Рішення № 59650000, 18.04.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/198/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Глинської Д.Б.

при секретарі Чичерській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності на об'єкт самочинного будівництва -

у с т а н о в и в:

04 січня 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати право спільної часткової власності в ідеальних частках на житловий будинок під літерою АДРЕСА_1 загальною площею 192,4 кв.м. (сто дев'яносто дві цілих чотири десятих квадратних метри) за ОСОБА_1 - 85/100 частини та ОСОБА_2 - 15/100 частини.

В обґрунтування своїх вимог зазначала про те, що їй ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0612 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці був розташований житловий будинок, належний на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині, загальною площею 57,6 кв.м. Позивачкою ОСОБА_1 у 2007 році за власний рахунок було здійснено на земельній ділянці реконструкцію житлового будинку з його прибудовою і надбудовою на АДРЕСА_1 В результаті даної реконструкції загальна площа вказаного будинку становить 192,4 кв.м.

У зв'язку з вищенаведеним, зважаючи на те, що до реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_1 його площа становила 57,6 кв.м. з визначенням за позивачем і відповідачем рівних ідеальних часток у розмірі по 1/2 частини, тобто по 28,8 кв.м., то після проведеної за рахунок позивача реконструкції вказаного житлового будинку ідеальна частка позивача становить 85/100 частини (163,6 кв.м.), а відповідача - 15/100 частини (28,8 кв.м.). Відповідач не надає письмової згоди позивачу на експлуатацію цього будинку для подання її у Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської Ради з метою прийняття рішення про оформлення права власності на реконструйований житловий будинок. В зв'язку з вищенаведеним просить позов задовільнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі Договору про надання правової допомоги №15/07/28 від 28 липня 2015 року, позовні вимоги підтримав, давши пояснення, аналогічні тим, що викладені в поданій до суду позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0612 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням «для обслуговування житлового будинку», на підставі державного акта від 16.03.1999р. (бланк серія ЛВ 50806004) на право приватної власності на землю, виданого директором Департаменту землеустрою та планування забудови містка Львівської міської Ради народних депутатів, зареєстрованого в Книзі актів на право приватної власності на землю за 3-5 №249.

На земельній ділянці був розташований житловий будинок, належний на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині, загальна площа якого згідно технічного паспорта від 10.03.1987р., виданого Львівським бюро технічної інвентаризації, становила 57,6 кв.м.

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у 2007 році було здійснено на земельній ділянці самочинну реконструкцію житлового будинку під літерою «А-2» з його прибудовою і надбудовою на АДРЕСА_1, в результаті чого загальна площа вказаного будинку згідно технічного паспорта від 16.07.2015р., виданого обласним комунальним підприємством Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» становить 192,4 кв.м., тобто площа збільшилася із 57,6 кв.м. на 134,8 кв.м.

Дана обставина також стверджується долученим до матеріалів справи Договором підряду № 12/08/06-1, що укладений між позивачкою ОСОБА_1 на ТзОВ ВП «Галтрансрембуд», де підрядник - ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» зобов'язується на свій ризик своїми та залученими силами виконати роботи по «Реконструкції та розбудові індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 замовник - ОСОБА_1 зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

В подальшому Департаментом містобудування Львівської міської Ради за результатами розгляду звернення позивачки ОСОБА_1, щодо надання висновку про можливість експлуатації індивідуального житлового будинку під літерою «А-2» після самочинно здійсненої реконструкції з прибудовою та надбудовою на АДРЕСА_1, було прийнято рішення про технічну можливість експлуатації цього житлового будинку за умови згоди співвласників будинковолодіння.

У відповідності до пункту 1 частини 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до частини 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову; власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

У відповідності до частини 3 статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

У відповідності до частини 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до частини 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У відповідності до частини 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, зважаючи на те, що до реконструкції житлового будинку під літерою АДРЕСА_1 його площа становила 57,6 кв.м. з визначенням за позивачем і відповідачем рівних ідеальних часток у розмірі по 1/2 частини (28,8 кв.м.), то після проведеної за рахунок позивача ОСОБА_1 реконструкції вказаного житлового будинку ідеальна частка позивача ОСОБА_1 буде становити 85/100 частини (163,6 кв.м.), а відповідача ОСОБА_2 - 15/100 частини (28,8 кв.м.).

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3,8, 10, 11, 57, 58, 60,61, 88, 209 , 212, 213, 214, ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати право спільної часткової власності на 85/100 ідеальних часток на житловий будинок під літерою «А-2» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Визнати право спільної часткової власності на 15/100 ідеальних часток на житловий будинок під літерою «А-2» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 6890,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Д. Б. Глинська