Вирок № 59596648, 11.08.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1992/13-к

Провадження № 1-КП/484/6/16

Кримінальне провадження № 12012160110000248

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

при секретарі - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кумари Первомайського району Миколаївської області, громадянки України, освіта середня, не працюючої, одруженої, мешканки АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 01.03.2000 року Первомайським РВ УМВС України і Миколаївській області, ПІН НОМЕР_2, раніше не судимої.

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Кривошеї О.М., Літвіненко О.І., Кернасовського О.Ю.;

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представника потерпілого - адвоката Горбенко В.О.;

обвинуваченої - ОСОБА_1;

захисників - адвокатів Шаповал В.І., Вялової І.М.

ВСТАНОВИВ:

14.05.2012 року о 17.30 годині ОСОБА_1 знаходилася на городі свого домоволодіння по АДРЕСА_1, де займалася господарськими роботами. В цей же час на городі суміжного домоволодіння по АДРЕСА_2 господарськими роботами займалася ОСОБА_2 Між ними на ґрунті тривалих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 відібрала у ОСОБА_2 сапу і намагалася наносити нею удари по тілу ОСОБА_2 ОСОБА_2, піднявши з землі дерев'яний брусок, почала активно захищатися. ОСОБА_1, тримаючи сапу двома руками за черенок, металевою частиною до себе, підняла сапу над собою та прикладаючи зусилля, намагалася нанести удар черенком сапи по голові ОСОБА_2 Перший удар ОСОБА_2 заблокувала дерев'яним бруском, який тримала двома руками по краям над своєю головою. Продовжуючи свої навмисні дії, направлені на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_1 знову замахнулася на ОСОБА_2 і нанесла їй удар черенком сапи зверху вниз по голові, внаслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.

Згідно висновку експерта № 123/15 Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ України клінічний перебіг травми у ОСОБА_2, викладений в медичній документації після події, що сталася 14.05.2012 року, а саме наявність вогнищевої та загальномозкової неврологічної симптоматики, лікворреї, з врахуванням даних, отриманих від розтину трупу, які зафіксовані у висновку експерта № 1685 від 03.05.2014 року, зокрема, зростаючогося перелому кісток склепіння та основи черепу вказують на те, що у ОСОБА_2 мала місце клінічно важка форма черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа із забоєм головного мозку. В подальшому вказана черепно-мозкова травма ускладнилася розвитком менінгіту, гідроцефалії, деструктивного набряку головного мозку, що призвело до настання смерті ОСОБА_2 При цьому розвиток у ОСОБА_2 менінгіту та гідроцефалії обумовлений характером черепно-мозкової травми, зокрема, наявністю сполучення між порожниною черепа та пазухами носа, що призвело до потрапляння інфекції до порожнини черепа. Отже, враховуючи те, що медична допомога ОСОБА_2 надавалася відповідно до встановленого їй діагнозу, є підстави вважати, що отримана черепно-мозкова травма знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2, тобто злочин, відповідальність за який передбачена ст. 121 ч.2 КК України.

Досудове розслідування було розпочате до набрання чинності КПК України 2012 року. Відповідно до п.7 розділу Х1 «Перехідні положення» КПК України 2012 року оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та положеннями цього Кодексу. Органом досудового розслідування дотримано такої вимоги Закону.

Пунктом 8 вказаного розділу КПК України 2012 року визначено, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, тобто у порядку КПК України 1961 року, що також випливає з ч.2 ст. 5 КПК України 2012 року.

