Ухвала суду № 59621670, 08.08.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" серпня 2016 р. Справа № 918/1000/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про зміну способу виконання рішення суду у справі № 918/1000/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд"

про стягнення 1 511 066 грн. 37 коп.

В засіданні приймали участь:

Від скаржника : ОСОБА_1 (дов. № 8500 від 01.03.2016 р.);

Від : боржника : ОСОБА_2 (дов. № 1 від 29.09.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.09.2013р. у справі №918/1000/13 (суддя Андрійчук О.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 181 000 (сто вісімдесят одна тисяча) доларів 00 центів США, що еквівалентно 1 446 733 (один мільйон чотириста сорок шість тисяч сімсот тридцять три) грн.00 коп., несплачена сума процентів 6 035 (шість тисяч тридцять п'ять) доларів 28 центів США, що еквівалентно 48 239 (сорок вісім тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 99 коп., прострочена сума комісій за адміністрування кредитом 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та 2 000,00 (дві тисячі) грн. пені. У задоволенні стягнення 13 087,38 грн. пені відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 30 221 (тридцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 21 коп. судового збору.

30.09.2013 року на примусове виконання вказаного рішення суду видано накази.

Ухвалою господарського суду від 11 червня 2015 року змінено спосіб виконання рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року по справі № 918/1000/13 шляхом погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" перед Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" в сумі 1 466 733 грн. 00 коп. основного боргу, 48 239 грн. 99 коп. нарахованих процентів, 1000 грн. 00 коп. комісії за адміністрування кредиту, 2000 грн. 00 коп. нарахованої пені, за рахунок звернення на предмет іпотеки реалізації комплексу будівель та споруд нафтобази, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубровицький район, вул. Гагаріна 88, який належить іпотекодавцю (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд") на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.1999 року, що підтверджується також витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який видано КП "Дубровицьке міське бюро технічної інвентаризації" від 12.11.2012 р. за номером 36203738, вартістю предмету іпотеки 2 480 000 грн. 00 коп. шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою від 11 липня 2016 року про зміну способу виконання рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі № 918/1000/13.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12 липня 2016 року № 01-04/153/2016 у звязку із припиненням повноважень судді Качура А.М., призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано для розгляду судді Войтюку В.Р.

Ухвалою господарського суду від 12 липня 2016 року справу прийнято до свого провадження та призначено заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду 25 липня 2016 року розгляд заяви відкладено в судому засіданні на 08 серпня 2016 року.

До канцелярії суду 08 серпня 2016 року від представника боржника надійшов відзив на заяву.

08 серпня 2016 року від органу ДВС надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 08 серпня 2016 року представник заявника підтримав подану заяву.

Представник боржника в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що наказ господарського суду Рівненської області № 918/1000/13 від 30 вересня 2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором неодноразово пред'являвся до виконання, однак повертався стягувачеві.

Зазначає, що востаннє виконавчий документ був прийнятий до виконання відділом ДВС Дубровицького РУЮ та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2015 року.

Повідомляє суд, що виконавче провадження триває до цього часу, оскільки дії боржника спрямовані на перешкоджання реалізації предмету іпотеки, що унеможливлює виконання рішення суду з врахуванням вимог ухвали суду 11 червня 2015 року.

Заявник вказує на те, що ухвалою господарського суду від 11 червня 2015 року змінено спосіб та порядок виконання рішення суду від 19 вересня 2013 року по справі № 918/1000/13 шляхом погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" перед Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" за рахунок звернення на предмет іпотеки реалізації комплексу будівель та споруд нафтобази, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубровицький район, вул. Гагаріна 88, який належить іпотекодавцю (Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд") на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 1999 року, вартістю предмету іпотеки 2 480 000 грн. 00 коп. шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. 10 лютого 2016 року актом опису й арешту майна, описаний об'єкт іпотеки та постановою державного виконавця від 22 лютого 2016 року залучено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна. 31 березня 2016 року експертною організацією даний висновок про ринкову вартість майна, трок дії якої становить шість місяців. Заявник зазначає, що боржник з метою перешкоджанню реалізації майна, подав заперечення проти оцінки і тому на даний час здійснюється її рецензування. Заявник вважає, що підготовка рецензії та подальша реалізація майна, займе тривалий час, тому строк дії оцінки на думку заявника ймовірно закінчиться, повторення боржником вказаних процедур не дасть змоги реалізувати предмет іпотеки і таким чином виконати рішення суду.

При вирішенні заяви про зміну способу виконання рішення господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2013 року у справі № 918/1000/13 суду враховується таке:

Згідно ст. 121 ГПК України - при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Зокрема, згідно ч.1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій. давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - субєктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Таким чином, ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" надане боржнику право заперечувати проти результатів оцінки майна, здійсненого державним виконавцем або субєктом оціночної діяльності. У такому разі, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Суд зазначає, що подача таких заперечень ніяким чином не говорить про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду. Боржник лише не погоджується із вартістю майна, оціненого в межах проведеної експертизи і просить призначити повторну експертизу, при цьому гарантує взяти на себе всі витрати по проведенню експертизи.

Таким чином, боржник лише скористався своїм правом, наданим йому як ст. 12 та ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на 18 липня 2016 року боржником подано лист на начальника відділу державної виконавчої служби Дубровицької районного управління юстиції про погодження вартості оцінки обєкта. На сьогоднішній день зі сторони боржника не вчинюються жодні дії, що перешкоджають виконанню судового рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження" зі сторони органу ДВС має бути проведено прилюдні торги щодо реалізації описаного та оціненого майна боржника.

Суд зазначає, що лише за умови якщо вказане майно не буде реалізовано, то в такому випадку можна говорити про наявні сть обставин що ускладнювали б виконання судового рішення.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо

Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом.

Таким чином, в поданій заяві відсутні будь-які докази які обґрунтовують доводи, що підтверджують неможливість виконання судового рішення.

На підставі вище викладено викладеного та керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 позивачу (заявнику) рекомендованим (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78);

3 - позивачу (заявнику) рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Поштова, 11);

4 - відповідачу (боржнику) рекомендованим (34141, Рівненська обл, Дубровицький р-н, с. Селець, вул. Молодіжна, 16);

5 - ДВС (34100, м. Дубровиця, пр. Макарівський 1).