Рішення № 59621267, 08.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.16р. Справа № 904/4783/16

За позовом Концерна "ПІВДЕНРУДА", м. Дніпропетровськ

до Відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАМРОК", м. Дніпропетровськ

Відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМРОК", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- директор (протокол загальних зборів учасників концерну №16/01-12 від 16.01.12)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2, представник, дов. №1 від 26.04.2016

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "ПІВДЕНРУДА" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАМРОК" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМРОК" в якому просить:

- зобов'язати ТОВ "ВЕСТАМРОК" вчинити певні дії, а саме, зобов'язати нарахувати та сплатити позивачу частину прибутку (дивіденди), що належить позивачу за законом за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "ВЕСТАМРОК" за період 2013-2015.

- зобов'язати ТОВ "ТАМРОК" вчинити певні дії, а саме, сплатити позивачу надмірно отриману частину прибутку (дивіденди), що належить позивачу за законом за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "ВЕСТАМРОК" за період 2013-2015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є учасником ТОВ «ВЕСТАМРОК» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 9,00 грн., що становить 0,1 %. Не зважаючи на те, що чинним законодавством передбачено право учасника на отримання частини прибутку, відповідач-1 жодного разу з 2013 по 2015 роки не здійснював виплату відповідних, належних позивачу дивідендів. За твердженням позивача, виплата 100 % дивідендів товариства з вказаний період виплачувалась відповідачеві-2. За доводами позивача відповідні рішення щодо розподілу прибутку приймались на загальних зборах товариства за участю лише відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2016 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.06.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.

23.06.2016 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у відповідача-1 оригінали та належним чином засвідчені копії всіх протоколів загальних зборі учасників за період 2013-2015 роки та у відповідача-2 оригінал та засвідчені належним чином копії протоколів загальних зборів учасників про визначення уповноваженої особи, яка мала право приймати участь у загальних зборах учасників відповідача-1 від імені ТОВ "ТАМРОК", як юридичної особи за період 2013-2015 роки.

Ухвалою суду від 23.06.2016 розгляд справи відкладено на 2707.2016 та зобов'язано відповідача-1 надати для огляду суду оригінали, а в матеріали справи належним чином завірені копії, протоколів загальних зборів учасників за період 2013-2015 роки, які містять рішення про розподіл прибутку ТОВ "ВЕСТАМРОК" за підсумками господарської діяльності у 2013-2015 роках.

Ухвалою суду від 27.07.2016 розгляд справи було відкладено на 08.08.2016.

Відповідачі - 1,2 відзив на позов не надали, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку своїх повноважних представників не забезпечили. Були належним чином повідомлені про дату та місце судового засідання. Вимоги ухвалу суду від 23.06.2016 щодо надання для огляду суду оригінали, а в матеріали справи належним чином завірені копії, протоколів загальних зборів учасників за період 2013-2015 роки, які містять рішення про розподіл прибутку ТОВ "ВЕСТАМРОК" за підсумками господарської діяльності у 2013-2015 роках, відпоідачем-1 виконано не було.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестамрок", який затверджено загальними зборами учасників товариства, протокол №1/2013 від 16.01.2013, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.02.2013 номер запису 12241050008044798, учасниками товариства є:

- концерн "Південруда" з часткою у статутному капіталі (фонді) Товариства 9,00 грн., що становить 0,1%;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Тамрок" з часткою у статутному капіталі Товариства 8 991,00 грн., що становить 99,9%.

На час розгляду справи позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестамрок", що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2014 по справі №904/7718/14 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 по справі №904/3706/15.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамрок", вважає, що, як учасник товариства, має право на розподіл прибутку, тому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАМРОК" нарахувати та сплатити позивачу частину прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2013-2015 роках, що і є причиною спору.

Пунктом 2.1 Статуту відповідача-1 встановлено, що товариство створене з метою здійснення комерційної, виробничо-господарської, науково-дослідної, іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України та ст.88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь розподілі прибутку товариства і одержувати його частку (дивіденди).

Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Порядок розподілу прибутку та покриття збитків визначається загальними зборами учасників товариства відповідно до статуту та чинного законодавства України.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання (ст. 15 Закону України "Про господарські товариства").

Положення аналогічного змісту закріплені і в п. 3.5 Статуту товариства.

У пункті 4.1 Статуту встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, приймати участь в управлінні справами товариства у порядку, встановленому цим статутом та брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частку (дивіденди) пропорційно частині кожного із учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства", пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 15 Закону України "Про кооперацію" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в п.35 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", в якому зазначено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

У матеріалах реєстраційної справи товариства відсутні рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВЕСТАМРОК» з питань розподілу прибутку та виплати дивідендів учасникам ТОВ «ВЕСТАМРОК».

Відповідачами та позивачем відповідних рішень до матеріалів справи не надано.

Отже, докази прийняття ТОВ «ВЕСТАМРОК» рішень щодо спрямування прибутку у 2013-2015 роках на виплату дивідендів, відсутні. Також, позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача-1 із відповідними заявами щодо виплати дивідендів.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 сплатити позивачу надмірно отриману частину прибутку (дивіденди), що належать позивачу за законом за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "ВЕСТАМРОК", господарський суд зазначає наступне.

Позивачем до суду не надано доказів отримання відповідачем-2 будь-якої частини прибутку (дивідендів) товариства за період 2013-2015 роки, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаної вимоги позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.08.2016

Суддя ОСОБА_3