Рішення № 59631523, 12.08.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2016 р. Справа № 903/451/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Приватного акціонерного товариства Волиньхолдінг

про стягнення 59 211,60грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 11.05.2016р., №1328/9, ОСОБА_2, дов. від 23.02.2016р., №484/9

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 11.06.2016р., № 71/2016

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

В судовому засіданні 09.08.2016р. згідно зі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 11.08.2016р. до 14.00год.

В судовому засіданні 11.08.2016р. проголошено вступну та регулятивну частини рішення.

Суть спору:

Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства Волиньхолдінгпро стягнення 59 211,60грн. шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

Державною екологічною інспекцією у Волинській області в період з 29.03.2016р. по 15.04.2016р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_4 Волиньхолдінг, під час якої були виявлені порушення природоохоронного законодавства, зокрема, в галузі водних ресурсів.

За результатами перевірки 15.04.2016р. було складено уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено, що ОСОБА_4 Волиньхолдінг здійснює водокористування із двох артсвердловин:

- свердловина №1015 розташована на території виробничої бази смт.Торчин, вул.І.Франка,4. Водопостачання здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 16.02.2015р. №286 Вол., терміном дії до 15.02.2018р. До отримання вищевказаного дозволу підприємство здійснювало забір води на підставі дозволу на спецводокористування від 27.12.2013р. за №286 Вол., термін дії якого закінчився 31.12.2014р.

Тобто, в період з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. ОСОБА_4 Волиньхолдінг здійснювало забір підземних вод без наявності дозволу на спецводокористування в кількості 15819 м3. Вода використовується для технічних і господарсько-побутових потреб.

- свердловини № 1, 2 розташовані на території с.Смолигів, вул.Лісова,3. Свердловина №2 законсервована. Забір води здійснюється із Свердловини №1 на підставі дозволу на спецводокористування, отриманого 11.02.2016р. терміном дії до 10.02.2019р. №1164 Вол. До отримання вищевказаного дозволу підприємство здійснювало забір води на підставі дозволу на спецводокористування, отриманого 03.08.2011р. за №1164 Вол. терміном дії до 15.01.2016р. Тобто, в період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. ОСОБА_4 Волиньхолдінг здійснювало забір підземних вод без наявності дозволу на спецводокористування в кількості 81м3. Вода використовувалася на господарчо-побутові і технологічні потреби.

Актом перевірки від 15.04.2016р. встановлено, що відповідач в періоди з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. та з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. не мав дозволу на спецводокористування, однак самовільно використовував воду із підземних джерел.

Акт перевірки відповідачем підписаний, що підтверджує правомірність зафіксованих правопорушень. В своєму зауваженні (запереченні) від 15.04.2016р. №199/01-12 до акту перевірки ОСОБА_4 Волиньхолдінг факт відсутності дозволів у зазначені періоди не заперечує.

Підстави для припинення права на спеціальне водокористування перелічено у ст.55 Водного кодексу України. Одна із них - закінчення строку спеціального водокористування.

За місяць до закінчення строку дії дозволу на спецводокористування від 27.12.2013р. за №286 Вол., терміном дії до 31.12.2014р. та дозволу на спецводокористування від 03.08.2011р. за №1164 Вол., терміном дії до 15.01.2016р., до ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, до повноважень якого відноситься видача дозволів на спецводокористування, ОСОБА_4 Волиньхолдінг щодо здійснення заходів для своєчасного отримання дозволів на спецводокористування на новий термін дії не зверталося.

Визначення розміру збитків проводилось на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, яка встановлює порядок розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

За період з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. відповідач заподіяв державі збитки в результаті самовільного використання води в розмірі 58 909,96 грн.; за період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. - 301,64 грн. Загальна сума збитків становить 59 211,60грн.

26.04.2016р. Державною екологічною інспекцією у Волинській області було направлено відповідачу претензію №1217/3 про зобовязання відшкодувати завдані навколишньому природному середовищу збитки в розмірі 59 211,60грн., яка не виконана (а.с 4-32).

Представник позивача у поясненнях від 22.07.2016р № 1944/9 заперечив твердження відповідача про сплату коштів. Вказав, що шкода заподіяна державі ПАТ Волиньхолдінг внаслідок порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища - за самовільне використання води із підземних джерел без дозволу на спецводокористування в періоди з 01.01.2015р. по 15.02.2015р та з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. в сумі 59 211,60 грн. не була сплачена, що підтверджується довідкою Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, де відкриті рахунки для зарахування до державного бюджету грошових стягнень за шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (а.с. 45-47).

Відповідач у відзиві №407/01-12 від 22.07.2016р. на позовну заяву позов заперечив, посилаючись на таке:

Водопостачання на свердловині № 1015 здійснюється на підставі діючого дозволу на спеціальне водокористування від 16.02.2015р. № 258Вол., терміном дії до 15.02.2018р.

До отримання вказаного дозволу ОСОБА_4 Волиньхолдінг здійснювало забір води на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 27.12.2013р. за № 286Вол., терміном дії до 31.12.2014р. В силу ст.49 Водного кодексу України та Порядку, 31.12.2014р. ОСОБА_4 Волиньхолдінг звернулось з листом до ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА щодо видачі нового дозволу на спеціальне водокористування та затвердження гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у р.Серна. Вказані обставини підтверджує лист ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА № 219/16/2-15 від 30.01.2015р.

Таким чином, в період з 01.01.2015 по 15.02.2015 органами виконавчої влади розглядалось клопотання ОСОБА_4 Волиньхолдінг щодо оформлення дозволу на спеціальне водокористування, термін оформлення якого становив більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів товариства, що не залежало від волі товариства чи його вини.

Зазначив, що вказаний період водокористування був повністю оплачений товариством, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 15.05.2015р. на загальну суму 22 786.56грн. Вказав, що ОСОБА_4 Волиньхолдінг намагалось і до 31.12.2014р. продовжити термін дії дозволу на спеціальне водокористування, однак цього не зробило в силу незалежних від себе обставин - відсутності правового механізму видачі дозволів, що підтверджується листом ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА №558/18/2-14 від 29.04.2014р.

Додатково зазначив, що в с.Смолигів, вул. Лісова, 3 Луцького району Волинської області знаходяться будівля складу готової продукції та офісне приміщення з побутовими кімнатами фабрики по виробництву харчових продуктів ОСОБА_4 Волиньхолдінг, а також наявні свердловини №1, 2 для забору води (свердловина № 2 законсервована).

Забір води з свердловини №1 здійснюється на підставі діючого дозволу № 1164Вол. на спеціальне водокористування отриманого 11.02.2016р., терміном дії до 10.02.2019р.

До отримання вказаного дозволу, ОСОБА_4 Волиньхолдінг здійснювало забір води на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 03.08.2011р. за № 1164Вол., терміном дії до 15.01.16р.

Вказав, що в період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. ОСОБА_4 Волиньхолдінг використало води в загальній кількості 81 м3 в с. Смолигові, Луцького району виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а не для господарсько-побутових потреб, що підтверджується витягом з журналу обліку води, який надавався для перевірки. За використану воду в загальній кількості 81 м3 ОСОБА_4 Волиньхолдінг сплатило повну плату, що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2016 на суму 223,44 грн.

В той же час, згідно ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого(крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько- побутових потреб.

ОСОБА_4 Волиньхолдінг є власником земельної ділянки в с.Смолигів, Луцького району, що підтверджується відповідним державним актом про право власності на земельну ділянку та на даній ділянці знаходиться його офісне приміщення, на яке і було використано лише 81 мЗ води.

Стверджував, що в діях ОСОБА_4 Волиньхолдінг відсутній склад цивільного правопорушення, зокрема його протиправна поведінка, наявність шкоди та вина особи, оскільки рішення компетентного органу про припинення спеціального водокористування не було, товариство вчинило всі залежні від нього дії, визначені ст. 49 Водного кодексу України та Порядку для продовження дозволу на спецводокористування (чи видачі нового дозволу), ще при дії старого дозволу на спецводокористування.

Розгляд справи відкладався згідно зі ст.77 ГПК України у звязку з непредставленням витребуваних доказів, необхідністю витребування додаткових доказів. Ухвалою суду від 26.07.2016р. зобовязано позивача представити суду матеріали перевірки для огляду в судовому засіданні; обґрунтовані доводи по суті відзиву від 22.07.2016р. №407/01-12; докази в підтвердження використання води для технологічних потреб. Відповідача - докази оскарження акту перевірки від 15.04.2016р.; докази в підтвердження звернення для отримання дозвільних документів до 31.12.2014р. та докази оскарження відмови; журнали обліку по свердловині № 1015 за період з 01.01.15р. по 15.02.15р. та №1 за період з 16.01.16р. по 10.02.2016р.

