Рішення № 5960311, 13.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.09 Справа № 13/210пн

За позовом Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Провальської сільської ради, м. Свердловськ с. Провальє Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області, м. Луганськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

Суддя Яресько Б.В.

Секретар с.з.Лисенко В.П.

за участю: від заявника прокурор Русінова Ю.В., посвідч. № 722 від 02.02.09.; від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув;

від 3-ї особи представник не прибув. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: подано позов про зобов'язання відповідача привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її за належністю позивачу.

Заявник та позивач позов підтримали.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа відзиву на позовну заяву не надала.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідач в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи права користування земельними ділянками та встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), використовує самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0050га, на території с. Провальє, на землях житлової та громадської забудови по вул. Центральна, 4 "а", для розміщення торгового павільйону.

Зазначений факт підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.03.2009 року № 75, від 22.04.2009 року № 124, актом обстеження земельної ділянки від 18.03.2009 року №7 складеними Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області.

Відповідач відзиву на позовну заяву та документів, що спростовують факт самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0050га, на території с. Провальє, на землях житлової та громадської забудови по вул. Центральна, 4 "а", яку він використовує для розміщення торгового павільйону.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Земельним Кодексом України (2768-14 ), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом ( 2768-14 ).

Главою 15 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Статтею 125 цього Кодексу ( 2768-14 ) визначено підстави виникнення права користування земельної ділянки, а саме - одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, і виникнення права оренди земельної ділянки, а саме укладення договору оренди і його державна реєстрація.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14).

Статтею 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” ( 963-15 ) самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як встановлено ст.212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин позовна вимога щодо приведення відповідачем у придатний для використання стан самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її за належністю Провальській сільській раді Луганської області є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, привести у придатний для використання стан та повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0050га, яка розташована на території с. Провальє, на землях житлової та громадської забудови по вул. Центральна, 4 "а", за належністю Провальській сільській раді Луганської області, наказ видати позивачу.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход державного бюджету України, державне мито в сумі 85 грн. на р/р 31118095700006 банк ГУДКУ в Луганської області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., р/р 31211259700006 у ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 095, наказ направити відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

16 липня 2009 р.