Постанова № 5962566, 21.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 липня 2009 р. Справа №2-а- 37655/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1; представника позивача ОСОБА_2; представників відповідачів Головко А.І., Кріуліна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (в подальшому ФО - П ОСОБА_1) до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області(в подальшому Красноградська МДПІ в Харківській област) Державної податкової адміністрації у Харківській області (в подальшому ДПА в Харківській області) про визнання рішень нечинними, визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В СТ А Н О В И В:

10 квітня 2009 р. ФО - П ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Красноградської МДПІ у Харківській області, третя особа ДПА у Харківській області про визнання нечинним Рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000972330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700,0 грн.; визнання нечинним Рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000962330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 149,1 грн.; визнання нечинним Рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000952330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700,0 грн.; визнання нечинним Рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000942330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4606,05 грн.; визнання нечинним Рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000982330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1183,60 грн.

У ході судового засідання позивач надав доповнення до адміністративного позову з урахуванням яких просить визнати ДПА у Харківській області другим відповідачем по справі; визнати незаконними дії посадових осіб ДПА у Харківській області при проведені перевірок ФО П ОСОБА_1 від 16 жовтня 2007 р. згідно направлень на перевірку № 20567, № 20566, № 20573, № 20572, № 20577, № 20576 від 15 жовтня 2007 р.; стягнути ДПА у Харківській області на користь позивачки відшкодування за заподіяну моральну та матеріальну шкоду в розмірі 30000, 0 (тридцять тисяч) грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

ФО П ОСОБА_1 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності Кегичівською районною державною адміністрацією за НОМЕР_1

Позивачка зазначає, що рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000972330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700,0 грн.; рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000962330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 149,1 грн.; рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000952330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1700,0 грн.; рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000942330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4606,05 грн.; рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 0000982330 від 01 листопада 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1183,60 грн. прийняті безпідставно та не відповідають вимогам діючого законодавства.

16 жовтня 2007 р. співробітниками ДПА в Харківській області проведені одночасні перевірки належних ФО П ОСОБА_1 двох магазинів та кафе, що на думку позивачки вказує про навмисне порушення податківцями ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу, в Україні»від 04 грудня 1990 р. № 509-ХІІ, згідно норм якої документи, що надають правова проведення перевірки надаються посадовими органами державної податкової служби під розписку платнику податків. Позивачка фізично не могла ні отримати вказані документи, ні бути присутньою на перевірках.

Наведені направлення на перевірку були пред'явлені найманим працівникам, яким позивачка не надавала повноважень щодо представлення своїх інтересів перед органами податкової служби, вони не мають права підписувати за неї подобного роду документи.

У всіх вказаних вище направленнях на перевірку, які повністю ідентичні за своїм текстом, означено проведену перевірку як «планова перевірка з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19 грудня 1995 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 11-1 Закону № 509, згідно якої «Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення», позивачку повинні були повідомити про перевірку у зазначеному порядку та у зазначений строк, чого зроблено не було.

Згідно ч.1 ст. 11-1 Закону № 509, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позивачка вважає, що цілі не співпадають із вказаними у предявлених направленнях на перевірку.

Згідно ч. 7 ст. 11-1 Закону № 509, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(265/95-ВР), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(481/95-ВР), а в інших випадках - за рішенням суду.

Згідно ч. 8, 9 Закон № 509 зазначає, що «позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до ч. 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11-2 Закону № 509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1)направлення на перевірку;

2)копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до планової або позапланової виїзної перевірки. Копія наказу керівника податкового органу позивачці не надавалась, отже позивачка зазначає, що вказані направлення на перевірку були видані без законних підстав, не відповідають вимогам діючого законодавства, не мають юридичної сили документа, який надає повноваження особі на здійснення будь-яких дій, а тим більше на проведення перевірок, складання процесуальних документів і такі документи не можуть бути підставою для прийняття рішень щодо застосування будь-яких санкцій.

Позивачка також заперечує по суті складених актів перевірки, оскільки перевіряючий фактично здійснив обшук приміщення магазина за адресою: АДРЕСА_1; при

перевірці магазина розташованого за адресою: АДРЕСА_2, встановлено порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що не відповідає дійсності, оскільки позивачка здійснює продаж товару, який відповідає вимогам діючого законодавства та належних доказів скоєння правопорушення не має.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 р. до участі у справі у якості другого відповідача було залучено ДПА у Харківській області.

У судове засідання позивачка та представник позивачки зявились, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, додатково пояснивши суду наступне.

Дії ДПА в Харківській області та дії державних податкових ревізорів, спричинили позивачці моральну та матеріальну шкоду, сукупний розмір якої вона оцінюю у 30000,0 грн. виходячи з наступного: протиправність дій ревізорів, що проводили перевірки - порушення статті Конституції України, ст. ст. 11, 11-1. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; 100-відсоткова винність вказаних осіб у вчиненні цих протиправних дій; остаточна втрата позивачкою віри у законність та порядність податкових органів; значний розмір протиправно нарахованих позивачці штрафних санкцій, процес проведення перевірок та їх наслідки спричинили моральні страждання позивачці, а саме підвищена нервозність, неврівноваженість протягом довгого часу, загострення хронічних захворювань (хронічного холециститу та вегето-судинної дистонії порушили нормальний режим роботи.

Згідно ч. 4, ст. 11-2 Закону № 509, у разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками органів державної податкової служби прав платників податків, встановлених цим та іншими законами України, а також вимог щодо проведення перевірок платник податків може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати державного мита.

У судовому засіданні представник відповідача Красноградської МДПІ у Харківській області проти задоволення адміністративного позову заперечував, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах річного строку звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду, є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить визнати нечинними рішення відповідача від 01 листопада 2007 р., а до суду звернувся лише 10 квітня 2009 р.

У судовому засіданні представник відповідача ДПА в Харківській області проти задоволення позову заперечував, з наступних підстав.

При проведенні перевірок позивача, працівники ДПА діяли в межах прав та повноважень, наданих направленнями на перевірку, та в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04 грудня 1990 р. № 509-ХІІ і ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР Встановлений законодавством порядок проведення перевірок за здійсненням розрахункових операцій у готівці був повністю дотриманий ДПА.

Представники податкового органу діяли виключно в межах наданих їм законом повноважень. Проведення «контрольних закупок»і «обшуку»не відносяться до компетенції перевіряючих і здійснюються в порядку, встановленому Законом України «Про оперативно розшукову діяльність»від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ та Кримінально-процесуального кодексу України, який принципово відрізняється від дій працівників ДПА під час проведення перевірок за здійсненням ФО-СПД ОСОБА_1 розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.

Позивач не звертався до прокуратури зі скаргами на дії перевіряючих, не подавав заяви про перевищення повноважень службовими особами ДПА у Харківській області. Жодних офіційних заяв про «зневажливе ставлення»перевіряючих до діючого законодавства або про інші його порушення позивачем не зроблено.

ФО-СПД ОСОБА_1 у доповненні до адміністративного позову заявляє про завдану їй діями працівників відділу оперативного контролю ДПА моральну та матеріальну шкоду і вимагає її відшкодування. ч. 4 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»від 4 грудня 1990 року №509-ХП передбачене право платника податків на відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Але це право виникає у особи у разі заподіяння їй шкоди внаслідок порушення працівниками органів державної податкової служби прав платників податків, встановлених цим та іншими законами України, а також вимог щодо проведення перевірок. Будь-які фактичні дані про допущення перевіряючими порушень діючого законодавства або прав платника податків відсутні, а всі вимоги позивача ґрунтуються на його суб'єктивній позиції, яка не підкріплюється доказами.

п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001року N 5) зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, позивач повинен підтвердити або представити докази саме наявності майнової, немайнової шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Доповнення до адміністративного позову ФО-СПД ОСОБА_1 не містить належних аргументів щодо підтвердження фактів заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, обставин чи дій (бездіяльності) якими вони заподіяні.

ФО-СПД ОСОБА_1 не представлено жодного доказу, а твердження позивача ґрунтуються на особистих емоціях і довільному тлумаченні норм діючого законодавства та не відповідають реальним обставинам справи, які дійсно підтверджуються доказами: поясненнями осіб зі сторони ФО-СПД ОСОБА_1, що були присутні при проведенні перевірок та актами цих перевірок.