Позивач у поясненнях №2049/9 від 04.08.2016р. в додаткове обґрунтування позовних вимог вказав, що в якості доказів фактичного об'єму води, що використана ОСОБА_4 "Волиньхолдінг" самовільно без дозволів на спецводокористування, до позовної заяви долучено належним чином завірені відповідачем копії витягу з журналу обліку водоспоживання вимірювальними приладами ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» (смт. Торчин) і витягу з журналу обліку водоспоживання вимірювальними приладами ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» (с.Смолигів), які являються первинною документацію.Пояснив, що припис складається з метою припинення порушення законодавства та усунення його наслідків. Зважаючи на те, що станом на 15.04.2016р. відповідачем вже було отримано дозволи на спецводокористування від 16.02.2015р. та 11.02.2016 року, підстав для припинення ними порушення законодавства та усунення його наслідків вже не було, у звязку з чим, Державною екологічною інспекцією у Волинській області в частині водокористування приписи не було складено.

Порядок видачі дозволу на спеціальне водокористування визначений, зокрема, ст.49 Водного кодексу України. ч.4 ст.49 Водного кодексу України гласить, що строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів. ч. 9 ст. 49 Водного кодексу України визначено, що порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року затверджено "Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування". Згідно п.4 даного Порядку дозволи видаються протягом тридцяти календарних днів з дня подання в установленому порядку заявки.

Як слідує із інформації, наданої ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської державної адміністрації від 21.06.2016р. №1273/105/216, ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» подало через Центр надання адміністративних послуг у м.Луцьку в ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА пакети документів для отримання дозволів на спеціальне водокористування, однак встановлені законом строки щодо здійснення заходів для своєчасного отримання дозволів на спецводокористування на новий термін дії ними не були дотримані, зокрема документи було подано 31.12.2014р. - в останній день дії дозволу та 14.01.2016р. - в передостанній день дії дозволу.

Зауважив, що у строки, необхідні для своєчасного отримання ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» дозволів на спецводокористування на новий термін дії, дозвільні документи видавались, що підтверджується інформацією ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА щодо виданих дозвільних документів за листопад 2014 року та грудень 2015 року.

Стверджував, що відповідач вводить суд в оману своїми твердженнями про те, що використовує воду в с.Смолигів Луцького району виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а не для господарсько-побутових потреб. Це спростовується тим, що у відповідності до п.5 дозволу на спеціальне водокористування, виданого ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» 11.02.2016р., чітко визначено, що мета водокористування - це водопостачання та господарсько-побутові потреби.

Що стосується посилань відповідача на норми ст.1166 ЦК України та посилання на обовязок позивача з доведення наявності вини заподіювача шкоди, то всі елементи, за яких настає цивільна відповідальність, наявні.

Згідно статей 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки заподіяні порушенням природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Відповідно до п.1.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. №02-5/744 «Про деякі питання вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Тобто, саме відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» відсутність вини не доведено.

Акт перевірки відповідачем підписаний, на даний час він чинний, факт відсутності дозволів у зазначені періоди відповідачем не спростовано, розміри шкоди визначені в розрахунках, не заперечено, контррозрахунки шкоди не подано (а.с. 78-79).

Відповідач у поясненнях (вх. №01-54/7132/16 від 09.08.2016р.) в додаткові заперечення до позову вказав, що акт перевірки ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» не оскаржувався, оскільки відсутній правовий механізм для його оскарження. Однак, товариством були подані письмові заперечення (зауваження) на зазначений акт перевірки.

В 2014 році ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» прийняло рішення продовжити дію існуючого дозволу, але в звязку з реорганізацією Державного управління охорони навколишнього середовища з 17.05.2013р. цей шлях став неможливий. З 17.05.2013р. Державне управління охорони навколишнього середовища було реорганізовано в ОСОБА_5 екології та природних ресурсів.

Підприємство повинно було розробити новий дозвіл на спецводокористування, але під час звернення в дозвільний центр по питанню подачі документів отримало від дозвільного центру лист від ОСОБА_5 екології та природних ресурсів № 558/18/2-14 від 29.04.2014р. про призупинення видачі дозволів на спеціальне водокористування на основі змін до Водного кодексу України від 26.04.2014р.

Не дивлячись на інформацію, товариство почало процес розробки нового проекту ГДС. Датою початку розробки нових ГДС можна вважати дату 31.10.2014року - це дата створення заявки в системі GLOB, після чого починається процес пошуку виконавця робіт. Договір на розробку ГДС був заключений 01.12.2014 року.

Однією з умов розробки ГДС є погодження переліку забруднюючих речовин у водний обєкт, запит на який був наданий в управління екології 26.11.2014р. Відповідь підприємство отримало 15.12.2014р. вихідний № 1959/18/2-14 від 12.12.2014р.

Отримана довідка була надана ТОВ НВФ "Лігос" для роботи над новими ГДС. Таким чином, тільки 18.12.2014р. отриманий підприємством Проект ГДС був поданий на погодження в Держсанепідемслужбу.

Для підтвердження балансу водокористування в зв'язку зі змінами у Водний кодекс необхідна Довідка від гідрогеологів, яку підприємство отримало тільки 22.12.2014 року.

Отже, лише в кінці грудня підприємство отримало проект ГДС від Держсанепідемслужби та лист від гідрогеологів (довідку погодження балансу використання прісних підземних вод) та подало повний пакет документів в дозвільний центр на отримання нового дозволу на спецводокористування 30.12.2014року. На час подачі документів в дозвільний центр дія попереднього дозволу на спецводокористування була актуальною.

ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» мало б отримати дозвіл на спеціальне водокористування не пізніше 30.01.2015р.

У відповідності до п. 14 Постанови КМУ №1100 від 11.09.96р. «Про порядок розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, скидання яких нормується» нормативи ГДС затверджуються одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування.

Але у звязку зі змінами в законодавстві від 26.04.2014р. № 1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» документи (нормативи ГДС) були направлені до Державної служби геології та надр України, про що ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» був повідомлений листом від ОСОБА_5 екології та природних ресурсів вихідний № 219/16/2-15 від 30.01.2015р. Після погодження нормативів ГДС в Геонадрах документи були повернуті в ОСОБА_5 екології та природних ресурсів та 16.02.2015 року ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» отримав дозвіл на спеціальне водокористування з затвердженими ГДС № 258Вол.

Враховуючи вищевказані обєктивні причини, ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» не мало можливості раніше отримати дозвіл на спецводокористування.

Як вбачається з дозволу на спеціальне водокористування №286-Вол, термін його дії закінчується 31.12.2014р. З матеріалів справи та наведених вище доказів видно, що в межах дії вказаного дозволу на спеціальне водокористування ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» звернулося з відповідними документами для продовження спеціального водокористування до позивача.

Однак, ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА у встановлений законодавством тридцятиденний строк відповіді про відмову у погодженні дозволу або у видачі дозволу водокористувачу надано не було, що вбачається з листа № 219/16/2-15 від 30.01.2015 року. (а.с. 90-117).

У судовому засіданні 09.08.2016р. згідно зі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 11.08.2016р. до 14.00год для ознайомлення з поданими в судовому засіданні доказами.

У судовому засіданні 11.08.2016р.позивач уточнив прохальну частину позовної заяви щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області.

У поясненнях послався на ст.691 Бюджетного Кодексу України, вказав, що розподіл коштів здійснюється управлінням казначейства (а.с. 121).

Супровідним листом долучив постанову КМУ від 27.01.2010р. №77 "Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди", згідно якої у разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо встановленого здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документу дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документів дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Зауважив, що згідно постанови КМУ від 13.03.2002р. №231 "Порядок погодження та видачі дозволів спеціального використання", розрахунок повинен проводитись за 30 календарних днів і 10 робочих днів; поданий розрахунок відповідає вказаним вимогам.

Відповідач у судовому засіданні 11.08.2016р. додаткових пояснень та заперечень не подав. Долучив дозвіл на спеціальне водкористування УКР №1164/ВОЛ від 11.02.2016р. в підтвердження глибини свердловини - 80м (а.с 125-127).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 23.02.2016р. №46 Державною екологічною інспекцією у Волинській області за направленням від 25.03.2016р. № 198 з 29.03.2016р. по 15.04.2016р. була проведена перевірка та складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Волиньхолдінг».

За результатами перевірки, зокрема, встановлено, що ПАТ «Волиньхолдінг» здійснює водокористування із 2-ох артсвердловин:

Св. №1015 розташована на території виробничої бази смт. Торчин вул. Івана Франка, 4. Водопостачання здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 16.02.2015р. № 286 Вол., терміном дії до 15.02.2018р.

