Постанова № 59622324, 10.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

10 серпня 2016 року Справа № 924/1770/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства „Добробут - СП на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.06.16 р. у справі №924/1770/15

за спільною заявою ТОВ „Хмельницьк ОСОБА_1 ЛТД (с.Осташки Хмельницького району) та фізичної особи - ОСОБА_2 (м.Хмельницький)

до приватного виробничого підприємства „Добробут - СП (м.Хмельницький)

про визнання банкрутом

за участю представників:

кредиторів - не з'явилися;

боржника не зявився;

арбітражний керуючий не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.06.2016р. у справі №924/1770/15 було: відкладено підсумкове засідання суду по справі №924/1770/15 на 11:00 год. "22" червня 2016р.; зобовязано розпорядника майна боржника відповідно до п.3 ст.27 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надати пропозицію на підставі рішення зборів кредиторів щодо подальших судових процедур у справі про банкрутство ПВП „Добробут СП; зобовязано боржника подати письмове пояснення з приводу рішення комітету кредиторів щодо введення процедури санації на шість місяців та призначення керуючим санацією ОСОБА_3 з урахуванням приписів ст.ст.26, 27 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

В тексті ухвали також було зазначено: "Господарський суд розглянувши клопотання боржника від 10.06.2016р. про припинення провадження у справі в звязку з повним погашенням вимог четвертої черги в процедурі розпорядженням майном боржника і до переходу до інших судових процедур, заслухавши пояснення повноважного представника боржника дійшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Так, відповідно до п.9 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в процедурі розпорядженням майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.

Стаття 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом визначає підстави припинення провадження у справі про банкрутство; зокрема п.7 цієї статті передбачає таку підставу припинення провадження у справі як „боржник виконав усі зобовязання перед кредиторами.

Проте диспозиція цієї статті не відокремлює право на погашення вимог конкурсних кредиторів лише четвертої черги.

Як вбачається з поданих доказів боржником одночасно погашено лише вимоги четвертої черги конкурсних кредиторів. Так, вимога конкурсного кредитора ОСОБА_4, яка відноситься до шостої черги та всі вимоги шостої черги інших визнаних судом кредиторів на час подання цього клопотання є непогашеними.

Пунктом 12 статті 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що припинення провадження у справі, передбачене п.7 частиною першої цієї статті можливе лише до визнання боржника банкрутом.

З огляду на викладене, підстави для припинення провадженням у справі відповідно до поданого боржником клопотання вх.№ 05-22/5941/16 від 10.06.2016 року відсутні, тому в задоволені цього клопотання належить відмовити. При цьому суд зазначає, що це клопотання по своїй суті є повідомленням про вчинені дії, зокрема - про проведені частково розрахунки з кредиторами. Отже, зазначене клопотання не є обовязковим для розгляду з винесенням окремого процесуального документа (рішення, ухвали, постанови) у справі".

Боржник, не погоджуючись з зазначеним в ухвалі, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№1950/16 від 01.07.2016р., т.6, арк.справи 40, 41).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у клопотанні від 10.06.2016р. боржник повідомляв про погашення всіх конкурсних кредиторів та про наявність фінансових можливостей щодо погашення вимог усіх кредиторів визнаних судом, а це є кредитори шостої черги, вимоги яких згідно Закону погашаються тільки в ліквідаційній процедурі боржника. В додатку до клопотання, було надано докази про погашення вимог кредиторів, однак, комітетом кредиторів, 10 червня 2016 року у складі 4-х конкурсних кредиторів, вимоги яких на момент проведення зборів вже були погашені, було прийнято рішення про введення процедури санації.

Скаржник зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції ПВП «Добробут-СП» було подано клопотання від 14.06.2016р. щодо заперечення про введення процедури санації, так як це унеможливить в подальшому добровільне погашення боржником вимог усіх кредиторів по справі, та призведе до затягування самої процедури. Але, дане клопотання судом в порушення чинного законодавства, не прийнято до уваги та не було розглянуте взагалі.

Судом був затверджений реєстр вимог кредиторів відповідно до якого, ввійшли кредитори, які пропустили визначений Законом строк подачі заяв про грошові вимоги.

Також, наведений у статті 83 Закону перелік підстав припинення провадження у справі не є вичерпним, оскільки відповідно до пункту 12 частини першої цієї статті провадження у справі може бути припинено і в інших випадках, передбачених Законом та іншими законами України.

Крім цього скаржник зазначає, що відмова суду в задоволенні клопотання щодо припинення провадження по справі для надання можливості добровільного погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника, суперечить нормам Закону, який є спеціальним Законом і направлений саме на відновлення платоспроможності боржника, збереження його як цілісного обєкту бізнесу і робочих місць.

На підставі викладеного скаржник просить суд визнати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.04.2016 року такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та суперечить нормам і принципам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та скасувати її повністю; прийняти нове рішення щодо відсутності підстав для введення процедури санації у звязку з погашенням вимог конкурсних кредиторів, затверджених реєстром від 16 травня 2016 року, для надання можливості боржнику самостійно погасити вимоги шостої черги і відновлення платоспроможності.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2016р. апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства „Добробут - СП прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду від кредитора ОСОБА_5 02.07.2016 року були отримані заява (вх.№17361/16) та відзив на апеляційну скаргу (вх.№17360/16).

У заяві (вх.№17361/16) представник просить суд у разі відсутності кредитора - ОСОБА_5 або її представника апеляційний розгляд проводити без їх участі.

У відзиві (вх.№17360/16) представник ОСОБА_5, зокрема зазначає, що суд, вирішуючи клопотання боржника, правильно виходив з того, що підстави для припинення провадження у справі про банкрутство передбачені ст.83 і ч.9 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до переліку підстав припинення провадження у справі про банкрутство не входить.

Звертає увагу, що реєстр вимог кредиторів у даній справі був затверджений ухвалою господарського суду Хмельницької області 16.05.2016 року. Дана ухвала учасниками провадження не оскаржувалась. На момент її винесення вимоги конкурсних кредиторів погашені не були.

Посилаючись на положення ч.2 ст.25, абз.2 ч.1, ч.2, ч.4 ст.26 Закону, вважає, що кількість голосів кредиторів є пропорційною до розміру вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів. При цьому, Закон не ставить кількість голосів кредиторів у залежність від їх погашення після затвердження реєстру вимог кредиторів, а тому сплата боржником коштів на корить конкурсних кредиторів після затвердження реєстру вимог кредиторів не тягне за собою правових наслідків у вигляді «втрати» або «зменшення» голосів на зборах кредиторів.

Звертає увагу, що погасивши вимоги конкурсних кредиторів, боржник не погасив грошові вимоги першої черги: винагорода і відшкодування витрат арбітражному керуючому, витрати на оплату судового збору всіх кредиторів, витрати на публікацію оголошень тощо.

Незважаючи на погашення вимог конкурсних кредиторів, боржник залишається неплатоспроможним, і комітет кредиторів, керуючись правами, наданими Законом, правомірно прийняв рішення про звернення до суду із клопотанням про введення процедури санації.

На підставі викладеного представник ОСОБА_5 просить суд апеляційну скаргу ПВП «Добробут-СП» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.06.2016 року у справі 924/1770/15 залишити без задоволення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.07.2016р. представник боржника просив суд скасувати ухвалу від 14.06.2016р. у справі №924/1770/15 та прийняти нове рішення щодо відсутності підстав для введення процедури санації у зв'язку з погашенням вимог конкурсних кредиторів, затверджених реєстром від 16 травня 2016 року, для надання можливості боржнику самостійно погасити вимоги шостої черги і відновлення платоспроможності.

Арбітражний керуючий просив суд надати час боржнику для самостійного погашення вимоги шостої черги кредиторів і подальшого його відновлення платоспроможності.

Ухвалою від 19.07.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на "03" серпня 2016 р. об 12:15 год.

Згідно з розпорядженням в.о.керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р., оскільки суддя Мамченко Ю.А. перебуває у відпустці, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2016р. для розгляду справи №924/1770/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді Дужич С.П., Юрчук М.І.

Ухвалою від 03.08.2016р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді Дужич С.П., Юрчук М.І. прийняла розгляд апеляційної скарги приватного виробничого підприємства „Добробут - СП на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.06.16р. у справі №924/1770/15 до свого провадження. Розгляд справи відкладено на "10" серпня 2016 р. об 12:00 год.

08.08.2016р. від генерального директора "Добробут-СП" надійшло уточнення (виправлення описки) до апеляційної скарги (вх.№20763/16 від 08.08.2016р.).

В уточненні скаржник звертає увагу, що в прохальній частині помилково зазначено вимогу прийняти нове рішення щодо відсутності підстав для введення процедури санації, а малось на увазі встановити у мотивувальній частині постанови факт відсутності правових підстав для відкриття процедури санації, та прийняти нове рішення щодо припинення процедури банкрутства у звязку з погашенням конкурсних вимог кредиторів у спосіб та порядок не заборонений Законом.

Тому апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.04.2016 р. та прийняти нове рішення про припинення провадження у даній справі у звязку з погашенням вимог конкурсних кредиторів.

У судові засідання 03.08.2016р. та 10.08.2016р. представники учасників провадження у справі про банкрутство не зявилися, хоч про час та розгляд апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, уточнення (виправлення описки) до апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як встановлено ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно п.3 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна боржника зобовязаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

З наявного у матеріалах справи звіту розпорядника майна боржника вбачається, що на виконання ухвали суду від 16 травня 2016 року розпорядником майна боржника ОСОБА_3 було повідомлено конкурсних кредиторів про час та дату проведення зборів кредиторів.

На засіданні зборів кредиторів було винесено два питання заслуховування звіту розпорядника майна боржника про проведену роботу та про обрання комітету кредиторів.

Рішенням зборів кредиторів звіт розпорядника майна боржника прийнято до відома, роботу розпорядника майна визнано такою, що відповідає вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та обрано комітет кредиторів із числа конкурсних кредиторів.

На засідання комітету кредиторів (протокол №1 від 10.06.2016р.) відповідно до порядку денного винесено три питання: обрання голови комітету кредиторів; вирішення питання щодо подальшого провадження у справі про банкрутство боржника; погодження основної винагороди керуючого санацією та затвердження додаткової винагороди.

Щодо подальших судових процедур комітетом кредиторів прийнято рішення, яким, зважаючи на наявність у боржника активів, які значно перевищують по вартості суму визнаних судом вимог кредиторів для їх повного погашення, вирішено клопотати перед судом про введення процедури санації боржника терміном на шість місяців, керуючим санацією призначено чинного розпорядника майна боржника ОСОБА_3

Щодо прийнятого саме комітетом кредиторів рішення про введення процедури санації та призначення керуючим санацією чинного розпорядника майна боржника ОСОБА_3 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено ч.1 ст.27 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядженням майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури.

Частиною 2 статті 27 Закону встановлено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобовязані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобовязання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобовязання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

Частиною 3 статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень:

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону;

- ухвалу про введення процедури санації та зобовязання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство;

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

Частинами 4, 5 цієї статті надано суду право приймати відповідні судові рішення в разі не прийняття комітетом кредиторів відповідних рішень; прийняття рішень, які прийняті на шкоду іншим кредиторам; чи виявлення обставин, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена; в інших випадках, передбачених Законом.

Отже, пунктом 2 цієї статті передбачено, що рішення про перехід до інших судових процедур приймається зборами кредиторів, а не комітетом кредиторів.

Проте, зі змісту протоколів засідань зборів кредиторів вбачається, що комітету кредиторів, будь-яка інформація про те, що 9 червня 2016 року, тобто до проведення цих засідань, боржником одночасно проведені розрахунки з кредиторами четвертої черги ні на засіданні зборів кредиторів, ні на засіданні комітету кредиторів не обговорювалась, і рішення з цього приводу не приймались.

Отже, як вірно відмічено судом першої інстанції, рішення комітету кредиторів про введення процедури санації боржника прийнято без урахування проведених боржником розрахунків та не є схваленим зборами кредиторів. Таке рішення зборами кредиторів не було додано до матеріалів справи та на розгляд суду. Крім того, як передбачено п.3 ст.27 Закону, пропозиція розпорядника майна боржника про введення процедури санації комітету кредиторів в матеріалах справи відсутня.

Тому, колегія суддів погоджується, що підстави для введення процедури санації саме на підставі рішення комітету кредиторів від 10.06.2016 року №1 на момент винесення оскаржуваної ухвали були відсутні.

Зважаючи на відсутність відповідного рішення зборів кредиторів щодо подальших судових процедур, повноваження яких визначені ст.26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зважаючи на часткове проведення боржником з конкурсними кредиторами четвертої черги розрахунків, судом першої інстанції було вірно застосовано норми ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при відкладенні підсумкового засідання суду на іншу дату та зобовязанні зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника в межах повноважень, визначених статтею 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийняти відповідні рішення щодо подальших судових процедур у справі про банкрутство ПВП „Добробут СП.

В разі неприйняття відповідних рішень, суд першої інстанції наділений правом судове засідання винести з врахуванням приписів частин 3, 4, 5 статті 27 Закону.

В матеріалах справи також наявне клопотання боржника від 10.06.2016 року про припинення провадження у справі в звязку з повним погашенням вимог четвертої черги в процедурі розпорядженням майном боржника і до переходу до інших судових процедур. В клопотанні від 14.06.2016р. боржник повідомив, що має фінансові можливості для погашеннявимог всіх інших кредиторів 6-ої черги. Введення процедури санації призведе до конфліктної ситуації, так як ці вимоги визнані судом, а можуть бути погашені тільки в ліквідаційній процедурі або добровільно самим боржником для відновлення платоспроможності. На даний час вживаються заходи щодо отримання реквізитів у кредиторів 6-ої черги для одночасного погашення всіх їх вимог.

Щодо зазначених клопотань колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено п.9 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в процедурі розпорядженням майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.

Стаття 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначає підстави припинення провадження у справі про банкрутство; зокрема п.7 цієї статті передбачає таку підставу припинення провадження у справі як „боржник виконав усі зобовязання перед кредиторами.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, диспозиція цієї статті не відокремлює право на погашення вимог конкурсних кредиторів лише четвертої черги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, боржником одночасно погашено лише вимоги четвертої черги конкурсних кредиторів. Вимога конкурсного кредитора ОСОБА_4, яка відноситься до шостої черги та всі вимоги шостої черги інших визнаних судом кредиторів на час подання цього клопотання є непогашеними.

Як встановлено п.12 ст.83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що припинення провадження у справі, передбачене п.7 частиною першої цієї статті можливе лише до визнання боржника банкрутом.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що підстави для припинення провадженням у справі відповідно до поданого боржником клопотання вх.№05-22/5941/16 від 10.06.2016 року відсутні, тому в задоволені цього клопотання належить відмовити.

Скаржник також посилався на те, що комітет кредиторів, утворений 10.06.2016 року, є нелегітимним органом, так як на момент обрання, вимоги членів комітету кредиторів вже були погашені.

Згідно абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів.

Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до ч.4 ст.26 Закону, за якою конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.

Як встановлено ч.2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», реєстр вимог кредиторів затверджується ухвалою господарського суду, постановленою у попередньому судовому засіданні.

Ухвала господарського суду про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Реєстр вимог кредиторів у даній справі був затверджений ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.05.2016 року. Дана ухвала учасниками провадження не оскаржувалась. На момент її винесення вимоги конкурсних кредиторів погашені не були.

Таким чином, з аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» випливає, що кількість голосів кредиторів є пропорційною до розміру вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів.

При цьому, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не ставить кількість голосів кредиторів у залежність від їх погашення після затвердження реєстру вимог кредиторів, а тому сплата боржником коштів на корить конкурсних кредиторів після затвердження реєстру вимог кредиторів не тягне за собою правових наслідків у вигляді втрати або зменшення голосів на зборах кредиторів.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Колегія суддів, перевіривши посилання арбітражного керуючого на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не вбачає порушень, які призвели до прийняття неправильного рішення.

При цьому, з приводу рішення комітету кредиторів про введення процедури санації, колегія суддів зауважує, що згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності громадян або визнання його банкрутом» під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Отже, за змістом ч.1 ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності громадян або визнання його банкрутом» санація вводиться з метою відновлення платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів, тобто всіх кредиторів, а не лише конкурсних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 8, 22, 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності громадян або визнання його банкрутом», ст.ст.33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства „Добробут - СП на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 14.06.16 р. у справі №924/1770/15 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.