Ухвала суду № 59631436, 10.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

УХВАЛА

про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору

10.08.2016 № 905/1802/15

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сажневої М.В., суддів Ніколаєвої Л.В., Паляниці Ю.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

про визнання зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 та договором поруки №б/н від 31.05.2013 припиненими

у справі № 905/1802/15

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

до

Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Приватне акціонерне товариство «Корум Україна»

про

стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом

Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод»

до

Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

про

визнання зобов’язань за договором поруки припиненими

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», яке в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», до Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод» про стягнення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 957215612,06 російських рублів, заборгованості по процентах за користування кредитною лінією у розмірі 175692339,80 російських рублів, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 68723383,64 грн, пені за прострочення процентів за користування кредитною лінією у розмірі 15696130,58грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/1802/15.

09.10.2015 до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод» до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», яке в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», про визнання припиненими зобов’язань за договором поруки від 31.05.2013.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2015 прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод» до сумісного розгляду разом з первісним позовом у справі № 905/1802/15.

09.08.2016 до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» про визнання припиненими зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Приватним акціонерним товариством «Корум Україна», та за договором поруки №б/н від 31.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Зі змісту названої статті Господарського процесуального кодексу України випливає, що третя особа може бути допущена до участі у справі лише в тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем.

Як зазначено у п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 18.12.2011 у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу.

Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предметом спору у справі № 905/1802/15 за первісним позовом є стягнення з поручителя - Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод» заборгованості за кредитом та процентам за користування за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між позивачем та третьою особою, а також пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а за зустрічним позовом - визнання припиненими зобов’язань за договором поруки від 31.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Публічним акціонерним товариством «Донецький енергозавод».

Приватним акціонерним товариством «Корум Україна» у позовній заяві заявлено вимоги про визнання припиненими зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Приватним акціонерним товариством «Корум Україна», а також за договором поруки №б/н від 31.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод».

Таким чином, заявлена Приватним акціонерним товариством «Корум Україна» вимога про визнання припиненими зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Приватним акціонерним товариством «Корум Україна», не є тотожною ані позовним вимогам за первісною, ані за зустрічною позовними заявами.

За таких обставин, позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» в частині вимоги про визнання припиненими зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана самостійна вимога третьої особи не стосується предмета спору між позивачем та відповідачем як за первісним так і за зустрічним позовами.

Позовна вимога третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» в частині вимоги про визнання припиненими зобов’язань за договором поруки №б/н від 31.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Публічного акціонерного товариства «Донецький енергозавод», є тотожною позовним вимогам, які заявлені у зустрічному позові.

Однак, Приватним акціонерним товариством «Корум Україна» не додано доказів сплати судового збору за вказану позовну вимогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 1-єї мінімальної заробітної плати.

Натомість Приватним акціонерним товариством «Корум Україна» до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що м. Донецьк (місце знаходження та місце реєстрації відповідача) є населеним пунктом, в якому проводиться антитерористична операція, заходи щодо проведення антитерористичної операції значною мірою ускладнили роботу підприємства, а згодом діяльність підприємства стала неможливою у зв’язку з не підконтрольністю території на якій знаходиться Приватне акціонерне товариство «Корум Україна». Позивач також підкреслює, що продовжуючи перебувати на території непідконтрольній Україні Приватне акціонерне товариство «Корум Україна» не може здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибуток., а це ставить підприємство у дуже скрутне матеріальне становище, оскільки нарахування податків, зборів та інших видатків продовжується, а джерело прибутків відсутнє.

Статтю 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, враховуючи майновий стан сторони, ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2).

Як зазначено в п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Третьою особою з самостійними вимогами не надано жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору, не надано доказів неможливості здійснення підприємницької діяльності, припинення господарської діяльності, відсутності основних та оборотних активів на підприємстві, відсутності коштів на рахунках у банківських установах.

Доводи третьої особи викладені у клопотанні судом не приймаються, оскільки відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, третя особа повинна була при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Враховуючи викладене, посилання третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору на перебування її у скрутному матеріальному, у зв’язку із проведенням АТО на території Донецької області, не є тією беззаперечною обставиною, з наявністю якої закон пов‘язує можливість звільнення від сплати судового збору.

Отже, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» та додані до неї документи, підлягають поверненню без розгляду на підставі пп. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву третьої особи з самосійними вимогами - Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» про визнання припиненими зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 та за договором поруки №б/н від 31.05.2013 з доданими до неї матеріалами повернути без розгляду.

Звернути увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Головуючий суддя М.В. Сажнева

Суддя Л.В. Ніколаєва Суддя Ю.О.Паляниця