До отримання вказаного дозволу підприємство здійснювало забір води на підставі дозволу на спецводокористування від 27.12.2013р. за № 286 Вол., терміном дії до 31.12.2014р. В період з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. ПАТ «Волиньхолдінг» здійснювало забір підземних вод без наявності дозволу на спецводокористування в кількості 15819м3. (кількість забраної води додається згідно завірених копій витягу з журналу обліку).

Вода використовується для технічних і господарсько побутових потреб. Глибина робочої свердловини становить 120м. з дебетом свердловини 40м3/год. Облік добутої води ведеться по лічильнику, записи показників в журналі ПОД 11. Межі першого поясу ЗСО винесені в натуру, стан утримання свердловини та 1 поясу ЗСО задовільний.

Св. №1, 2 розташовані на території с. Смолигів, вул.. Лісова, 3, забір води здійснюється із Св. №1 на підставі дозволу на спецводокористування, отриманого 11.02.2016р., терміном дії до 10.02.2019р. № 1164Вол.

До отримання вказаного дозволу підприємство здійснювало забір води на підставі дозволу на спецводокористування, отриманого від 03.08.2011р. за №1164Вол. з терміном дії до 15.01.2016р. Тобто, в період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. ПАТ «Волиньхолдінг» здійснювало забір підземних вод без наявності дозволу на спецводокористування в кількості 81м3. (кількість забраної води додається згідно завірених копій витягу з журналу обліку) (а.с. 11-20).

Згідно завірених ОСОБА_4 «Волиньхолдінг» копій витягів з журналів обліку використаної води ПАТ «Волиньхолдінг» з свердловини №1015 за період з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. здійснено забір води в обємі 15819м3 підземних прісних вод; зі свердловини №1 в період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. забір води в обємі 81м3 (а.с.21-23).

24.06.2016р. позивачем надіслано претензію про відшкодування шкоди в розмірі 59 211,60грн, яку залишено без задоволення.

Господарський суд, оцінивши надані докази та заслухавши пояснення представників сторін дійшов висновку про підставність позову, при цьому виходиві з наступного:

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра (правовий висновок Верховного Суду України від 01.04.2015р. № 3-32гс15).

Відповідно до положень статей 46, 48 ВК України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько- побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. № 3-32гс15.

Зважаючи на викладене, судом не прийняті доводи відповідача ОСОБА_4 "Волиньхолдінг" щодо використання води для власних питних, санітарно-гігієнічних потреб.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення (ч. 2 ст. 49 Водного кодексу України в редакції, чинній на момент спірних відносин).

Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст.41 Закону підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру. У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого Постановою КМУ від 13.03.2002р. №321 ( із змінами і доповненнями), (п.3) передбачено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ). Дозволи видаються на підставі заявки юридичної або фізичної особи з обґрунтуванням потреби у воді. Видача дозволів погоджується: у разі використання поверхневих вод - з Держводагентством; у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами; у разі використання водних обєктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ. П.4 Порядку обумовлено, що дозволи видаються органами, що зазначені у пункті 2 Порядку, протягом тридцяти календарних днів з дня подання в установленому порядку заявки. У разі відмови у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідач з заявкою по свердловині №1015 звернувся 31.12.2014р. та по свердловині №1 - 14.01.2016р. Дозволи видані по свердловині №1015 16.02.2015р., по свердловині №1 11.02.2016р.

За період спецводокористування з 01.01.2015р. по 15.02.2015р. та з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. без відповідних дозволів розрахунок збитків проведений у відповідності з п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 зі змінами, внесеними наказом № 220 від 30.06.2011р.

Відповідно до пункту 1.2 Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до, зокрема самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування. Вказаний правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 03.09.2013р. в справі №13/333-38-463-2012.

З п.9.2 вказаної вище Методики випливає, що фактичний об'єм води, яка використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Матеріали справи містять докази на підтвердження використання води відповідачем зі свердловини №1015 в кількості 15819м3 в період з 01.01.2015р. по 15.02.2016р., зі свердловини № 1 81 м3 в період з 16.01.2016р. по 10.02.2016р. Кількість використаної води підтверджується завіреними відповідачем копіями витягів з журналу обліку водопостачання вимірювальними приладами.

