності (відсутності) нанесених правопорушенням (надзвичайною подією) збитків державі, фізичній або юридичній особі, їх характер та розмір; наявності (відсутності) в діянні суб'єкта службового розслідування ознак злочину, корупційного правопорушення, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням та його наслідками; обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності посадової особи (пом'якшуючі та обтяжуючі обставини), відомостей, що характеризують особу (ставлення до служби, поведінка до порушення); вимог законів чи інших нормативно-правових актів, документів Держмитслужби та службових обов'язків, які регламентували дії посадової особи та були нею порушені; причин правопорушення та умов, що йому сприяли (несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків; недосконалість нормативно-правових актів Держмитслужби, митного органу; відсутність належної організації роботи підрозділу, контролю за діями підлеглих; недостатня професійна підготовка тощо).

Відповідно до п.п.3.3-3.4 Інструкції, строк проведення службового розслідування визначається з урахуванням обсягу та особливостей його проведення, але не може перевищувати двох місяців.

Якщо рішення щодо проведення службового розслідування прийнято Держмитслужбою, а його проведення доручено митному органу, службове розслідування повинно бути проведено у строк, визначений посадовою особою Держмитслужби, яка прийняла рішення щодо його проведення.

Строк проведення службового розслідування не включає час, на який призупинялося службове розслідування.

Початок службового розслідування визначається датою підписання наказу про його призначення, якщо інше не передбачено цим наказом.

Завершення службового розслідування визначається датою підписання акта службового розслідування. Ця дата вважається днем виявлення правопорушення.

Отже, судом встановлено, що від 25.01.2016 року розслідування призначено на термін з 25.01.2016 року по 21.03.2016 року, проте висновки, зокрема, щодо позивача оформлені актом №01-2016 від 05.02.2016 року, тобто до завершення строку, установленого на його проведення.

Також, суд зазначає, що згідно вказаного акту, службове розслідування завершено 08.02.2016 року вже після того, як акт службового розслідування був зареєстрований та наданий на розгляд т.в.о. керівника митниці.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт службового розслідування (додаток 4), у якому, крім положень, визначених у пункті 3.2 розділу III цієї Інструкції, зазначаються: реквізити наказів Держмитслужби (митного органу) про призначення, призупинення чи поновлення службового розслідування; мета службового розслідування; дати початку і закінчення службового розслідування, строк його проведення; прізвище, ім'я, по батькові та посади членів комісії; приводи для проведення службового розслідування; інформація про суб'єктів службового розслідування (посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строки служби в митному органі й перебування на займаній посаді, інформація про застосовані до неї заохочення, дисциплінарні стягнення); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують відомості, що стали підставою для його призначення; наявність зауважень, заяв суб'єкта службового розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обґрунтовані пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом або зняття з суб'єкта службового розслідування безпідставних звинувачень чи підозри; вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків вчиненого правопорушення та умов, що їм сприяли; пропозиції щодо передання матеріалів службового розслідування до правоохоронних чи інших органів державної влади у разі наявності підстав, передбачених пунктом 1.7 розділу I цієї Інструкції (п.6.1 Інструкції).

Акт службового розслідування підписується членами комісії. Кожен член комісії має право письмово викласти свою окрему думку на ім'я посадової особи, яка призначила службове розслідування. Викладена у письмовій формі окрема думка члена комісії приєднується до акта службового розслідування, про що зазначається в акті.

Перед поданням акта службового розслідування на розгляд Голові Держмитслужби або посадовій особі, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник митного органу, в якому він працює. У разі призначення службового розслідування керівником митного органу або посадовою особою, яка виконує його обов'язки, з актом під підпис ознайомлюються суб'єкт службового розслідування та керівник підрозділу, у якому він працює.

Проте, судом встановлено, що Акт службового розслідування на розгляд Голові Держмитслужби або посадовій особі, яка виконує його обов'язки, не надано, оскільки в ньому відсутня інформація щодо розгляду акту вказаною посадовою особою.

Відповідно до п.6.6 Інструкції, рішення за результатами розгляду акта та інших матеріалів службового розслідування приймається керівником, який його призначив, у 10-денний строк з дати їх надходження.

Судом встановлено, що погодження акту здійснено ОСОБА_14 08.02.2016 року - т.в.о. начальника Одеської митниці ДФС, при цьому Наказ від 25.01.2016 року №22 про призначення службового розслідування прийнято ОСОБА_15, якою визначено термін його виконання 25.03.2016 року (а.с.183-185 т.1), що також є порушенням Інструкції, оскільки визначення термінів проведення розслідування мають бути дотримані при його виконанні та затвердженні висновків такого розслідування.

Так, судом встановлено, що службове розслідування було призупинено Наказом від 24.03.2016 року №103, тобто, висновки, викладені в акті віл 05.02.2016 року не є наслідком та результатом проведення службового розслідування, призначеного наказом від 25.01.2016 року №22.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо решти порушень позивачем вимог законодавства, оскільки висновки, викладені в акті віл 05.02.2016 року не є належним результатом проведення службового розслідування у відповідності до вимог вищезгаданої Інструкції, як встановлено Актом «Про результати тематичної перевірки Одеської митниці ДФС» №2872/8/15-32-22-01-09 від 21.06.2016 року (а.с.181-195 т.3).

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Вищенаведене дає змоги суду прийти до висновку про безпідставність покладання на позивача дисциплінарної відповідальність та відсутності підстав для звільнення, визначених п.1 ст.41 КЗпП України.

Оскільки оскаржуваний наказ від 08.02.2016 року №86-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині позивача, прийнятий з порушенням вимог КЗпП України, відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України суд має визнати його протиправним та скасувати на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.235 КЗпП України при встановлені незаконності звільнення особи із займаною посади, ця особа поновлюється судом на попередній посаді. Оскільки, судом вище встановлено, що перебування позивача на державній службі в митних органах було припинено неправомірно, відповідно до вищенаведеної норми права він підлягає поновленню на попередній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС з дати її звільнення - з 08.02.2016 року, в зв'язку із чим, дана позовна вимога також підлягає задоволення на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Статтею 236 КЗпП України встановлена відповідальність роботодавця щодо виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням працівника за період з часу звільнення до дати фактичного поновлення працівника на роботі. Раніше суд визнав, що наявні правові підстави вважати позивача протиправно звільненим та є усі необхідні підстави для його поновлення на попередній посаді, в зв'язку з чим, існує обов'язок відповідача (Одеської митниці ДФС) щодо компенсації позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із незаконним звільненням, з 08.02.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, а тому, позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню саме у цій редакції на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до положень ч.1 ст.236 КАС України суд допускає до негайного виконання судове рішення щодо поновлення особи на публічній службі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а тому суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення щодо поновлення позивача на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 4679,34 грн. (довідка Одеської митниці ДФС №175 від 08.06.2016 року -а.с.112 т.3).

Згідно з абзацом 5 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно довідки Одеської митниці ДФС від 08.06.2016 року № 175 (а.с.112 т.3) середньомісячна заробітна плата позивача за останні два місяці, що передують звільненню (грудень 2015 року та січень 2016 року) без утримання податків та інших обов'язкових платежів складає 4679,34 грн.

Так, у зв'язку з ненаданням відповідачем довідки про середньоденну заробітну плату, судом встановлено: грудень 2015 року (23 робочі дні) та січень 2016 року (19 робочих днів) з урахуванням середньомісячної заробітної плати складає: 4679,34х2=9358,68 грн./42 (робочих дні)=222,83 грн.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 222,83 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути з Одеської митниці ДФС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.02.2016 року по 09.08.2016 року, що складає 126 робочих днів, у сумі 222,83*126=28076,58 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.236 КАС України суд допускає до негайного виконання судове рішення щодо поновлення особи на публічній службі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, а тому суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення щодо поновлення позивача на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування наказу №86-о від 08.02.2016 року в частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ №86-о від 08.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС з 08.02.2016 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 08.02.2016 року по 09.08.2016 року у сумі 28076 /двадцять вісім тисяч сімдесят шість/ грн. 58 коп.

В частині поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місць у розмірі 4679 /чотири тисячі шістсот сімдесят дев'ять/ грн. 34 коп. допустити негайне виконання судового рішення.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин