Ухвала суду № 59625483, 25.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2016 р. м. Київ К/800/32640/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),суддів Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року

у справі № 810/7226/14

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року у справі № 810/7226/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представники відповідача проти касаційної скарги заперечували та просили у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фактичної перевірки ДП «Укрспирт» відповідачем складено акт від 19.05.2014 року № 372/10-36-21/37199618, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 року № 0000212101, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем акциз на спирт в розмірі 85 963 373, 86 грн. - за основним платежем та 42 981 686, 93 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Згідно із пп. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є операції з: обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу.

Відповідно до п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми втрат і виходу спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ставки акцизного податку встановлено статтею 215 Податкового кодексу України.

В силу п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо: а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим; б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що грошове зобов'язання з акцизного податку може бути збільшено платнику податків з тих обсягів та вартості втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

Наказом Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напою і тютюнових виробів від 13.03.2000 року № 25 затверджено Інструкцію про порядок застосування Норм втрат спирту етилового і готової продукції в лікеро-горілчаному виробництві (далі - Інструкція), відповідно до пп. 1.3 якої норми втрат спирту і готової продукції при виробництві, зберіганні, переміщенні і транспортуванні лікеро-горілчаної продукції (далі - Норми втрат) - це максимально допустима величина їх втрат у процесі виробництва, транспортування і зберігання.

В силу п. 1.8 Інструкції списання фактичних втрат у межах установлених Норм втрат здійснюється за розпорядженням керівника підприємства на підставі матеріалів інвентаризацій та інших документів, що підтверджують проведення відповідних технологічних операцій, обсяги використаної сировини, напівфабрикатів та продукції в процесі виробництва, зберігання та їх транспортування.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009 року № 264, зареєстрованої в Мін'юсті України 02.07.2009 року за № 591/16607 (далі - Інструкція), ця Інструкція встановлює єдині вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту суб'єктами господарювання, які здійснюють таку діяльність та які використовують спирт у технологічному процесі.

Порядок відпуску спирту регламентовано розділом II Інструкції, у пункті 1 якої зазначено, що відпуск спирту здійснюють партіями. Партією вважаться кількість спирту одного найменування, однієї дати відвантаження, яка оформлена одним документом про якість та одним супровідним документом (форма N 1-ТН/спирт/) чи залізничною накладною. Спирт відпускає матеріально відповідальна за його збереження особа за обов'язковою участю представника виробничої лабораторії підприємства, який разом з матеріально відповідальною особою забезпечує правильність відбору проб, визначення об'ємної частки спирту за 20° C та середньої температури в мірниках.

При вирішенні спору судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із довідкою про внесення місця зберігання до ЄДР серії АП №223268 суб'єкту підприємницької діяльності 37199618 ДП «спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» в ЄДР внесено місце зберігання спирту етилового ректифікованого місткістю 31250 дал за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Заводська, 49.

Позивач у звіті про обсяги виробництва та реалізації спирту за лютий 2013 року (форми №1-РС) зазначив про внутрішнє переміщення 152 363, 27 дал спирту етилового ректифікованого з м. Збараж Тернопільської області до Хоростківського МПД, однак Хоростківське МПД у лютому 2013 року не одержувало відвантажений спирт з місця його зберігання (зазначені показники 0, 00). Крім того, відповідно до наданої інформації на запит податкового органу ДП «Укрспирт» повідомило, що реалізація спирту із зазначеного місця зберігання підприємством не здійснювалась.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивач не надав доказів причин надлишку спирту у кількості 31250 дал, то висновки податкового органу про нецільове використання відвантаженого спирту етилового ректифікованого є вірними. При цьому апеляційним судом одночасно зазначено про непідтвердження позивачем факту вироблення та переміщення спирту 31 250 дал спирту.

Однак, як вбачається із акта перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стала виявлена в ході її проведення невідповідність даних, зазначених позивачем у звіті про обсяги виробництва та реалізації спирту за лютий 2013 року, та документально виявлених об'ємів спирту. Так, податковим органом виявлено невідвантаження 152 363, 30 декалітрів спирту етилового ректифікованого із місця зберігання: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Заводська, 49, на Хоростківський МПД, на підставі чого податковий орган дійшов висновку про нецільове використання відвантаженого спирту етилового ректифікованого в обсязі 152 363, 30 декалітрів.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка, оскільки зі змісту судових рішень вбачається їх суперечливість та невідповідність встановленим у акті перевірки порушенням.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частин четвертої, п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи те, що розрахунок суми грошових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням у матеріалах справи відсутній, вказане виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій по суті спору, оскільки не є можливим з'ясувати з яких даних податковий орган виходив при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Встановлені судами обставини у справі обмежені лише посиланням на реквізити документів листування, вказаних у акті перевірки.

Слід зазначити, що судами також не встановлені обставин щодо правомірності нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки докази повторюваності протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з акцизного податку в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року у справі № 810/7226/14 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук