Постанова № 59622460, 11.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2016 рокусправа № 175/1677/16-а Провадження №2-а/175/35/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Гімона М.М.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі №175/1677/16-а (провадження №2-а/175/35/16) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо відмови в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити розрахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2013-2015 роки в розмірі 3263,44 грн., відповідно до вимог частини2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 12 квітня 2016 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 01 травня 1997 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку він отримував до досягнення 60 років. У зв'язку з досягненням пенсійного віку, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, проте відповідач не призначив пенсію за віком, а провів переведення із пенсії за вислугу років на пенсію за віком, використавши при цьому схему нарахування, яка використовується при перерахунку раніше призначених пенсій та застосувало показник заробітної плати за 2007 рік. Не погодившись з таким розрахунком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позов. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову. На думку позивача, судом першої інстанції безпідставно не враховані висновки Верховного Суду України, викладені в рішеннях, з підстави передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.05.1997 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 12.04.2016 року.

12.04.2016 року, досягнувши 60-річного віку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 14).

Згідно розпорядження №335 від 14.04.2016р., управління ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача.

Згідно відповіді за №1432/02/22 від 19.04.2016 року, відповідач повідомив, що здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, у зв'язку із переведенням його з одного виду пенсії на інший. При розрахунку пенсії за віком, управління ПФУ застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік, посилаючись на частину третю статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи, що відповідач при розрахунку пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосування показника середньої заробітної плати (доходу, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Приймаючи до уваги, що позивачу пенсія за вислугою років була призначена у 1997 році, тобто до 2008 року, суд дійшов висновку про вірне застосування відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік (1197,91 грн.) при розрахунку пенсії за віком переведенні позивача на пенсію за віком,/ як це передбачено положеннями п.1 Постанови КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту населення» № 327 від 23 квітня 2012 року,

З такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитися з наступних підстав.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст.10 зазначеного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Отже, видами пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, один з яких може бути призначено особі, яка має одночасно право на різні види пенсії за її вибором, є пенсія за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачена.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, таким особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

З матеріалів справи вбачається, що пенсія за вислугу років позивачу була призначена за правилами, визначеними Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які залишаються чинними на даний час.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Щодо застосування ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію (постанови від 31.03.2015р. у справі №21-612а14 реєстр. №43721149, від 02.12.2015р. у справі №193/1029/14-а реєстр. №54513149, від 09.06.2015р. у справі №21-550а14 реєстр. №45186624). Так, Верховний суд України зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Тобто, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за іншим Законом, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується порядок призначення пенсії за формулою, передбаченого для призначення пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що при розрахунку розміру пенсії позивачу за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач вірно застосував розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1 названої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» 551,20грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати), при подачі апеляційної скарги - 606,32грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), а всього 1157,52грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2016 року у справі №175/1677/16-а (провадження №2-а/175/35/16) скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області в частині відмови ОСОБА_1 в застосуванні при здійсненні розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2013-2015 роки, відповідно до вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12 квітня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (код за ЄДРПОУ 21928522), за рахунок його бюджетних асигнувань, судові витрати у вигляді судового збору розмірі 1157,52грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень 52 коп.)

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 11.08.2016р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: М.М.Гімон