Ухвала суду № 59647764, 12.08.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/4187/13-ц

пр. № 6/336/158/2016

УХВАЛА

Іменем України

12 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Наумові А.А., за участі заявника ОСОБА_1, представників заявників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника стягувача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_5 про розстрочку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2013 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором від 13.12.2006 року в сумі 479217,35 гривень.

25.07.2016 року до суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій, посилаючись на погіршеня стану здоровя та скрутне матеріальне становище, просили розстрочити виконання рішення суду шляхом встановлення для обох боржників солідарно щомісячних платежів в розмірі 2000 гривень до повного виконання рішення суду.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник заяву підтримали, пояснивши, що ОСОБА_1 наразі не працює, перебуває на обліку в Центрі зайнятості та отримує допомогу як безробітний, що є єдиним його доходом. Також ОСОБА_1 має певні захворювання, які потребують додаткових обстежень та коштовного лікування. Крім того, мати заявника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, також хворіє та потребує догляду та лікування.

Представник заявника ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заяву, пояснивши, що сукупний дохід усіх членів родини ОСОБА_5 дозволяє їм сплачувати кошти в межах 2000 гривень на місяць, а захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 потребують обстеження та лікування.

Представник позивача - стягувача ПАТ «Родовід Банк» в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вказуючи, що незважаючи на те, що рішення суду було ухвалено ще у 2013 році ОСОБА_1, який до 2016 року працював, кошти на погашення заборгованості не сплачував. На цей час фактично за рішенням суду було сплачено лише суму судового збору, а інша заборгованість не погашена взагалі. Посилаючись на відсутність виключних обставин, які б перешкоджали виконанню рішення суду, просила у задоволенні заяви відмовити.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду можлива лише у виключних випадках та за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у січні 2014 року вже звертались до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду шляхом встановлення щомісячного платежу у 6703,59 гривень, однак, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.04.2014 року заява була залишена без задоволення.

При цьому з пояснень ОСОБА_1 та представника ПАТ «Родовід Банк» вбачається, що, незважаючи на своє звернення до суду та визначення суми щомісячного платежу у 2014 році, фактично боржники з 2014 року по 2016 рік заборгованість за кредитним договором не сплачували.

Медичними документами підтверджено, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є матірю ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження, страждають на певні захворювання.

Водночас заявниками не доведено, що ОСОБА_1 дійсно призначені медичні обстеження з приводу захворювань або ОСОБА_1 та ОСОБА_6 призначені коштовні медичні препарати, які вони дійсно фактично придбали.

Також суд враховує, що на зазначені захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 хворіють вже багато років, відомостей про погіршення стану здоровя будь-кого з них у порівнянні з 2014 роком суду не надано.

Крім того, ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;

за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.

З наданих заявниками довідок вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний з 03.02.2016 року та отримує відповідну допомогу по безробіттю, розмір якої в середньому становить 4025 гривень, а ОСОБА_5 працює на посаді заступника генерального директора КЗ «ЗО філармонія» з посадовим окладом 3377 гривень.

Натомість заявниками не надано суду довідку про середній заробіток ОСОБА_5, який може перевищувати посадовий оклад, а також довідку про розмір пенсії ОСОБА_6

Водночас, виходячи з наданих заявниками документів, сукупний щомісячний дохід ОСОБА_1 та ОСОБА_5 становить приблизно 7402 гривень, тож розмір відрахувань з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», є нижчим ніж 2000 гривень, на сплаті яких наполягали заявники.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки заявниками не доведено наявності виключних обставин, які б утруднювали або робили неможливим виконання рішення у порядку, який передбачений законодавством для виконавчого провадження.

Посилання заявників на те, що органами державної виконавчої служби може бути здійснений опис та реалізація належного їм майна в межах виконання рішення суду у разі, якщо виконання рішення суду не буде розстрочено, судом до уваги не береться, оскільки на цей час цього не відбулось, а також, оскільки відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на інше майно, належне боржникові, здійснюється лише у разі у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, між тим як заявники на час розгляду заяви судом мають відповідний дохід.

На підставі викладеного, керуючись ст. 221, 293, 373 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_5 про розстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.І. Дацюк