В розрахунку відповідно до Методики враховані: обєм води, що використана без дозвільних документів, рентна плата за спецводокористування підземними водами з застосуванням коефіцієнта згідно п.255.5.2 ст. 255 Податкового Кодексу України (а.с. 29, 89).

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Збиткі завдані порушенням водного законодавства в розмірі 59 211,60грн. стверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 15.04.2016р., витягами з журналів обліку водоспоживання вимірювальними приладами ОСОБА_4 "Волиньхолдинг", претензією від 26.04.2016р. №121713, розрахунками суми збитків (а.с 29,89), підставні та підлягають до стягнення згідно ст. 111 ВК України, ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Суд наголошує, що у постанові Верховного Суду України від 03.09.2013р. у справі №13/333-38/463-2012 наведена правова позиція, відповідно до якої факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування законодавством визначається самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Судом не прийняті заперечення відповідача щодо відсутності порушень ст.ст. 47,48,49 ВК України в період з 01.01.2015р. по 15.02.2016р. з посиланням на звернення до ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинської ОДА щодо отримання дозволу 31.12.2014р., оформлення дозволу на спеціальне водокористування з порушенням терміну видачі більше тридцяти днів та повну оплату водокористування у вказаний період.

Суд зауважує, що виходячи зі змісту ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобовязаний видати субєкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Частиною 6 ст.41 вказаного Закону та п.1 постанови КМУ від 27.01.2010р. №77 "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди" передбачено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Тобто, законодавство про дозвільну систему побудовано так, що саме на особу покладається обов'язок ініціювати отримання дозволу і у разі своєчасного звернення з долученням необхідного пакету документів до відповідного органу для отримання дозволу, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі, субєкт господарювання має право провадити певні дії.

Виходячи зі змісту ч.6 ст. ст.41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" строк видачі дозволу - 30.01.2015р., а право на використання відповідач набув 16.02.2015р. (через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі).

При цьому, у разі порушення порядку видачі документа дозвільного характеру, зокрема, порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, безпідставну відмову у видачі документа дозвільного характеру, відповідач не був позбавлений права вирішувати питання щодо адміністративної відповідальності посадових осіб в порядку ст. 16610 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, відповідач звернень з урахуванням строків розгляду, визначених Законом та Порядком, не здійснив. Доказів звернення з відповідними документами до 31.12.2014р. не подав, а звернення 31.12.2014р., 14.01.2016р. свідомо передбачали здійснення спеціального водокористування без відповідного дозволу по свердловині №1015 з наступного дня 01.01.2015р., а по свердловині №1 з 16.01.2016р.

Що стосується ОСОБА_5 екології та природних ресурсів Волинського ОДА №558/18/2-14 від 29.04.14р., то цей лист не свідчить про звернення відповідача за отриманням дозволу в порядку, визначеному ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та постановою КМУ від 13.03.2002р. № 321.

Суд не приймає доводи відповідача щодо повної оплати водокористування у вказані періоди, оскільки предметом позову є стягнення збитків, а не стягнення боргу. Не приймає суд і доводи відповідача щодо відсутності його вини, оскільки саме на субєкта господарювання в силу приписів ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» покладений обовязок звернення за своєчасним отриманням дозволу на водокористування.

Тобто, саме субєкт господарювання повинний був проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, повязаних із спеціальним водокористуванням за відсутності дозволу .

Згідно з п.1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Відповідач належних доказів на спростування вини не подав.

Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати згідно зі ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача у розмірі 1 378грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 151 Господарського кодексу України, ст.ст. 46,48, 49, 111 Водного Кодексу України, ч.ч.5, 6 ст.41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" (43612, Волинська обл., смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889)

на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (рахунок 33117331700210 УК у Луцькому районі смт. Торчин; код бюджетної класифікації доходів 24062100, банк отримувача ГУДКСУ у Волинській області; код отримувача МФО 803014, код ЄДРПОУ 38009654)

58 909,96грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" (43612, Волинська обл., смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889)

на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (рахунок отримувача 33117331700458 УК у Луцькому районі с. Смолигів; код бюджетної класифікації доходів 24062100, банк отримувача ГУДКС у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 38009654) 301,64грн. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньхолдінг" (43612, Волинська обл., смт. Торчин, вул. І. Франка, 4, код ЄДРПОУ 20134889) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (рахунок 35211044081139, МФО 820172 в ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 38009738) 1 378, 00грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

12.08.2016

Суддя С. Т. Філатова