Рішення № 59615536, 02.08.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8178/16-ц

Провадження № 2/263/2025/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Максимовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування. В позовній заяві зазначив, що 06.04.2015 року між позивачем ОСОБА_2 «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0893227, предметом якого є страхування транспортного засобу «VOLKSWAGEN Touareg», державний номер НОМЕР_1. 13.10.2015 року в місті Маріуполі по проспекту Леніна з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «NISSAN Primera», державний номер НОМЕР_2, була вчинена дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у вчиненні зазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.10.2015 року. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «VOLKSWAGEN Touareg», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 Відповідно до рахунку-фактури № СЧ-0000798 вартість збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу «VOLKSWAGEN Touareg», становить 439471,27 гривень. 23.03.2015 року позивачем за вказаним страховим випадком здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 323500,00 грн., виходячи з того, що процент виплати = 100%, а розмір франшизи 4750,00 грн.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт» згідно з полісом АЕ/5257213, позивач звернувся до останнього з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 323500,00 гривень, проте ліміт відповідальності ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт» за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн., розмір франшизи 500,00 грн., а відтак розмір страхового відшкодування, який ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт» має виплатити як страхувальник відповідача складає 49500,00 грн. Таким чином, 274000,00 грн. сума, яка перевищує ліміт відповідальності і не відшкодовується ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт», а тому підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 1194 ЦК України. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було надіслано відповідачеві претензію на вищевказану суму, однак вказана вимога залишається без виконання, у звязку з чим позивач і просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 274000,00 гривень, а також судовий збір 4110,00 гривень.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив заочно розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в справі доказами.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 06.04.2015 року між позивачем ОСОБА_2 «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0893227.204, обєктом страхування якого став транспортний засіб «VOLKSWAGEN Touareg», державний номер НОМЕР_1. Розмір страхової суми (КАСКО) становить 950 000,00 гривень. Період дії договору з 08.04.2015 року по 07.04.2016 року.

13 жовтня 2015 року о 18:30 годині ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, автомобілем «Nissan Primera», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись на регульованому перехресті пр. Леніна та вул. Зелинського в Жовтневому районі міста Маріуполя, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не надав дорогу та скоїв зіткнення з рухавшимся у зустрічному напрямку по пр. Леніна автомобілем «Volkswagen Toureg», державний номер НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України. У результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26.10.2015 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень.

Згідно з актом огляду транспортного засобу від 15.10.2015 року автомобіль «VOLKSWAGEN Touareg», державний номер НОМЕР_1., отримав значні механічні пошкодження, вартість пошкоджень згідно з рахунком-фактурою ТОВ «АВТОЦЕНТР НА БУДІВЕЛЬНИКІВ» № СЧ-0000798 від 12.11.2015 року оцінено у 439471,27 гривень.

22.03.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» укладено угоду про виплату страхового відшкодування № 1846.206.15.01, відповідно до умов якої сума страхового відшкодування складає 323500,00 гривень.

23.03.2016 року позивачем на користь страхувальника здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 323500,00 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 5687 від 23.03.2016 року.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. 979 ЦК України, договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Під страховим випадком розуміється подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону «Про страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобовязання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобовязанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обовязків свого попередника. Таким чином, заміною кредитора деліктне зобовязання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обовязок з відшкодування шкоди не виконала (постанова Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі № 2471цс15).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-112цс13 від 25.12.2013 року у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

Предявляючи вимоги до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 274000,00 гривень, позивачем враховано, що на момент вчинення спірної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1В, як вбачається з довідки № 74358242 про дорожньо-транспортну пригоду цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «NISSAN Primera», державний номер НОМЕР_2, була застрахована у ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт» на підставі поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5257213, терміном дії до 27.09.2016 року, з установленим лімітом відповідальності 50000,00 гривень та розміром франшизи 500,00 гривень, відповідно до чого розмір страхового відшкодування, на отримання якого розраховує позивач від ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт», складає 49500,00 гривень.

Таким чином, 274000,00 гривень це сума, яка перевищує ліміт відповідальності ОСОБА_2 «СК «Український страховий стандарт», а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до ст. 1194 ЦК України (323500,00 гривень 49500,00 гривень = 274000,00 гривень).

Вирішуючи питання про судові витрати, суд стягує з відповідача на користь позивача у відшкодування оплати судового збору 4110,00 гривень.

Керуючись ст. 993 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 274000 (двісті сімдесят чотири) тисячі 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» витрати на сплату судового збору в розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем по справі заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Томілін