Рішення № 59609704, 25.07.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4260/16-ц

Провадження № 2/369/2265/16

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2016 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 17.04.2013 року між ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу № 111206-ДР-08.

У відповідності до умов Депозитного договору ОСОБА_1 прийняв від відповідача грошову суму в розмірі 200000 грн. та зобовязався повернути відповідачу депозит та проценти за користування депозитом на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 2.3. депозитного договору та Додаткової угоди від 20 лютого 2015 року, банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування Депозитом у розмірі 22,0 % проценти річних.

Відповідно до п. 2.2. Депозитного договору та Додаткової угоди від 20 лютого 2015 року депозит було розміщено з 17 квітня 2013 року по 05 березня 2016 року.

У випадку розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0 % (два проценти річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку (п. 3.7. Депозитного договору).

Тобто, вищевказаним положенням Депозитного договору передбачено здійснення Банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою у випадку дострокового зняття коштів.

15.05.2015 р. відповідач звернувся до Банку із заявою про дострокове розірвання Депозитного договору, в результаті чого, за приписами п. 3.7. Депозитного договору, ОСОБА_1 повинен був сплатити проценти за ставкою 2,0 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

Разом з тим, 15.05.2015 року між банком та відповідачем було укладено договір про внесення змін до Договору банківського вкладу № 111206-ДР-08 від 17.04.2013 року , згідно з умовами якого банк прийняв на себе зобовязання сплатити відповідачу суму нарахованих процентів без застосування перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою.

На підставі постанови Правління ОСОБА_1 банку України № 358 від 05.06.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05.06.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 КРЕДИТ», згідно з яким з 08.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 КРЕДИТ».

Постановою Правління ОСОБА_1 Банку України від 28.08.2015 р. № 563 розпочата процедура ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ».

Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28.08.2015 р. та на виконання Постанови Правління ОСОБА_1 Банку України від 28.08.2015 р. № 563, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2.

Проведеною перевіркою договору про внесення змін від 15.05.2015 року до Договору банківського вкладу № 111206-ДР-08 від 17.04.2013 року, укладеного між відповідачем та позивачем було виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підставі, визначених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону, у звязку із незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за особою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 64147,77 грн.

Вказаний розмір визначається, як різниця між сумою процентів за ставкою при поверненні вкладу кінці строку депозиту та сумою процентів за ставкою при достроковому розірванні Депозитного договору.

Тому позивач просив зобовязати ОСОБА_3 повернути ПАТ «ОСОБА_1 Кредит» грошові кошти в розмірі 64147,77 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задоволити.

Відповідач та його представник проти вимог позову заперечували та просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.04.2013 року між ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу № 111206-ДР-08.

У відповідності до умов Депозитного договору ОСОБА_1 прийняв від відповідача грошову суму в розмірі 200000 грн. та зобовязався повернути відповідачу депозит та проценти за користування депозитом на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно п. 2.1. договору банк відкрив владнику депозитний рахунок № 26359072907004.

Відповідно до п. 2.2. Депозитного договору та Додаткової угоди від 20 лютого 2015 року депозит було розміщено з 17 квітня 2013 року по 05 березня 2016 року.

Згідно з п. 2.3. депозитного договору та Додаткової угоди від 20 лютого 2015 року, банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування Депозитом у розмірі 22,0 % проценти річних.

Згідно п. 3.5. договору вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання Договору повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів шляхом подання відповідної заяви про дострокове розірвання дії Договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику.

Пункт 3.6. визначає що банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання Договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на транзитний рахунок № 292429041 з подальшим зарахуванням на картковий рахунок вкладника № 26252016104001, відкритий у ПАТ «ОСОБА_1 кредит» Код банку 320702.

У випадку розірвання депозитного договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2,0 % (два проценти річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку (п. 3.7. Депозитного договору).

15.05.2015 р. ОСОБА_3 звернувся до Банку із заявою про дострокове розірвання Депозитного договору № 111206-ДР-08 від 17.04.2013 року та виплатити суму депозиту і нараховані відсотки на рахунок № 26200072907001 в гривні.

15.05.2015 року між банком та відповідачем було укладено договір про внесення змін до Договору банківського вкладу № 111206-ДР-08 від 17.04.2013 року , згідно з умовами якого сторони вирішили та встановили викласти п. 3.7. договору, в редакції згідно якої у випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 22 % проценти річних.

На підставі постанови Правління ОСОБА_1 банку України № 358 від 05.06.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05.06.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 КРЕДИТ», згідно з яким з 08.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_1 КРЕДИТ».

Постановою Правління ОСОБА_1 Банку України від 28.08.2015 р. № 563 розпочата процедура ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ».

Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28.08.2015 р. та на виконання Постанови Правління ОСОБА_1 Банку України від 28.08.2015 р. № 563, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОСОБА_1 КРЕДИТ» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2.

Листом від 27.11.2015 позивач повідомив відповідача про віднесення укладеного між ними договору про внесення змін № 1 від 15.05.2015 до нікчемних правочинів з підстав, визначених п.1 ч. 3 ст. 38 Закону, у зв'язку із незастосуванням позивачем перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою під час розірвання договору вкладу за ініціативою вкладника, що на думку позивача потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 64147,77 грн. У зв'язку із викладеним, відповідачу було запропоновано повернути позивачу грошові кошти у розмір 64147,77 грн.

Так, в порядку п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (ч. 3 ст. 38 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону, у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених ч.3 ст. 38 Закону, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), які він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Викладене означає, що Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає із змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таки, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу та всіх його умов.

Виходячи з теорії права, нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826, уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, повязаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку.

За наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки.

Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії.

У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обовязково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору).

Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.

Позивач при зверненні до суду посилався на п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону, а саме вказував на те, що ОСОБА_1 за умовам додаткової угоди №1 від 15.05.2015 відмовився від власних майнових вимог. Проте, погодитись з цим твердження не вбачається можливим, оскільки фактично сторони дійшли згоди щодо виключення з умов договору санкцій за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача, тим самим усунувши дисбаланс договірних прав і обов'язків сторін. А тому вказане не може вважатися безумовною підставою нікчемності правочину.

Крім того, позивачем не було надано суду доказів наявності самого висновку комісії про визнання цього договору нікчемним, а також відповідного розпорядчого документу Уповноваженої особи фонду щодо даного договору.

В матеріалах справи відсутній акт комісії про перевірку вказаного договору, в якості підтвердження та розкриття аргументування висновків комісії щодо нікчемності правочину з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону. Про нікчемність правочину укладеного з відвідачем йдеться лише в листі адресованому відповідачу.

Тобто, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що порядок виявлення нікчемних договорів, який був запроваджений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2, відповідав нормативно-правовим актам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як того вимагає ч. 3 ст. 38 Закону.

Також суд, приходить до висновку про недоведеність позивачем факту виплати та отримання відповідачем ОСОБА_3 суми процентів що просить стягнути позивач, оскільки згідно Договору банківського вкладу «Стандартний» відповідні проценти мали бути перераховані на картковий рахунок відповідача за № 26252016104001. Проте як вбачається із виписки по особовому рахунку відповідача, виплата відсотків була здійснена на транзитний рахунок № 292429041 контрагентом якого виступає ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» . Однак доказів про їх подальше зарахування на картковий рахунок вкладника ОСОБА_3 судом встановлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 215 ЦК України, Закону України України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ПАТ «ОСОБА_1 національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.