Рішення № 59657603, 05.04.2016, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2871/15-ц

2/683/84/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницькоїобласті

в складі: головуючого судді Сенькова О.Г.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 предявив позов до ОСОБА_2 про вселення посилаючись на те, що він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Під час шлюбу вони побудували житловий будинок, що знаходиться по вул. Київській, 15 в м.Старокостянтинові, право власності на який було оформлено на його дружину. 23 грудня 1998 року ОСОБА_3 з його згоди подарувала даний будинок їх спільній дочці ОСОБА_2 Незважаючи на це, він з дружиною продовжували проживати у зазначеному будинку, оскільки іншого житла вони не мають.

Останнім часом відповідачка змінила своє ставлення до нього. Спочатку забороняла користуватись речами домашнього вжитку, ховала продукти, забороняла відвідувати його дітям та онукам, а потім не допустила до будинку. Більше одинадцяти місяців він не має змоги проживати в будинку, на дверях якого замінені замки. Також замінений замок на хвіртці огорожі.

21 жовтня 2015 року в черговий раз відповідачка не пустила його до будинку. Тому він просить задовольнити позовні вимоги і вселити його у вказаний будинок.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідачка позов не визнала і пояснила, що ОСОБА_1 з будинку не виганяла, а він сам вирішив проживати у прийомної дочки. З 11 листопада 2014 року він без поважних причин в будинку не проживає, намірів повернутись не проявляв і більше одного року в правоохоронні органи та до суду не звертався про його вселення.

Оскільки позивач більше шести місяців без поважних причин не проживав в будинку, тому він відповідно до вимог ст.72 ЖК України втратив право на користування даним житловим приміщенням.

З цих же підстав ОСОБА_2 предявила позов до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Старокостянтинівського райсуду від 8 лютого 2016 року зазначені позови обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник зазначений позов не визнали, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 чинить перешкоди в користуванні житловим приміщенням, в якому він зареєстрований.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення підлягають задоволенню, а позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1958 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання вони побудували житловий будинок, що знаходиться по вул. Київській, 15 в м.Старокостянтинові. Проте право власності на вказаний будинок було оформлено на дружину позивача.

23 грудня 1998 року ОСОБА_3 зі згоди ОСОБА_1 подарувала даний будинок їх спільній дочці ОСОБА_2 Незважаючи на укладення вказаного договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжували проживати у цьому будинку, оскільки іншого житла вони не мають і про це у них була попередня домовленість.

В листопаді 2014 року між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 на грунті сімейних відносин виникла конфліктна ситуація. Із-за негативного ставлення до ОСОБА_3 до ОСОБА_1, постійних образ, він змушений був в холодну пору року проживати в хліві. Окрім того, йому було відмовлено в приготуванні їжі та пранні білизни.

Позицію ОСОБА_3 щодо ставлення до ОСОБА_1 підтримала ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_1 із-за похилого віку та стану здоровя потребував стороннього догляду, 11 листопада 2014 року його тимчасово забрала до себе нерідна дочка ОСОБА_4

Скориставшись даною обставиною, ОСОБА_2 відмовляється допустити ОСОБА_1 до користування житловим приміщенням належного їй будинку, в якому він зареєстрований, чинить всілякі перешкоди цьому, зокрема закриває на замки хвіртку огорожі та двері будинку, від яких у ОСОБА_1 не має ключів.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, договором дарування, висновком складеним працівниками міліції Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області від 28.10.2015 року, даними домової книги про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою м.Старокостянтинів, вул.Київська, 15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.9, ч.1, 4 ст.156 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилогоприміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Члени сімї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сімї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Зі змісту ч.2 ст.64 ЖК України убачається, що такими особами є дружина власника, їх діти і батьки.

Згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як встановлено судом, житловий будинок, що знаходиться по вул. Київській, 15 в м.Старокостянтинові, побудований ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час шлюбу, а тому був їх спільною сумісною власністю, хоча правовстановлюючі документи були оформлені на останню. Зазначений житловий будинок ОСОБА_3 зі згоди ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 Після укладення даної угоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишились зареєстрованими в будинку та продовжували користуватись житловим приміщенням.

Починаючи з листопада 2014 року ОСОБА_3 як член сімї власника житлового будинку своїм негативним ставленням до ОСОБА_1 створювала умови неможливі для спільного проживання, що змусило нерідну дочку ОСОБА_4 тимчасово на зимній період забрати ОСОБА_1 до себе. Скориставшись даною обставиною, ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні зазначеним житловим приміщенням.

Оскільки ОСОБА_2, членом сімї якої є її батько ОСОБА_1, чинить йому перешкоди у вселенні та користуванні житловим приміщенням належного їй житлового будинку, тому вимоги позивача про його вселення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник не довели, що ОСОБА_1 був відсутній без поважних причин понад один рік.

Більше того, ОСОБА_2 та її представник звертаючись з позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням обгрунтовували його положеннями ст.71-72 ЖК України, які дані правовідносини не регулюють.

Вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн. підлягають задоволенню, оскільки його представник адвокат ОСОБА_10 на протязі 9 год.58 хв. приймала участь в судових засіданнях. Також з відповідачки слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

На підставі ст.9, 156 ЖК, ст.405 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в житловий будинок №15, що знаходиться по вул. Київській в м.Старокостянтинові і належить ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1487 грн.20 коп.

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 10 днів з дня проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя