Рішення № 5965556, 04.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09 Справа№ 26/147

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, м. Львів

про: стягнення 90851,38 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_3 представник (довіреність № 525 від 04.06.2009 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, м. Львів про стягнення 90851,38 грн., з яких: 71535,00 грн. основний борг, 8533,88 грн. пеня, 9379,62 грн. інфляційні втрати та 1402,88 грн. 3% річних

Ухвалою суду від 17.06.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2009 р.

Позивачем подано заяву від 10.07.2009 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 92499,16 грн., з яких: 71535,00 грн. основний борг, 8533,88 грн. пеня, 10704,03 грн. інфляційні втрати та 1726,25 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 14.07.2009 р. розгляд справи відкладався до 04.08.2009 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, подав уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 91863,51 грн., з яких: 71535,00 грн. основний борг, 8061,99 грн. пеня, 10549,39 грн. інфляційні втрати та 1717,13 грн. 3% річних.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 17.06.2009 р. та 14.07.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.10.2007 р. між сторонами укладено договір № 9-К-400 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався доставити довірений йому відповідачем вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відповідач зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 71535,00 грн. Даний факт підтверджується підписаними обома сторонами Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 8 від 31.08.2008 р. на суму 23008,00 грн., № 8/1 від 31.08.2008 р. на суму 13786,00 грн., № 9 від 30.09.2008 р. на суму 30776,00 грн. та № 10 від 31.10.2008 р. на суму 3965,00 грн. (копії Актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що за результатами проведених перевезень протягом 15 календарних днів місяця Перевізник (позивач) протягом 2 робочих днів складає в двох примірниках Акт наданих послуг і передає їх для підписання Замовнику (відповідачу), який має підписати ці акти в день їх подання. Акт наданих послуг та виставлений на підставі нього Перевізником (позивачем) рахунок є підставою для оплати Замовником (відповідачем) наданих йому послуг. Замовник (відповідач) зобовязаний оплатити виставлений рахунок протягом 5 банківських днів відповідно до чинного законодавства України.

Як зазначалося вище, сторонами підписано наступні Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), а саме: № 8 від 31.08.2008 р. на суму 23008,00 грн., № 8/1 від 31.08.2008 р. на суму 13786,00 грн., № 9 від 30.09.2008 р. на суму 30776,00 грн. та № 10 від 31.10.2008 р. на суму 3965,00 грн.

На виконання умов договору позивачем виставлялися відповідачу наступні рахунки-фактури № 8 від 31.08.2008 р. на суму 23008,00 грн., № 8/1 від 31.08.2008 р. на суму 13786,00 грн., № 9 від 30.09.2008 р. на суму 30776,00 грн. та № 10 від 31.10.2008 р. на суму 3965,00 грн., всього на загальну суму 71535,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань по договору перед позивачем щодо оплати отриманих послуг по перевезенню вантажу не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 71535,00 грн.

Слід зазначити, що 24.11.2008 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в розмірі 71535,00 грн., на яку відповідачем надіслано позивачу гарантій лист від 19.02.2009 р. з графіком погашення заборгованості, однак взятих на себе зобовязань відповідач не виконав.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань по цьому договору несуть взаємну матеріальну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України. Позивач керуючись ст.ст. 229, 230, 232 ГК України нарахував відповідачу пеню, згідно позовних вимог, у розмірі 8533,88 грн. Однак, в судовому засіданні 04.08.2009 р. представником позивача подано розрахунок розміру частини позовних вимог станом на 03.08.2009 р., відповідно до якого сума пені становить 8061,99 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем, згідно заяви про збільшення позовних вимог, нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 10704,03 грн. та три проценти річних у розмірі 1726,25 грн. Однак, згідно подано представником позивача в судовому засіданні розрахунку розміру частини позовних вимог станом на 03.08.2009 р. інфляційні втрати склали суму 10549,39 грн., а три проценти річних суму 1717,13 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 230, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, м. Львів, вул. Городоцька, 359 (р/р 26000301003353 у Львівській філії ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 385316, код ЄДРПОУ 30994948) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 у Дарницькому відділенні АБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) 71535 грн. 00 коп. основного боргу, 8061 грн. 99 коп. пені, 10549 грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1717 грн. 13 коп. 3% річних, 918 грн. 63 коп. державного мита та 310 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Видати Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 довідку на повернення з державного бюджету 85,53 грн. зайво сплаченого державного мита.

Суддя