Рішення № 5965036, 29.09.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2009 р. Справа № 11/214/09

За позовом: Миколаївської міжрайонної природоохоронної прокуратури

Миколаївської області, (54001, м.Миколаїв, вул.Шевченка, 69-А)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради

(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, р/р254200428, в МОД АППБ «РАйффайзен Банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 13050200)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(54001, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)

Суддя Василяка К.Л.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Обухова Ю.В.. дов. №1562/209/14/22

від відповідача:

в судовому засіданні приймає участь представник прокуратури: Давиденко А.В.

СУТЬ СПОРУ: звільнення земельної ділянки та відшкодування шкоди.

Позивач в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою:м.Миколаїв, вул.Велика Морська біля будинку №9, привести самовільно зайняту земельну ділянку за вказаною адресою у придатний для використання стан та стягнути з відповідача завдану навколишньому природному середовищу шкоду в сумі 178,75 грн.

Суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог та в подальшому справа розглядається з урахуванням такого уточнення.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки не пояснив. Ухвала суду від 03.09.2009р. про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача та повернулась з відміткою «В звязку з закінченням терміну зберігання».

За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12 серпня 2009 року фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ФОП ОСОБА_3

В ході перевірки встановлено, що відповідач, самовільно зайняв земельну ділянку площею 15,0 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, на якій поставив кіоск з продажу овочів та фруктів, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки №86 від 12.08.2009р., складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області та поясненнями відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

Згідно за ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», під самовільним зайняттям земельної ділянки слід розуміти будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Положеннями ст.126 Земельного кодексу України передбачено, що документом, який посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт або договір оренди.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідачем, всупереч приписам вказаних нормативних актів, використання земельної ділянки здійснюється без належним чином оформленого права користування земельною ділянкою.

Відповідно до приписів ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Положеннями ст.56 Закону України «Про охорону земель»передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушення законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Єдиний порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, встановлюється Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України за №963 від 25.07.2007р.

Згідно розрахунку позивача, виконаного за вказаною методикою, шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, складає 178,75 грн.

Перевіривши розрахунок збитків, суд вважає, що вони обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ІНН НОМЕР_1) на користь держави (р/р315109217700002, ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, отримувач м.Миколаїв, 24062100, ЄДРПОУ 23626096, призначення платежу «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») завдану навколишньому природному середовищу шкоду в сумі 178,75 грн.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ІНН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р31118095700006, банк одержувача ГУДК у Миколаївській області, м. Миколаїв, код банку 23626096, МФО 826013) 187,0 грн. державного мита.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, ІНН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету Центрального району м.Миколаєва (р/р31211259700006, банк одержувача ГУДК у Миколаївській області, м. Миколаїв, код банку 23626096, МФО 826013) 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя