Ухвала суду № 59631754, 10.08.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

10 серпня 2016 року Справа № 913/397/16

Провадження №34/913/397/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення заборгованості у розмірі 31083156 грн. 21 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність №14-88 від 18.04.2014;

від відповідача ОСОБА_2, юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу правової та договірної роботи, довіреність №47 від 04.02.2016.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз про стягнення основного боргу у сумі 21 206 678 грн. 13 коп., пені у сумі 6 269 972 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 483561 грн. 20 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 122 944 грн. 87 коп.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.05.2016 у справі №913/397/16 позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України суму основного боргу у розмірі 21206678 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 465949 грн. 94 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3122944 грн. 87 коп., судовий збір у розмірі 164888 грн. 18 коп.; в частині стягнення 3% річних у розмірі 17611 грн. 26 коп. та пені у розмірі 6269972 грн. 01 коп. - відмовлено.

Рішення набрало законної сили 07.06.2016 та на його виконання видано відповідний наказ.

01.08.2016 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Луганськгаз звернулося до господарського суду Луганської області з заявою №01-02-54/1299 від 27.07.2016, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №913/397/16 про стягнення з ПАТ Луганськгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України суми основного боргу у розмірі 21206678 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 465949 грн. 94 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3122944 грн. 87 коп., судового збору у розмірі 164888 грн. 18 коп. на 5 (пять років), а саме до 01.08.2021.

01.08.2016 на підставі розпорядження керівника апарату суду №221-р, у звязку зі знаходженням судді Іванова А.В. на лікарняному, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл заяви з метою заміни судді, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2016, та заява передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.08.2016 розгляд заяви призначений на 10.08.2016.

Запереченням на заяву про відстрочку б/н від 04.08.2016 позивач зазначив, що дебіторська заборгованість станом на 31.12.2015 становить 33 999 240 тис. грн.; що позивач не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким; що позивач є обєктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; що розмір довгострокових кредитів банків позивача складає 34 824 720 тис. грн.

Заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Луганської області від 25.05.2016 у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 6 269 972 грн. 01 коп. відмовлено, оскільки встановлено існування форс-мажорних обставин, які підтверджені відповідними доказами; що перед підприємством постають питання закриття основних зобовязань, нарахувань по пені, інфляції, 3% річних, які ПАТ Луганськгаз не в змозі сплачувати на теперішній час, враховуючи виникнення в діяльності підприємства виняткових обставин; що починаючи з квітня 2014 року здійснення господарської діяльності відповідача у Луганській області стало неможливим у звязку з проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей; що вказана обставина унеможливлює отримання плати від споживачів за надані послуги, що впливає на роботу підприємства та спроможність розрахунків по зобовязанням з контрагентами; що відповідача фактично на непідконтрольній території позбавлено права володіння та користування майном, основних засобів, які перебувають у власності та господарському віданні ПАТ Луганськгаз і його відокремлених структурних підрозділах; що все майно відповідача задіяне безпосередньо у виробничому процесі; що у разі надання відстрочення виконання рішення відповідач зможе налагодити чітку послідовну діяльність підприємства з поступовим нарощуванням темпів і обсягів господарської діяльності та сподівається на повернення захопленого майна і територій в межах всієї Луганської області.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Отже, законодавець у будь-якому випадку повязує відстрочку виконання рішення з обєктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які надають підстави для відстрочки виконання рішення.

Відповідачем в порушення викладених приписів законодавства документально не підтверджено винятковість обставин, які надають право для відстрочки та розстрочки судового рішення, не надано доказів того, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Судом не приймаються до уваги подані відповідачем акти технічного обстеження газопроводів та акти технічного обстеження, оскільки вони в розумінні приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не засвідчують винятковості обставин для надання відстрочки та не підтверджують фінансовий стан відповідача, а свідчать про технічний стан газопроводів.

Судом критично оцінюються подані відповідачем баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2015 та Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік, оскільки вони не підтверджують фінансове становище відповідача станом на дату розгляду заяви, тобто станом на серпень 2016 року.

Суд не приймає до уваги подані відповідачем сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили №581 від 19.09.2014 та №6224 від 19.04.2016, оскільки вони не звільняють від обовязку своєчасного та повного виконання судового рішення.

Заявником не обґрунтовано відстрочення виконання рішення до 01.08.2021 саме на 5 років, не надано жодних доказів на підтвердження того, що через сплив саме цього проміжку часу відповідач зможе виконати судове рішення.

Суд при розгляді заяви відповідача виходить з того, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.

Заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України є обєктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Коштами, що надходять до компанії проводяться розрахунки за отриманий природний газ за договорами з Національною акціонерною компанією Нафтогаз України, яка в свою чергу природний газ закуповує за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. Позивач також зазначив, що внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних і що єдиним джерелом часткової компенсації понесених витрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2015 (код рядка балансу 1510).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз №01-02-54/1299 від 27.07.2016.

Господарський суд звертає увагу заявника на те, що відмова в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення до господарського суду з відповідною заявою за наявності обставин, які мають бути підтверджені належними доказами, що підтверджують ускладнення чи неможливість виконання рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз №01-02-54/1299 від 27.07.2016 про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №913/397/16 на 5 років, а саме до 01.08.2021, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Головуючийсуддя Т.В. Косенко