Рішення № 5965768, 12.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2009 Справа № 11/73

За позовом: Приватного підприємства „O.L.KAR.Фарм-Сервіс”,

м. Шаргород Вінницької області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород Закарпатської області

про: стягнення 4435,53 грн. боргу та 157,45 грн. пені.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - не з"явився.

від відповідача - не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 4435,53грн. основного боргу за поставлений товар згідно Договору купівлі-продажу б/н від 01.01.2009 . та 157,45грн. пені.

Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі 01.01.2009 укладено Договір купівлі-продажу б/н, згідно якого приватне підприємство „O.L.KAR.Фарм-Сервіс” (позивач) зобовязалося поставити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідачеві) товар (лікарські препарати, засоби санітарії, гігієни та предмети догляду за хворими) в асортименті та кількості згідно видаткових накладних, а останній прийняти його та оплатити в строк, визначений у договорі.

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4784,39 грн., зокрема, згідно видаткових накладних №№ РФ-0025285 від 12.05.2009 на суму 193,20 грн.; РФ-0025306 від 12.05.2009 на суму 313,31 грн.; РФ-0028830 від 21.05.2009 на суму 104,12 грн.; РФ-0028857 від 21.05.2009 на суму 2970,77 грн.; РФ-0028858 від 21.05.2009 на суму 15,79 грн.; РФ-0030520 від 25.05.2009 на суму 1187,20грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановленний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами укладеного договору (п.п. 4.1.,4.2) передбачено, що ціна на товар є погодженою між сторонами та зазначена у товарних накладних на кожну партію товару, а розрахунки за товар здійснюються у строк, зазначений у товарній накладній.

Строк оплати по останній накладній сплив 04.06.2009, однак, відповідач, в порушення вимог укладеного договору та законодавства, взятих на себе зобовязань не виконав, оплату отриманого товару провів неповністю, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4435,53 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до п.5.2 договору, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч.6 ст.232 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу за період з 01.06.2009 по 31.07.2009 у розмірі 157,45 грн., яка також підлягає стягненню.

Судові витрати у розмірі 102 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 232 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „O.L.KAR.Фарм-Сервіс”, (Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Фрунзе, 16, код 13334866) суму 4592,98грн., з яких: 4435,53 грн. борг, 157,45грн. пеня, 102грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.