Вирок № 59619006, 11.08.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/664/16-к

1-кп/604/72/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Кузьменко І.О.

за участю прокурора Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури Романіва Д.Я.

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

секретаря судового засідання Козак І.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиськ Тернопільської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016210150000163 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новосвітловка Веселинівського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2016 р. близько 20-05год. на території пасовища що у АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту, обвинувачений ОСОБА_3 дерев'яною палицею умисно наніс ОСОБА_2 один удар по голові. Своїми діями спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку та рани на голові, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав і пояснив: 19.06.2016 р. на пасовищі він сказав ОСОБА_5 не відганяти його худоби. У відповідь на це ОСОБА_2 черкнув його у челюсті а він штуркнув того палкою по голові. Через деякий час ОСОБА_2 опустився на землю, він почав його підносити. Через деякий час він провідав потерпілого у лікарні, просив у того пробачення та пропонував гроші на лікування, однак той відмовився.

Цивільний позов визнав частково і згоден оплатити кошти, затрачені на лікування.

Вина обвинуваченого у скоєному доведена доказами, дослідженими судом:

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив: 19.06.2016 р. на пасовищі доїв корову і почув як ОСОБА_3 сварився із ОСОБА_4, а коли порівнявся з ним то став і до нього кричати нецензурними словами і згадувати його маму, котра вже померла. На його зауваження ОСОБА_3 підбіг до нього і вдарив дерев'яною палкою по голові. Він з півхвилини постояв і впав на землю, його підняли подружжя ОСОБА_4. У подальшому він лікувався і переніс біль та переживання. Цивільний позов просить задовольнити.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 підтвердили покази потерпілого. Так, ОСОБА_4 повідомила, що ішла через пасовище, а ОСОБА_3 переганяв худобу і став з нею сваритися, а коли вони порівнялися з ОСОБА_2, то став кричати і до нього. Коли ж той зауважив його нецензурні слова, то ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_2 і вдарив його палицею по голові.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_8 пропонував їм гроші, аби вони забрали заяву з поліції, однак точної суми не вказував.

Висновком експерта №1136 від 15.07.2016р. визначено, що при клінічному обстеженні у ОСОБА_2 виявлено травму голови у вигляді струсу головного мозку та рани на голові. Ці ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до звернення за медичною допомогою і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненому доведеною повністю. Його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, так як він заподіяв ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу його, що він по місцю проживання характеризується позитивно. Пом'якшуючими покарання обставинами суд вважає визнання вини, що до кримінальної відповідальності обвинувачений притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину та думку потерпілого, який вказав лише про стягнення у його користь коштів. Обтяжуючої покарання обставини судом не виявлено, а тому покарання слід обрати у виді мінімального розміру штрафу.

До початку судового розгляду від потерпілого поступив цивільний позов, у якому він вказав: у зв'язку із заподіянням йому тілесного ушкодження він поніс матеріальні витрати, оскільки придбав медикаменти на суму 1942 грн, згідно наявних квитанцій. Крім того, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, приниженні його честі і гідності і він оцінює її у 3000 гривень. Посилаючись на ст.1167,1168,1195 ЦК України, потерпілий просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 вказані суми.

Згідно вимог ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Нормами ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.10 ЦПК); доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач на підтвердження своїх витрат подав квитанції на придбання медикаментів, прокурором також подана довідка від головного лікаря Підволочиської КЦРЛ. У ній вказано, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 21.06.2016 р. по 04.07.2016 р. і ним за власні кошти придбано медикаментів на суму 2105 гр.

Виходячи із наведеного, на підставі ст.1166 ЦК України із винного слід стягнути 2105,74гр. за причинену матеріальну шкоду. Вимоги за причинену моральну шкоду, суд вважає задовільнити, частково, оскільки вважає, що потерпілий переніс фізичний біль, страх, приниження, а тому, враховуючи обставини справи, із засудженого слід стягнути в його користь 2 тис. гривень.

Крім того, суд вважає, що необхідно задовільнити позов прокурора по таких підставах: Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. А тому, оскільки внаслідок злочинних діянь ОСОБА_3 Підволочиською комунальною центральною районною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2 витрачено 3520,14гр., що підтверджено розрахунком лікувальної установи, то суд вважає на підставі ст. 1206 ЦК України, із засудженого стягнути на рахунок бюджету Підволочиського району, понесені витрати у цій сумі.

Речові докази, судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання:

- штраф у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає вісімсот п'ятдесят гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_2 2105 (дві тисячі сто п'ять) гривень у відшкодування причиненої матеріальної шкоди та дві тисячі у відшкодування причиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати, понесені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину у розмірі 3520,14 (три тисячі п'ятсот двадцять гривень) 14 копійок, які підлягають зарахуванню на рахунок бюджету Підволочиської районної ради Тернопільської області р/р31415544700408, Банк одержувача ГУДКСУ в Тернопільській області, КБК 24060300, МФО 838012, код ЄДРПОУ 37863778.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя - підпис

З оригіналом згідно

Головуюча суддя І.О. Кузьменко