Також представник відповідача ДПА в Харківський області просив застосувати до позовних вимог положення ст. ст. 99, 100 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, установив наступні обставини.

ФО П ОСОБА_1 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності Кегичівською районною державною адміністрацією за № НОМЕР_1 від 06 вересня 2000 р., згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія В00 № 616677.

Рішенням про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000972330 від 01 листопада 2007 р. до ФО - П ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Рішенням про застосування штрафних фінансових санкцій № 000096330 від 01 листопада 2007 р. на суму 149, 1 грн. Зазначені рішення прийняті за результатами акту перевірки № 20408306/2310 від 16 жовтня 2007 р.

Рішенням про застосування штрафних фінансових санкцій № 0000952330 від 01 листопада 2007 р. до ФО - П ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. та рішенням № 0000942330 від 01 листопада 2007 р. до ФО - П ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 4606,05 грн., прийняті за результатами акту перевірки № 20408305/2310 від 16 жовтня 2007 р.

Рішенням про застосування штрафних фінансових санкцій №0000982330 від 01 листопада 2007 р. до ФО - П ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1183, 60 грн., прийняте за результатами акту перевірки № 20408307/2310 від 16 жовтня 2007 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 р. адміністративний позов ФО П ОСОБА_1 до ДПА в Харківській області, Красноградської МДПІ у Харківській області про скасування результатів планових перевірко співробітниками податкової служби магазинів та кафе, які належать ФО-П ОСОБА_1, як такі, що прведені з порушенням чинного законодавства; про визнання нечинними актів №20408306/2310, № 20408305/2310, № 20408307/2310 від 16 жовтня 2007 р., складені співробітниками ДПА у Харківській області; скасування рішення № 0000972330, № 0000952330,№ 0000982330 від 01 листопада 2007 р. щодо застосування штрафних санкцій, залишений без розгляду, у звязку з неявкою позивачки до судового засідання 24 вересня 2008 р. та 07 листопада 2008 р.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивачка дізналася про порушення своїх прав 01 листопада 2007 р., але до суду звернулася лише 10 квітня 2009 р.

Відповідно із вимогами ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах річного строку звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду, є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачкою заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки вона хворіла, знаходилась на лікуванні, згідно довідок Кегичівської районної поліклініки про знаходження ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 06 червня 2008 р. по 21 червня 2008 р. та з 23 червня 2008 р. по 07 липня 2008 р., та не знала до кого звернутися за захистом своїх прав, крім того, позивачка зазначає, що є ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 р. з того ж самого спору і між тими самим сторонами, якою зазначений позов залишено без розгляду.

Посилання позивачки на те, що тяжкий стан її здоровя підтверджується листком непрацездатності серії АББ № 113280 з 24 вересня 2008 р. по 27 вересня 2008 р., згідно якого діагноз позивачки гостре респіраторне захворювання та листком непрацездатності серії АББ № 113912 з 05 листопада 2008 р. по 12 листопада 2008 р., згідно якого діагноз позивачки гострий бронхіт, є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд вважає необґрунтованими, оскільки наявність зазначених листків непрацездатності є підставою для поновлення строку на оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 р. про залишення адміністративного позову ФО П ОСОБА_1 до ДПА в Харківській області, Красноградської МДПІ у Харківській області про визнання нечинними актів перевірок та скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій без розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

У судовому засіданні позивачкою не надано доказів поважності причин пропуску звернення до суду, у звязку з чим у суду немає підстав для визнання причини пропуску такого строку поважною.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що позивачем був пропущений річний строк звернення до суду, та ФО-П ОСОБА_1 не доведено суду поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, у звязку з чим, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

У звязку з тим, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 про визнання нечинними рішень та визнання незаконними дій відповідачів, суд відмовляє в задоволенні похідних позовних вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 265 ЦК України, ст. ст. 5, 7-14, 49, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання рішень нечинними, визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Постанову в повному обсязі виготовлено 27 липня 2009 р.

Суддя Присяжнюк О.В.