Враховуючи такі положення закону, суд на підставі ст.ст. 65, 145, 170, 171, 194, 195 КПК України 1961 року вважає допустимими отримані в ході досудового розслідування пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також підозрюваної ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2, а також протоколи відтворення обстановки та обставин події, проведених за участю підозрюваної та потерпілої, оскільки вони здобуті під час дії та за правилами КПК 1961 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе не визнала, повністю заперечувала викладені в обвинуваченні обставини і пояснила, що дійсно вони билися з ОСОБА_2 При цьому вона тримала в руках сапу, а ОСОБА_2 - дерев'яний брусок. ОСОБА_2 вдарила бруском по сапі, яку вона тримала за обидва кінця, від чого сапа (держак) зламалася посередині. Тоді вона покинула сапу і стала видирати брусок у ОСОБА_2 Схопилася за один кінець бруска, а ОСОБА_2 тягнула за другий кінець. Брусок тримався вертикально. Кожна тягнула на себе. У неї був порізаний палець, а тому вона відпустила свій кінець бруска. Оскільки вона вища за ОСОБА_2 та важча, кінець бруска, який вона відпустила, вдарив ОСОБА_2 рівно посередині голови. Після цього битися припинили. ОСОБА_2 присіла та кидала каміння їй у слід. Вважає, що стався нещасний випадок, бо брусок вдарив ОСОБА_2 не тому, що вона замахнулася, а тому що випустила його з рук.

У протоколі відтворення обстановки та обставин події від 25.06.2012 року та фототаблиці до нього ОСОБА_1 продемонструвала свою версію спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 /т.1 а.с.74-76/.

Аналогічні свідчення дали суду свідки ОСОБА_9 - чоловік обвинуваченої та ОСОБА_10 - донька обвинуваченої.

Під час досудового розслідування 20.06.2012 року підозрювана ОСОБА_1 пояснювала, що брусок вислизнув із рук ОСОБА_2 і таким чином він випадково вдарив ОСОБА_2 по голові /т.1 а.с.65/. Також на досудовому розслідуванні 22.06.2012 року /т.1 а.с.55,56/ свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 стверджували, що брусок випустила з рук саме ОСОБА_2, а не ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_10 пояснювала, що ОСОБА_2 вдарила її матір сапою по голові, однак як видно з висновку СМЕ № 164-М від 27.03.2013 року /т.1 а.с.70/, у ОСОБА_1 виявлено лише скальповану рану п'ятого пальця правої кисті та крововилив правої голені. На голові тілесні ушкодження відсутні.

Суд враховує, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - близькі родичі обвинуваченої, з сім'єю ОСОБА_2 перебувають у тривалих неприязних стосунках, їх пояснення в суді відрізняються від пояснень, даних на досудовому слідстві, тож оцінює їх свідчення критично.

Не зважаючи на повне заперечення обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, вона підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримала викладені в обвинуваченні обставини. Пояснила, що ОСОБА_1 вдарила її черенком сапи - дерев'яною його частиною, по голові. Удар прийшовся у тім'яну частину («по середині голови спереду, тріснуло в голові»), від чого у неї пішла кров і вона впала не землю. У неї терпнули ноги, вона відчувала біль, почалася блювота. Сапа зламалася об її голову.

Під час відтворення обстановки та обставин подій 03.07.2012 року ОСОБА_2 продемонструвала свою версію подій, що зафіксовано у протоколі та фототаблиці до нього /т.1 а.с.80-82/. Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_2 пояснювала, що ОСОБА_1 під час бійки нанесла їй один удар по голові черенком сапи, від якого вона спочатку оглухла, відчула різкий біль в області шийного хребця, відчула слабкість, у неї підкосилися ноги /т.1 а.с. 112-113/.

Свідок ОСОБА_11 - син потерпілої, в судовому засіданні 19.06.2013 року пояснив, що під час сварки ОСОБА_1 прийшла до них на город, забрала у ОСОБА_2 сапу, намагалася нанести їй удари держаком. ОСОБА_2 взяла біля баку дерев'яний брусок і ним захищалася. ОСОБА_1 вдарила сапою по тому бруску, від чого сапа зламалася і її металева частина упала ОСОБА_2 на голову, від чого у ОСОБА_2 з голови пішла кров. ОСОБА_1 не попадала сапою по голові ОСОБА_2, а попала по бруску, об який сапа зламалася і гострий край впав на голову ОСОБА_2, від чого пішла кров. Звукозапис судового засідання від 19.06.2013 року частково не зберігся. Протокол судового засідання, в якому зафіксовані пояснення свідка ОСОБА_11, не може бути доказом, однак суд вважає за можливе дослідити письмові пояснення свідка ОСОБА_11, дані ним на досудовому слідстві за правилами КПК 1961 року /т.1 а.с.100/ та його ж пояснення, дані під звукозапис в судовому засіданні 04.06.2014 року.

