Ухвала суду № 59627264, 10.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1263/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1503/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Бойчука І.В., Вакарук В.М.

за участю секретаря: Драганчук У. М.

сторін: представника скаржника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії і рішення та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Калуського МУЮ) Манелюк Наталії Ярославівни та в.о. начальника ВДВС Калуського МУЮ Лисенчук О.С.,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії і рішення та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Манелюк Н.Я. та в.о. начальника ВДВС Калуського МУЮ Лисенчук О.С. - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що згідно п.19 ч.3, ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець має право залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, в тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. За тлумаченням суду, порядок залучення в цьому випадку визначено п.4 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким інші органи, установи, організації і посадові особи проводять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до ст.5 Закону - на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Як вбачається з п.4 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", інші особи (органи, установи, організації) проводять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом. У статті 11 п.19 Закону вказано на право державного виконавця залучати до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання. А порядок залучення цих осіб, зокрема, осіб, на які суд вказує в своєму рішенні, визначений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року за №512/5.

В п.2.5 зазначено, що залучення державним виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.

В пункті 2.7 вказано, що залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється державним виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.

Таким чином вважає, що відмова у задоволенні скарги з приводу незаконними дій посадових осіб щодо залучення ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" на підставі однієї вимоги, є незаконною та такою, що суперечить нормам матеріального права.

Також вважає, що необгрунтовано відмовлено судом в задоволенні скарги з приводу бездіяльності у вирішенні заяви про відвід учаснику виконавчого провадження. Судом самостійно вирішено статус ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" у виконавчому провадженні, а також визнано право виконавчої служби не вирішувати заяву про відвід, оскільки товариство не є учасником виконавчого провадження. З таким твердженням погодитись неможливо, оскільки ОСОБА_2 скористався правом відводу і єдиним способом розгляду заяви є винесення постанови про задоволення або відмову в задоволенні його заяви про відвід. Інших механізмів розгляду вказаної заяви не існує.

Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги його скарги.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника скаржника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже, за змістом вказаних норм закону, обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п. 2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до глави 2 Закону.

Вичерпний перелік учасників виконавчого провадження визначено ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», і згідно даної статті учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Суб'єкти господарювання, які можуть залучатись до проведення чи організації виконавчих дій, не відносяться до учасників виконавчого провадження, а тому на порядок їх залучення, на думку суду, не поширюється п. 2.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. Порядок залучення осіб до проведення окремих виконавчих дій визначено п. 4 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Як вбачається із вимоги державного виконавця, залучення ТзОВ «Альянс-Трансбудсервіс» до виконання рішення суду, пов'язаного з демонтуванням самовільно встановленої огорожі, полягає у покладенні обов'язку здійснити виконавчу дію - демонтаж паркану. Тому залучення здійснювалось на підставі вимоги державного виконавця.

Як вбачається із заяви про відвід учаснику виконавчого провадження від 13.10.2015р. (а.с. 6), скаржник звернувся до ВДВС із заявою про відвід учасника виконавчого провадження. Згідно листа ВДВС від 16.11.2015р. (а.с. 24) скаржнику було надано відповідь щодо розгляду його заяви. Суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_2 була розглянута, та в даному випадку зі сторони працівників ВДВС відсутня бездіяльність.

Тому, оскільки заява ОСОБА_2 про відвід вирішена, то відсутні підстави для зобов'язання ВДВС її вирішувати. Окрім цього, згідно ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач, перекладач не можуть брати участі у виконавчому провадженні і підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості. Оскільки дана стаття не передбачає можливості та не визначає порядку відводу суб'єктів господарювання, то судова колегія погоджується із тим, що заява ОСОБА_2 про відвід учасника виконавчого провадження правомірно розглянута в порядку розгляду звернень громадян.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що немає підстав для визнання незаконними дій та рішення старшого державного виконавця ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції Манелюк Наталії Ярославівни, в.о. начальника ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції Лисенчук Ольги Степанівни та зобов'язання вчинення дій.

З такими висновками суду погоджується і судова колегія.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, а також те, що відповідно до диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи в межах заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки містять лише твердження про порушення норм процесуального законодавства.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що постановлена в даній справі ухвала є законною і обґрунтовано.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженої ухвали колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 307, 312, 313-315; 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 06 червня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук