Постанова № 59618705, 09.08.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/908/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2016 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосада М.Д.

при секретарі Марковець Т.Л.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сущак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління ПФУ Львівської області про визнання протиправними дій щодо визначення розміру пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року позивач звернулася в суд з вище вказаним позовом до відповідача, у якому, з урахування заяви про уточнення позовним вимог, просить: 1) визнати неправомірним та скасувати рішення останнього від 02.03.2016 року № 2602/03-33/3 щодо відмови їй у переході на пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» за померлого годувальника, який одержував пенсію за віком як особа органів місцевого самоврядування; 2) зобов'язати відповідача здійснити їй з 01.09.2015 року перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника виходячи з 70% пенсії за віком померлої мами з урахуванням вже проведених виплат згідно з цією статтею Закону.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є інвалідом ІІІ групи з дитинства, у зв'язку з чим отримувала пенсію по інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мама, котра була отримувачем пенсії за віком як особа органів місцевого самоврядування. Після смерті матері звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника й таку пенсію їй було призначено відповідно до п.2 ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що пенсію їй було встановлено у розмірі 1027,27 грн., а з 01.09.2015 року - 1074,00 грн. Вважає такі дії відповідача необґрунтованими, а встановлений розмір пенсії заниженим й незаконним. Тому 12.02.2016 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника виходячи з 50 % пенсії за віком померлого годувальника, з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01.09.2015 року. Зазначає, що оскаржуваним рішенням їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу». Відмову відповідач мотивував тим, що оскільки до 01.06.2015 року не був прийнятий закон щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах, то скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким останні призначаються до ЗУ «Про служба в органах місцевого самоврядування», відтак має підстав призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який одержував пенсію за віком як особа органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу». Вказує, що згідно ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» її розмір пенсії мав би бути призначений у розмірі 2033,09 грн. як 50% пенсії матері (4066,18 грн./50%), а не 1074,00 грн. Крім цього, у заяві про уточнення позовних вимог покликається на ст. 37 ЗУ «Про державну службу», відповідно до якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається у розмірі 70% від суми заробітної плати померлого.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, покликаючись на доводи, що в цілому аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив, фактичні обставини спору, наведені позивачкою, вказав, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Так як такого закону прийнято не було, то позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» за померлого годувальника, який одержував пенсію за віком як посадова особа органів місцевого самоврядування.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що позивачка є інвалідом ІІІ групи з дитинства. Останнє сторонами не заперечувалося, підтверджено копією довідки МСЕК серії ЛВА-1 № 164320. У зв'язку з цим, вона перебуває на обліку у відповідача, отримувала пенсію по інвалідності.

Також встановлено, що мати позивачки - ОСОБА_3, за життя отримувала пенсію за віком як особа органів місцевого самоврядування, призначену відповідно до Закону України «Про служба в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ від 07.06.2011 р. та обчислену за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року. Даний факт сторони підтвердили як усно, так і у наданих письмових доказах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла (копія свідоцтва серії НОМЕР_1).

Згідно заяви позивачки від 17.08.2015 року, останній призначено з 01.09.2015 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до п.2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Норми цієї статі Закону регулюють умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

22.02.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок цієї пенсії. За результатам розгляду заяви, відповідачем прийнято оскаржуване рішення.

Вимоги позивача і її представника зводяться до того, що вони вважають дане рішення відповідача протиправним, оскільки, на їхню думку, останній мав би призначити пенсію у розмірах, що визначені ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року.

Натомість відповідач і його представник вважають, що розмір пенсії визначено вірно й на законних умовах. На їх думку, відсутні підстави для розрахунку розміру пенсії у відповідності до ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року з огляду на не прийняттям парламентом до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій на загальних умовах.

Відповідно до ч.10 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15).

В силу приписів ч. 11 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала пенсію або мала право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Оскільки ОСОБА_3 отримувала пенсію державного службовця, суд вважає, що позивач, як непрацездатний член сімї, має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 70 відсотків, яку отримувала його покійна мати, відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

З 01.04.2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-ХІІІ.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-ХІІІ з 01.06.2016 р. пенсії не призначаються, у тому числі у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

На момент смерті матері позивача діяли норми Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. і з цього часу в останньої виникло право на отримання даної пенсії у розмірі 70%, яку отримувала її покійна мати.

В той же час, згідно із ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміни в законодавстві, які суттєво звужують соціальні права пенсіонерів, суперечать Конституції України, і не можуть бути підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді конкретної справи застосовує Конституцію України, як акт прямої дії, так як рішення суду повинно ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Враховуючи те, що позивач є інвалідом, з огляду на положення ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У такому випадку при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, а також ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, у зв'язку з чим, відмова у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника - матері позивача, який отримувала пенсію державного службовця, є такою, що порушує права та інтереси ОСОБА_1 і суперечить Конституції України та законам України, які прийняті відповідно до Основного Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо неправомірності дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 реєстраційний в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та скасування рішення останнього від 02.03.2016 року № 2602/03-33/3 щодо відмови їй у переході на пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» за померлого годувальника, який одержував пенсію за віком як особа органів місцевого самоврядування.

Відтак слід зобов'язати УПФУ здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2015 року перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника виходячи з 70% пенсії за віком померлої мами з урахуванням вже проведених виплат згідно з цією статтею Закону.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити .

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 реєстраційний в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області від 02.03.2016 року № 2602/03-33/3 щодо відмови ОСОБА_1 у переході на пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» за померлого годувальника, який одержував пенсію за віком як особа органів місцевого самоврядування.

Зобов'язати Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з 70% пенсії за віком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, з урахуванням вже проведених виплат згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, починаючи з 01.09.2015р.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Червоноградський міський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: М. Д. Новосад