Ухвала суду № 59638506, 12.08.2016, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/534/16-ц

Номер провадження: 2/365/363/16

У Х В А Л А

12.08.2016 смт. Згурівка Київської області

Суддя Згурівського районного суду Київської області

ОСОБА_1,

вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2016 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач у період перебування з нею у шлюбі за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі-продажу від 8 грудня 2005 року придбав нежитлове приміщення по вулиці Ватутіна, 4 в смт. Згурівка Київської області, яке зареєстрував у Яготинському БТІ на своє імя. Протягом 2006-2008 років він провів ремонт цього приміщення та ввів його в експлуатацію. Сторони не досягли спільної згоди щодо поділу спірного майна, вартість якого вона оцінює на власний розсуд у 100000 грн, так як не має змоги провести оцінку будівлі, оскільки відповідач не допускає її до спірного майна, тому просить поділити в натурі спільне сумісне майно нежитлову будівлю торговий центр, розташовану за зазначеною вище адресою, загальною площею 681,60 кв. м та належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності Серії ЯЯЯ № 469883, виданого Згурівською селищною радою 28.03.2008, виділивши їй ? її частини цієї будівлі згідно з будь-яким варіантом, що буде запропонований експертом, та призначити будівельно-технічну експертизу для визначення варіантів поділу спірної будівлі.

Позовна заява була подана без додержання вимог, передбачених ст. 119 ЦПК України, тобто позовна заява повинна містити зазначення доказів щодо ціни позову на момент предявлення позову. Позивач же оцінила майно на власний розсуд, яка вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, тому вбачається за необхідне встановити точну ціну позову шляхом уточнення грошової оцінки майна на момент предявлення позову. Вбачається, що це може бути ринкова вартість майна на території розташування спірного майна.

В разі належного підтвердження ціни позову до позовної заяви повинні бути додані документи, що підтверджують відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (позивач сплатила всього 551,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн) на розрахунковий рахунок в ГУ ДКУ у Київській області 31217206700274, МФО 821018, ідентифікаційний код 23570438, за вирахуванням вже сплаченої позивачем суми судового збору.

В разі неможливості належного підтвердження ціни позову суд попередньо визначає розмір судового збору 6890 грн та відповідно до вимог ч. 2 ст. 80 ЦПК України пропонує позивачу доплатити судовий збір врозмірі 6338,80 грн (6890 551,20) з наступним поверненням можливо переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від17.10.2010 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною пятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обовязковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина пята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

З врахуванням положень ст. 120 ЗК України також вбачається, що позивачу необхідно зазначити відомості щодо земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно та питання, які необхідно поставити на вирішення експерта.

Позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі залишити без руху, про що її повідомити.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачкою ухвали, та роз'яснити, що в разі, якщо вказані недоліки до зазначеного строку не будуть усунені, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

СУДДЯ Н.О.ДЕНИСЕНКО