Вирок № 59635312, 11.08.2016, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/460/16-к

Провадження № 1-кп/616/48/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді Малюкіна Ю.П.,

при секретарі Логвіновій М.В.,

за участю прокурора Стецюка Т. І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12016220250000164 за обвинуваченням ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Петрівка, Вовчанського району, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 росіянина, освіта неповна середня? непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

13.06.2016 р. близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 побачивши під час боротьби на руках, що із кишені штанів ОСОБА_2 випав мобільний телефон марки «Nokia x2-00» вартістю 175 грн., таємно викрав його.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 13.06.2016 р. близько 23 год. він перебував в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_2 Після вживання спиртних напоїв під час боротьби на руках побачивши як із кишені ОСОБА_2 випав телефон «Нокія» таємно викрав його, а на другий до нього прийшов працівник поліції і він на вимогу того повернув цей телефон. Не оспорював вартості викраденого та доказів, які є в матеріалах кримінального провадження і просив їх не досліджувати.

За таких обставин суд з урахуванням думки учасників судового провадження, які вірно розуміють значення цього, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує відсутність матеріальної шкоди, що він раніше несудимий, характеризується задовільно, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається обставиною, яка пом'якшує його відповідальність (п.1 ст.66 КК України).

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити його від призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 263 грн. 88 коп. (а.с.36).

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України (а.с. 26).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100,124,368,373-376,395 КПК України, суд-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 1(одного) року позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в дохід держави 263 грн. 88 коп. понесених витрат на проведення судової-товарознавчої експертизи (код доходів - 24060300, р/р - 3141954400005, код банку - 37999680, МФО - 851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у справі - мобільний телефон марки «Nokia x2-00» -залишити у власності ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін