Ухвала суду № 59625815, 09.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/10547/2016 Головуючий в 1 інстанції - Уль'яновська О.В.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

29.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху на підставі п. 4 ч.1 ст. 229, ст. 121 ЦПК України та надано строк для виправлення вказаних судом недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2016 року вказану заяву визнано неподаною та повернуто.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В скарзі посилається на те, що він усунув недоліки поданої заяви, а ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення відповідача, який доводи скарги підтримав, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, визнаючи заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її заявнику, виходив з того, що відповідачем недоліки зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху в повному обсязі не усунуті.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, дійшов помилкового висновку, що заява про перегляд заочного рішення містила недоліки.

Подана ОСОБА_1 заява про перегляд заочного рішення відповідала вимогам ст. 229 ЦПК України, в ній були зазначені посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Так, в заяві про перегляд заочного рішення заявник зокрема зазначив, що заперечував проти задоволених судом нарахованих позивачем інфляційних витрат на суму боргу в іноземній валюті. В якості доказу зазначено посилання на рішення Верховного Суду України від 28 березня 2012 р. у справі 6-36736вов10 та «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин». Крім того, відповідач заперечував проти задоволених судом нарахованих Позивачем 3 % річних в іноземній валюті, що були нараховані на іноземну валюту боргу. В якості доказу зазначено посилання на «Узагальнення аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», підготовленого суддею Верховного Суду України Сеніним Ю.Л.».

Дослідивши зміст поданої заяви, колегія суддів встановила, що підстави для залишення її без руху у суду першої інстанції були відсутні, а тому відповідно відсутні і правові підстави для визнання неподаною такої заяви.

Не подання доказів на підтвердження своїх доводів про неповідомлення про розгляд справи не є підставою для залишення заяви без руху. Недоведеність тих обставин на які посилається заявник є підставою для відмови в задоволенні заяви, а не для залишення її без руху.

Враховуючи викладене, суд не мав законних підстав для визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Отже, визнаючи заяву про перегляд заочного рішення неподаною та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач не вправі оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (ч.4 ст.231 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи ухвалу місцевого суду, колегія суддів також враховує положення ч. 1 ст. 3 ЦПК України, яка закріплює право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та зважає на те, залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду фактично позбавляє ОСОБА_1, як відповідача оскаржити судове рішення, яким вирішено питання про його права та обов'язки.

Оскільки, суд першої інстанції порушив порядок прийняття заяви, порушив процесуальні норми колегія, керуючись ст. 312 ЦПК України, приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення поверненню на новий розгляд.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року скасувати, а питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: