Рішення № 5963577, 03.09.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2009 р.Справа № 6/1479 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ДРЮ" м. Хмельницький

до Приватного підприємець ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 3487,48 грн.

Суддя

За участю представників сторін:

позивача Шеремета В.В. за довіреністю б/н від 02.09.2009р.

відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 3487,48 грн., з яких 2511,85 грн. основного боргу, 361,71 грн. інфляційні витрати, 299,97 грн. пені, 251,19 грн. штрафу та 62,76 грн. грн. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем зобовязань за договором поставки №04 від 01.04.2008р. На підтвердження позовних вимог подано накладні на відпуск товару, розрахунок заборгованості, в тому числі суми пені, 3% річних та штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову із вищевикладених підстав.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений із направленням ухвали від 03.08.22009р. відповідачу згідно реєстру поштових відправлень від 05.08.2009р. №01-146 При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

01.04.2008р. між ТОВ „ДРЮ” м. Хмельницький (постачальник) та ПП ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір поставки №04, згідно п. п.1.2 договору постачальник зобовязується передати в обумовлені договором строки покупцеві будівельні матеріали, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього вказану в договорі суму коштів.

Згідно п. 2.2 передбачено, що загальний обсяг товару, який поставлено протягом строку дії договору відповідно до його умов, визначається згідно накладених на товар з урахуванням йог кількості, вартості та асортименту.

Вказаним договором сторони передбачили, що покупець зобовязаний повністю оплатити товар на протязі тридцяти днів з моменту отримання його у постачальника. Оплата здійснюється на підставі договору, виставлених рахунків-фактур та виданих накладних (п.п. 6.1, 6.2 договору).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочення в оплаті товару покупець виплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 днів з покупця додатково стягується штраф в розмірі 10% від суми прострочення.

Позивач зобовязання по вказаному договору виконав, здійснивши поставку товару на суму 2511,85 грн. з відміткою про одержання товару відповідачем, що підтверджено видатковими накладними №0000347 від 16.07.2008р., №0000402 від 22.07.2008р., №0000427 від 29.08.2008р.

31.12.2008р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків б/н, згідно якого підтверджено заборгованість відповідача в сумі 2511,85 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем зобовязань по оплаті за товар, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 2511,85 грн., 361,71 грн. інфляційні витрати, 299,97 грн. пені, 251,19 грн. штрафу та 62,76 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків, всього в сумі 3487,48 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №04 від 01.04.2008р., згідно якого відповідач взяв на себе зобовязання вчасно провести розрахунок за поставлений товар, проте не виконав взятих на себе зобовязань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2511,85 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків, розрахунком заборгованості. Доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не подано.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобовязання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі від 01.04.208р., тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 299,97 грн. за період прострочення з 01.10.2008р. по 31.03.2009р. згідно поданого в матеріали справи розрахунку із врахуванням ч.2 ст. 343 ГК України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 62,76 грн., 361,71 грн. інфляційних витрат, 251,19 штрафу, що підтверджено відповідними розрахунками.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3487,48 грн., з яких 2511,85 грн. основного боргу, 361,71 грн. інфляційні витрати, 299,97 грн. пені, 251,19 грн. штрафу та 62,76 грн. 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1,12,44, 49,82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРЮ” м. Хмельницький до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 3487,48 грн. задоволити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/рах. НОМЕР_2 в Хмельницькому обласному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 315784, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРЮ” м. Хмельницький, вул. Деповська,19/2 (р/рах. 26000017010246 в Хмельницькій філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 315609, код ЗКПО 33087848) 2511,85 грн. (дві тисячі пятсот одинадцять гривень 85 коп.) основного боргу, 361,71 грн. (триста шістдесят одна гривня 71 коп.) інфляційних витрат, 299,97 грн. (двісті девяносто девять гривень 97 коп.) пені, 251,19 грн. (двісті пятдесят одна гривня 19 коп.) штрафу , 62,76 грн. (шістдесят дві гривні 76 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам