Рішення № 59628886, 02.11.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-9329/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.

при секретарі Курченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до СК «Кредо- Класик», третя особа ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про примусове виконання договору страхування та стягнення страхової виплати -

В С Т А Н О В И В :

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до СК «Кредо- Класик», третя особа ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» про примусове виконання договору страхування та стягнення страхової виплати.

Викладення позову.

Свій позов позиач обґрунтував наступним: 15 серпня 2007 року між позивачем та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» було укладено кредитний договір № 014/3611/82/79985. Однією з обов'язкових умов кредитного договору є страхування життя та здоров'я боржника. Ця умова була виконана з боку позивача, але у 2009 році закінчився строк дії договору страхування. Тому, 15 липня 2009 року між позивачем та «СК «Кредо-Класик» було укладено договір страхування від нещасних випадків та здоров'я на випадок хвороби позичальника кредиту (далі - договір страхування). Вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».

За умовами договору страхування, у разі настання страхового випадку, СК «Кредо-Класик» зобов'язувалась сплатити всю заборгованість за кредитом №014/3611/82/79985, що існуватиме на дату настання страхового випадку на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль».

На сьогоднішній день заборгованість позивача перед ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» за кредитом становить 187393 грн.

З 2002 року позивач має захворювання - сахарний діабет, про що повідомив СК «Кредо-Класик» при укладанні договору страхування. У 2009 році стан позивача погіршився. Тому 1 вересня 2009 року він пройшов обслідування у лікарні № 1, де з'ясувалося, що хвороба загострилася. Внаслідок цього йому 14 жовтня 2009 року було встановлено II групу інвалідності.

Відповідно до договору страхування «Страховим випадком є стійка втрата застрахованою особою працездатності внаслідок нещасного випадку або хвороби (загострення хвороби), прямим наслідком якої стали стани, які призвели до отримання І або II групи інвалідності. Тобто, встановлення позивачу 14.09.09 р. інвалідності II групи є страховим випадком. Позивач неодноразово звертався до СК «Кредо-Класик» з проханням про сплату страхової виплати але йому було відмовлено з посиланням на те, що його хвороба була діагнозтована ще до укладення договору страхування. З цим рішенням СК «Кредо-Класик» позивач не згоден, вважає його таким, що не відповідає умовам укладеного між ними договору страхування. Хвороба позивача хоча і була діагнозтована ще у 2002 році і СК «Кредо-Класик» була повідомлена про це, але загострення хвороби та встановлення йому інвалідності сталося вже після укладення страхового договору. Тобто даний страховий випадок стався у межах дії страхового договору.

Позивач, зі свого боку, свої обов'язки по сплаті страхових платежів, передбачені п. 6.1 договору страхування, виконував вчасно, про що свідчать квитанції про сплату.

СК «Кредо-Класик» від свого обов'язку по сплаті страхової виплати, передбаченого п. п. 3 п. 6.3. договору страхування, а також п. п. 3 п. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) від 07.03.1996 р., відмовляється. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання є його порушенням.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) від 07.03.1996 р.: «Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі. визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору».

З квітня 2010 року СК «Кредо-Класик» змінила назву на ОСОБА_4 «СК «Уніка», про що свідчить лист-повідомлення від голови правління СК «Уніка». Згідно з цим повідомленням ОСОБА_4 «СК «Уніка» є правонаступником СК «Кредо-Класик».

У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача сплатити на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» кошти у розмірі 154973 грн.

Судовий процес.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, вважає, що дії відповідача щодо неповернення належних йому грошових коштів є неправомірними та порушують його законні права та інтереси.

Представник відповідача ОСОБА_4 «СК УНІКА» в судове засідання зявилася, надала суду письмові заперечення та докази в їх обґрунтування.

Мотивувальна частина.

Суд, вислухавши доводи та пояснення сторін, ознайомившись та дослідивши наявні матеріали справи і надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик»» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків та здоровя на випадок хвороби позичальника кредиту, за умовами якого при настанні страхового випадку вигодо набувач набуває право на одержання суми страхової виплати у розмірі заборгованості застрахованої особи за кредитним договором, що існує на дату настання страхового випадку.

Аналіз міжнародного права.

Відповідно до частини 2 Рекомендації «Про загальні принципи страхування у разі хвороби № 29» від 15.06.1927 року № 29 «Для обеспечения того, чтобы застрахованное лицо, временно утратившее трудоспособность из-за болезни, могло как можно скорее восстановить свое здоровье, денежное пособие, представляющее собой компенсацию за утраченную заработную плату, должно быть достаточного размера».

Хоча вказана рекомендація не є спеціальною нормою права, та не відображає у повній мірі, випадок позивача, можливо зробити висновок у даному разу про гуманізацію норм права у контексті втрати людини частини своєї працездатності, необхідності виплачувати кредит, та низької вдалості отримувати достойну соціальну допомогу, чи заробітну плату у подальшому.

Аналіз норм цивільного законодавства та теорії права.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У теорії цивільного права договір страхування є типовим правочином, вчиненим під умовою. Основний обовязок страховика виплатити страхувальникові або іншій особі грошову суму, та виникає у випадку настання події (страхового випадку), стосовно якої невідомо настане вона чи ні (це так звана відкладна обставина), також законом не буде суперечити визнання договором страхування страховим випадком також події, стосовно якої відомо, що вона настане.

Аналіз спеціальних норм права.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 16 передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналіз договору страхування.

За договором страховими випадками є стійка втрата страхувальником працездатності внаслідок нещасного випадку або хвороби (загострення хвороби), прямим наслідком якої стали стани, які призвели до отримання інвалідності першої чи другої групи.

У пункті 1.1. Договору зазначено, що страховими випадами визнаються передбачені Договором наслідки нещасного випадку та хвороб, що сталися у строк та у місці дії Договору, які підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку.

Так, дійсно у п. 1.6. Договору, як зазначає відповідач, вказано, що страховими випадками не є, і страхові суми (їх частини) не виплачуються, якщо смерть ОСОБА_5 особи або втрата нею працездатності наступили внаслідок нещасного випадку чи хвороби, що сталися (діагностовано) поза місцем і строком дії Договору.

По-перше, у даному пункті не зазначено, та не розяснено, що насправді означає «поза місцем і строком дії Договору», вказане поняття можливо трактувати неоднозначно.

Хвороба позивача (цукровий діабет) була діагностовано задовго до укладення Договору, та відповідач був повідомлений про стан здоровя позивача, та про існуючи у нього захворювання (цукровий діабет).

Тим більше, що страховик у наступних пунктах перелічив усі можливі випадки, що не визнаються страховими:

1.7. Страховими випадками не визнаються наслідки нещасних випадків та хвороб, які сталися як результат або під час вживання застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних речовин, прекурсорів; отруєння застрахованої особи наркотичними, токсичними речовинами, медичними препаратами, прийнятими без призначення лікаря чи з метою або у стані спяніння, алкоголем або його сурогатами (спиртами, технічними рідинами, які містять у своєму складі спирти, розчинниками, кислотами тощо), за винятком встановлених правоохоронними органами випадків насильницького застосування даних речовин по відношенню до ОСОБА_5 особи третіми особами; перебування на момент настання нещасного випадку у стані алкогольного, наркотичного, токсичного спяніння; навмисного заподіяння ОСОБА_5 особою собі тілесних ушкоджень; наражання себе невиправданому ризику; самогубства, замаху на самогубство ОСОБА_5 особи, за винятком випадків, коли вона була доведена до такого стану протиправними діями третіх осіб; керування ОСОБА_5 особою транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного спяніння або передача управління нею особі, яка знаходиться у стані алкогольного, наркотичного або токсичного спяніння або не має права керувати даним транспортним засобом.

1.8. Не є страховими випадками встановлення інвалідності 1-ої, 2-ої групи або смерті ОСОБА_5 особи внаслідок:

1.8.1. вроджених аномалій та вид розвитку спадкових та генетичних хвороб;

1.8.2. захворювань чи наслідків травм, по яких встановлено групу інвалідності (крім випадків, коли це захворювання або травматичне пошкодження виникло та 1 або 2 група інвалідності встановлена у строк дії Договору);

1.8.3. венеричних хвороб та СНІДу;

1.8.4. алкоголізму, наркоманії та токсикоманії незалежно від термінів виявлення;

1.8.5. психічних хвороб;

1.8.6. захворювань та станів, що повязані з вагітністю та пологами, наслідками штучного переривання вагітності.

Тобто в вище перелічених пунктах страховик зазначив певні обставини та події, у разі настання яких відсутній страховий випадок, всі вони на думку суду є зрозумілими та чіткими. Лише у п.1.6. страховик зазначив такі обставини настання яких є незрозумілим, та їх можливо трактувати лише на користь страховика.

Відповідно до п.4.1. при настанні страхового випадку страхова виплата здійснюється при встановлені застрахованій особі інвалідності 2 групи, внаслідок хвороби 80% суми страхової виплати.

Резулятивна частина

Слід відмити, що на законодавчому рівні відсутня чітка система визначення страхових випадків, правил страхування, обовязків страховика та ін., існує лише відображення у нормах права певних засад, що регулюють такий інститут права як страхування, які суд і привів вище.

Тому в даному випадку суд керувався крім загальних та спеціальних норм права, ще і загальними засадами суспільства, у тому числі у контексті порівняння прав відповідача та позивача, матеріального стану останнього, його соціального становища, віку, стану здоровя, та наслідків, які сталися під час дії договору страхування.

Суд під час розгляду справи встановив, що у даному випадку страхувальником були у повній мірі виконанні всі умови договору, у свою чергу страховик, знаючи про захворювання позивача у повній мірі не прийняв це до уваги при укладанні договору, не розяснив йому у подальшому можливості уникнути їм непорозумінь, які можуть статися при настанні страхового випадку, у тому числі, у разі погіршення стану його здоровя, тому, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, частини 2 Рекомендації «Про загальні принципи страхування у разі хвороби» від 15.06.1927 року № 29, ст. 979 ЦК України, ст.ст. 1, 16 Закону України «Про страхування», договором страхування № 016214/0136/0000019 суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (ідентифікаційний код 23876031) страхову виплату (частину заборгованості позивача за кредитом) у розмірі 154973 (сто пятдесят чотири тисячі девятсот сімдесят три) грн.

Стягнути з «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 послуги на інформаційне технічне забезпечення у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.С.Турецький

02.11.2010