Рішення № 59656611, 03.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3192/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ -ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 04 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5 про відшкодування витрат за період навчання,-

В С Т А Н О В И Л А:

31 серпня 2015 року ОСОБА_3 державний університет внутрішніх справ звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування витрат за період навчання.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 16.08.2006 року відповідач ОСОБА_5 був зарахований курсантом 1-го курсу до ОСОБА_3 юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ і був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання та йому було присвоєно звання «рядовий міліції».

28.02.2007 року, між відповідачем і ОСОБА_3 юридичним інститутом Харківського Національного університету внутрішніх справ, був укладений Контракт про підготовку фахівця за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування №1899.

28.06.2010 року, відповідач ОСОБА_5 успішно закінчив ОСОБА_3 юридичний інститут Харківського Національного університету внутрішніх справ, отримав диплом фахівця та був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Миколаївській області, де 12.07.2010 року був призначений інспектором СДІМ Корабельного РВ ММУ УМВС в Миколаївській області.

17.07.2015 року ОСОБА_3 державний університет внутрішніх справ, листом від Міністерства внутрішніх справ України № 26984/4с від 22.05.2015 року, повідомлено про звільнення ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ України.

Згідно з довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ курсанта ОСОБА_5, загальна сума витрат складає 38 416 гривень 15 копійок.

У звязку із звільненням ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ до встановленого 3-річного терміну перебування на службі після закінчення ОСОБА_3 юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ за власним бажанням без поважних причин, ОДУВС звернувся до суду із данним позовом та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.

Справа розглянута за відсутності сторін.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 04 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення місцевого суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення коштів постановлено на підставі неповного зясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2006 року, згідно наказу №101 о/с, відповідач був зарахований курсантом 1-го курсу «Правоохоронна діяльність» до ОСОБА_5 юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ і був поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання та йому було присвоєно звання «рядовий міліції».

28.02.2007 року, між відповідачем ОСОБА_5 і ОСОБА_3 юридичним інститутом Харківського Національного університету внутрішніх справ, був укладений Контракт про підготовку фахівця за державним замовленням із числі осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування №1899.

Згідно наказу МВС України № 150 від 14.05.2007 р. "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОЮІ, Управлінням МВС України в Миколаївській області, з іншої сторони, та ОСОБА_5, був укладений Договір про підготовку фахівця у ОСОБА_3 юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.10.2007 року.

28.06.2010 року, відповідач ОСОБА_5 закінчив ОСОБА_3 юридичний інститут Харківського Національного університету внутрішніх справ, отримав диплом фахівця та був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Миколаївській області, відповідно до Наказу №97 о/с від 26.06.2010 року.

Згідно наказу №82 о/с від 12.07.2010 року, відповідач ОСОБА_5 був призначений інспектором СДІМ Корабельного РВ ММУ УМВС в Миколаївській області.

Згідно наказу Управління МВС України на ОСОБА_3 залізниці № 131 о/с від 29.12.2012 відповідач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 "Ж" (за власним бажанням).

Згідно з довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в ОСОБА_3 державному університеті внутрішніх справ курсанта ОСОБА_5, загальна сума витрат за період з 16.08.2006 року по 26.06.2010 року складає 38416 гривень 15 копійок.

Відповідно до письмової довідки Державної кримінально-виконавчої служби України, після звільнення з органів внутрішніх справ, з 31.12.2012 року по 31.01.2013 рік, відповідач не працював.

Таким чином, на момент звільнення з органів внутрішніх справ пропрацював два роки та шість місяців.

Згідно з п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обовязків.

Виконуючи умови Контракту (Угоди № 1899) від 28.02.2007 року та Договору від 05.10.2007 року, а саме пункту про неможливість звільнення протягом 3-х років після закінчення навчання, ОСОБА_5 31.10.2013 року був прийнятий на службу інспектором Білгородського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Одеській області. З 01 жовтня 2013 року по 07 листопада 2013 року перебував на посаді інспектора штурмового взводу ОСОБА_3 міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України. З 07 листопада 2013 року по теперішній час перебуває на посаді старшого інженера (з оперативного зв'язку та спеціальної техніки) групи організації та експлуатації засобів зв'язку, спецтехніки та озброєння ОСОБА_3 міжрегіонального воєнізованого формування ДКВС України року.

Наказом від 28 серпня 2015 року № 66 о/с «Про особовий склад» старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання капітан внутрішньої служби.

Згідно з п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач по теперішній час продовжує службу у лавах державних воєнізованих органів, що потребує отримання відповідачем вищої освіти в ОДУВС.

При таких обставинах, винесене рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, так як воно ухвалене без повних і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.

Переглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, отже, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, тому судом було неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 04 лютого 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5 про відшкодування витрат за період навчаннявідмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_7

ОСОБА_2