Так, з пояснень свідка ОСОБА_11, даних під час слідства 22.06.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2 один раз сапою по голові, від чого та впала на землю. Після того випадку мати постійно лікувалася, у неї був перелом черепу. Такі самі пояснення надав свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні під звукозапис 04.06.2014 року.

Свідок ОСОБА_12 - рідний брат потерпілої, 04.06.2014 року пояснив суду, що 14.05.2012 року увечері йому зателефонував племінник ОСОБА_11, сказав, що маму побили сусіди. Він одразу поїхав до сестри і побачив, що в неї з голови тече кров, блювота. Він повіз сестру в лікарню, там їй зашили рану і порадили звернутися до невропатолога. Наступного дня він повіз сестру до невропатолога, її поклали в лікарню. З того часу сестра постійно проходила лікування, і в м. Первомайську і в м. Києві, також він возив її на обстеження у м. Вознесенськ. Головні болі у неї не припинялися. У травні 2014 року вона померла в лікарні в м. Києві. Сестра і племінник розповідали йому, що під час сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зав'язалася бійка, в ході якої ОСОБА_1 вдарила його сестру по голові сапою, після чого та упала.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні 19.06.2013 року пояснили, що сапали на полі через дорогу на відстані близько 100 метрів, чули конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, однак як ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2, не бачили, чули глухий удар, після якого ОСОБА_2 впала біля баку. Звукозапис судового засідання, в якому допитувалися вказані свідки, частково не зберігся, а тому пояснення вказаних свідків суд не може взяти до уваги, оскільки такий процесуальний документ як протокол судового засідання - не передбачений нормами КПК України 2012 року. Враховуючи, що зазначені свідки не володіють інформацією про деталі конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а лише знають про існування такого конфлікту у певному місті у певний час, що не оспорюється сторонами провадження, судом прийняте рішення не проводити повторний допит вказаних свідків. Їх пояснення не можуть вплинути на зміст обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_3 04.06.2014 року пояснив суду, що померла ОСОБА_2 його дружина. Під час події він був на заробітках. Коли дізнався про травму жінки, приїхав. Займався її лікуванням. Увесь час після події і до смерті дружина проходила лікування, померла в лікарні в м. Києві, де потім робили розтин. Під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_17. просили залишити без розгляду заявлений раніше позов ОСОБА_2

Як вбачається з довідки лікаря Первомайської ЦРЛ ОСОБА_15 від 14.05.2012 року, у цей день близько 19.30 години в лікарню доставлена ОСОБА_2 Попередній діагноз: забита рана шкіри голови, струс головного мозку /т.1 а.с.60/.

В судовому засіданні 04.06.2014 року свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що чергував у день, коли ОСОБА_2 поступила у лікарню з рубленою раною голови, він надавав їй медичну допомогу і рекомендував з такими травмами звернутися до невропатолога та рентгенолога, складав медичну довідку для міліції. Зазначив, що за кваліфікацією одразу не може виявити пошкодження мозку, наявність або відсутність перелому черепа, вони можуть бути закритими, для діагностики необхідно звертатися до спеціалістів.

Цього ж дня 14.05.2012 року ОСОБА_2 подала до міліції заяву про спричинення їй тілесних ушкоджень сусідкою ОСОБА_1 /т.1 а.с.64/.

Під час досудового розслідування було вилучено предмети, якими билися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - три фрагменти сапи, зламаної у двох місцях /т.1 а.с.71-72/ та дерев'яний брусок /т.1 а.с.73/, які визнані речовими доказами у справі /т.1 а.с.83-84/.

Згідно Акту судово-медичного дослідження № 319-М від 11.06.2012 року /т.1 а.с.67-68/ та згідно висновку судово-медичної експертизи № 361-м від 26.06.2012 року /т.1 а.с.78-79/ у ОСОБА_2 виявлено відкриту черепно-мозкову травму, перелом кісток основи черепу, забій головного мозку середнього ступеню, забиту рану голови. Ускладнення: серозно-гнійний менінгіт, які утворилися 14.05.2012 року при обставинах, зазначених у медичних документах. При цьому з описової частини актів вбачається, що висновки зроблені на підставі медичних обстежень, проведених у період з 15.05.2012 по 08.06.2012 року, під час яких одразу було діагностовано фронто-базальний перелом основи черепа та поступове подальше погіршення стану здоров'я потерпілої.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 111-к від 31.08.2012 року /т.1 а.с.108-11/, виставлений в наданих медичних документах діагноз «відкрита черепно-мозкова травма, перелом кісток основи черепа, забиття головного мозку» не підтверджений об'єктивними даними і даними додаткових методів дослідження (КТ-дослідження), тому при оцінці ступеню тяжкості до уваги не приймалися. Достовірно сказати, що у хворої мала місце більш легка черепно-мозкова травма (струс головного мозку) - не надається за можливе, оскільки схожу клінічну картину може давати і наявний менінгіт. Наявна пневмоцефалія (наявність пухирців повітря у задній черепній ямці) з врахуванням її локалізації і ймовірного механізму травми (удар черенком сапи у тім'яну частину) - не пов'язана з травмою. Вірогідніше за все її утворення в результаті погрішності при проведенні люмбальної пункції, що і пояснює її локалізацію. Таким чином, достовірно відповісти на питання постанови є неможливим.

Висновок експерта № 111-к від 31.08.2012 року суд оцінює критично, оскільки він не узгоджується з іншими дослідженими судом доказами - поясненнями свідків, медичними документами, іншими висновками судово-медичних експертиз, згідно яких однозначно встановлено наявність у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень після бійки 14.05.2012 року. Крім того, у цьому висновку експерти взагалі не надали відповіді на поставлені питання і не звернули уваги на те, що менінгіт у ОСОБА_2 виявився після отриманої нею травми 14.05.2012 року. Експерти взагалі спростовують наявність у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, посилаючись на «нерозбірливість записів у медичних документах» /т.1 а.с.110/. Крім того, у дослідницькій частині висновку зазначено, що враховуючи КТ головного мозку можливо поставити діагноз, в тому числі перелом основи черепу та інше, однак у самому висновку експерти говорять про те, що КТ-дослідження не підтверджує перелому, тобто висновок експертів суперечить дослідницькій частині. Взагалі, у дослідницькій частині міститься лише перелік досліджених записів у медичних документах і повністю відсутнє саме дослідження таких документів, тож не зрозуміло, як саме експерти прийшли до висновків. Враховуючи наведене, такий експертний висновок суд не може взяти до уваги. Він викликає сумніви у своїй достовірності і суперечить сукупності інших досліджених доказів.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 440 від 17.01.2013 року /т.1 а.с.86-99/ у ОСОБА_2 були наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеню; відкритий перелом основи черепу з розвитком пневмоцефалії і набряком головного мозку; забита рана тім'яної області голови; забиття м'яких тканин лобної частини. Зазначена черепно-мозкова травма ускладнилася розвитком серозно-гнійного менінгіту. Факт отримання ОСОБА_2 відкритої черепно-мозкової травми підтверджується розвитком пневмоцефалії з набряком головного мозку, назальної лікворреї, описаної консультантом - ЛОР-спеціалістом 22.05.2012 року. Зазначені тілесні ушкодження спричинені ударною дією тупого твердого предмета, можливо при механізмі утворення і у строки, зазначені в матеріалах справи (а саме, при ударах черенком сапи 14.05.2012 року). Відкрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеня з переломом основи черепу, забита рана тім'яної області, забиття м'яких тканин лобної області являють собою єдиний комплекс ушкоджень, і по ступеню тяжкості повинні оцінюватись у сукупності. Такі ушкодження були небезпечними для життя у момент спричинення, і по такому критерію, відповідно до п.п. 2.1.2 і 2.1.3 «Б» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися при механізмі, зазначеному у матеріалах справи, а саме при ударах черенком сапи в область голови. Вкрай маловірогідно утворення вказаних ушкоджень при дії дерев'яного бруска, що упав з незначної висоти на голову постраждалої, як на це вказує ОСОБА_1 Ускладнення у вигляді менінгіта - часте ускладнення відкритих черепно-мозкових травм. Таким чином, між ударами, нанесеними ОСОБА_2, отриманою внаслідок цього черепно-мозковою травмою та розвитком ускладнень - серозно-гнійним менінгітом, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 встановлена, виходячи з характеру черепно-мозкової травми - забиття головного мозку середнього ступеню та перелому основи черепа.

Згідно висновку повторної комісійної СМЕ № 335/13 від 28.03.-18.04.2014 року /т.1 а.с.172-239/, проведеної на підставі ухвали суду від 05.07.2013 року /т.1 а.с.135-136/, у ОСОБА_2 мала місце черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку та рани м'яких тканин тім'яної ділянки, яка могла утворитися від одноразової дії предмету, можливо у строк, вказаний в ухвалі. Така травма зазвичай спричиняє розлад здоров'я на строк понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21день) і за цією ознакою відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. З огляду на відсутність судово-медичних даних (рентгенологічних) за наявність переломів кісток черепа, зв'язок гнійного менінгіту з черепно-мозковою травмою не вбачається, однак не можна виключати розвиток гнійного менінгіту внаслідок соматичного захворювання, яке проявилося підвищенням температури тіла та змінами на рентгенограмі, але не було діаґностоване. В матеріалах відсутня морфологічна характеристика рани м'яких тканин голови, що не дозволяє дати відповідь на питання щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2

Із свідоцтва про смерть НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ /т.1 а.с.276/ на стаціонарі; було проведено розтин тіла та виявлені причини смерті: менінгоенцефаліт, гідроцефалія, віддалені наслідки перелому черепа, дія тупого предмета, що відображено у лікарському свідоцтві про смерть № 1685 від 30.05.2014 року /т.1 а.с.277/.

Судом отримано висновок судово-медичної експертизи № 1685 від 30.05.2014 року, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.05.2014 року лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_16 в приміщенні відділу судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи /т.1 а.с.375-379/.

Як зазначено у вказаному експертному висновку, експертом досліджено труп ОСОБА_2 та медична документація: медична карта стаціонарного хворого № 409 Державної установи НПЦ Ендоваскулярної нейрорентгенхірургії НАМН України. За результатами дослідження експертом зроблено висновок про те, що згідно медичної документації та розтину тіла у ОСОБА_2 мала місце черепно-мозкова травма з переломом основи черепа, забоєм головного мозку середнього ступеню, пневмоцефалією, вторинним менінгітом. Давність травми визначена за медичною документацією - 14.05.2012 року. Смерть ОСОБА_2 настала від віддалених наслідків перелому кісток основи черепа з менінгоенцефалітом та гідроцефалією, з деструктивним набряком-набубнявінням головного та спинного мозку, про що свідчать дані медичної документації та зміни, знайдені при розтині тіла. Перелом виник від дії тупого предмету. Місцем прикладання травмуючої сили була скронева ділянка голови праворуч. Перелом кісток черепа має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя в момент спричинення).

Допитаний судом 13.11.2014 року в режимі відеоконференції судово-медичний експерт ОСОБА_16 пояснив, що при проведенні судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_2 не мав в наявності всієї медичної документації, а лише зазначену вище медичну карту та безпосереднє дослідження трупа. При розтині тіла ним виявлено прояви менінгоенцефаліту з деструктивним набряком-набубнявінням головного, спинного мозку в шийному відділі, гіпофізі; скупчення великої кількості спинномозкової рідини в шлуночках та оболонках мозку, зі змінами кісток по типу судинних лакун; зростаючийся перелом основи черепа в ділянці правої половини черепа, з поперечним направленням від луски скроневої кістки до тіла клиноподібної кістки та решітчастої кістки. Смерть ОСОБА_2 настала від віддалених наслідків перелому кісток основи черепа, з менінгоенцефалітом та гідроцефалією, з деструктивним набряком-набубнявінням головного та спинного мозку, про що свідчать дані медичної документації та зміни, знайдені при розтині тіла. Причинний зв'язок між тілесними ушкодженнями та смертю є умовним, а надати повну відповідь на виниклі питання можливо лише при проведенні комісійної судово-медичної експертизи за участю фахівців в галузі нейрохірургії з наданням усієї оригінальної первинної медичної документації, в тому числі рентген-знімків, комп'ютерних досліджень, консультативних висновків фахівців тощо.

Таким чином, при розтині тіла ОСОБА_2 експертом безпосередньо було виявлено, що перелом основи черепа у ОСОБА_2 все ж-таки мав місце, тобто поставлений одразу після події 14.05.2012 року діагноз був вірним.

На підставі отриманих внаслідок розтину тіла потерпілої даних судом 12.12.2014 року було призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу /т.1 а.с.392-393/. В результаті отримано висновок СМЕ № 123/15 від 10.11.2015-26.05.2016 року /т.2 а.с.29-48,49-51/, згідно якого клінічний перебіг травми у ОСОБА_2, викладений у медичній документації після події, що сталася 14.05.2012 року, а саме наявність вогнищевої та загально-мозкової неврологічної симптоматики, ліквореї, з урахуванням даних, отриманих при розтині трупа у висновку експерта № 1685 від 30.05.2014 року, зокрема наявності зростаючогося перелому кісток склепіння та основи черепа вказують на те, що у ОСОБА_2 мала місце клінічно важка форма черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа з забоєм головного мозку. В подальшому вказана черепно-мозкова травма ускладнилася розвитком менінгіту, гідроцефалії, деструктивного набряку головного мозку, що призвело до настання смерті ОСОБА_2 При цьому розвиток у ОСОБА_2 менінгіту та гідроцефалії обумовлений характером черепно-мозкової травми, зокрема наявністю сполучення між порожниною черепа та пазухами носа, що призвело до потрапляння інфекції до порожнини черепа. Отже, враховуючи те, що медична допомога ОСОБА_2 надавалася відповідно до встановленого їй діагнозу, є підстави вважати, що отримана черепно-мозкова травма знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_2 та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Вказана черепно-мозкова травма виникла від дії тупого твердого предмету, в праву скроневу ділянку голови, можливо від удару в цю ділянку «дерев'яним держаком сапи» під час події, що сталася 14.05.2012 року. Утворення черепно-мозкової травми такого характеру від «прямого удару гострим металевим предметом (кінцем сапи»), «в результаті падіння на лобно-тім'яну частину голови ОСОБА_2 черенка сапи», а також «в результаті падіння на її голову дерев'яного бруска, яким вона захищалася, без прикладання сили» виключається. Судово-медичних даних за можливості утворення вказаної черепно-мозкової травми після зазначеної дати, немає. Рана тім'яної ділянки голови, зафіксована згідно записів в амбулаторній карті ОСОБА_2 при зверненні до хірурга поліклініки 15.05.2012 року утворилася від травмуючої дії в тім'яну ділянку голови, можливо 14.05.2012 року. Оскільки морфологічні властивості вказаної рани в матеріалах не описані, встановити механізм її утворення та предмет, яким вона була спричинена, неможливо.

Що стосується п. 11 вказаного висновку СМЕ, то відповідь експерта слід розглядати у контексті поставленого судом питання: 11. Чи можливо виявити перелом кісток черепа при томографічному чи рентгенівському обстеженні? /т.1 а.с.393/. Тож відповідаючи на вказане питання, експерт зазначив, що дійсно не діагностований перелом кісток черепа, але не взагалі, а на підставі наявних обстежень чи томографічних досліджень. Вище у дослідницькій частині висновку та у відповіді на попередні запитання експерти зазначили, що такий перелом був виявлений і яким саме чином /при розтині тіла ОСОБА_2./. Тож зауваження сторони захисту на те, що перелом не був виявлений, а тому нема тілесного ушкодження, а лише його наслідки - не заслуговує на увагу. Така трактовка сторони захисту знаходиться поза контекстом дослідження в межах заданого судом питання №11.

З огляду на данні, отримані під час розтину тіла ОСОБА_2, висновки СМЕ № 335/13від 28.03.-18.04.2014 року не є об'єктивними і не можуть бути взяті судом до уваги.

Таким чином, судом встановлено, що 14.05.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на межі їхніх городів по вул. Чкалова на ст. Кам'яний Міст Первомайського району відбулася бійка, під час якої ОСОБА_1 ударила по голові ОСОБА_2 дерев'яним черенком сапи, внаслідок чого та отримала тілесні ушкодження, від яких згодом померла. При цьому наявність перелому кісток черепа достовірно встановлена під час розтину тіла ОСОБА_2 З наявної у суду медичної документації, яка також неодноразово досліджувалася судово-медичними експертами, вбачається, що до 14.05.2012 року ОСОБА_2 не мала будь-яких травм голови, з цього приводу за медичною допомогою не зверталася, лікування не проходила. Погіршення стану її здоров'я відбулося саме після 14.05.2012 року і з того часу вона постійно проходила лікування, потребувала медичної допомоги, знаходилася під наглядом лікарів аж до самої смерті. Діагноз: перелом основи черепу був поставлений ОСОБА_2 саме після події 14.05.2012 року. Як зазначено в останньому висновку СМЕ, за період з 14.05.2012 року і до смерті відсутня інформація про будь-які інші травми голови у ОСОБА_2, а отримана черепно-мозкова травма знаходиться у прямому причино-наслідковому зв'язку з настанням її смерті. Тож судом встановлений лише єдиний факт отримання потерпілою травми голови - 14.05.2012 року від удару, який їй нанесла ОСОБА_1 Механізм такого тілесного ушкодження чітко визначений експертами у висновку № 123/15, на вирішення яких пропонувалися всі можливі варіанти події, про які йшлося в судовому засіданні. При цьому умисел ОСОБА_1 на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень є очевидним, оскільки удар вона нанесла на ґрунті довготривалих неприязних відносин, у життєво важливий орган - голову, тобто вона мала б усвідомлювати наслідки, які можуть потягнути такі її дії, допускати настання таких наслідків. Під час сварки вона мала можливість не вступати у бійку, піти, повернутися на свій город, однак вона цього не зробила. Така поведінка обвинуваченої свідчить про умисний характер її дій.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що обвинувачення знайшло своє повне підтвердження в судовому засіданні. Саме версія потерпілої ОСОБА_2 підтверджується сукупністю зібраних доказів. Показання обвинуваченої та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 містять суперечності, не підтверджуються жодними наявними доказами, в той час я показання ОСОБА_2, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтверджуються об'єктивними доказами - висновками СМЕ, приведеними вище, та медичною документацією.

Враховуючи наведене, дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.2 КК України.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а також данні про особу винної, яка не визнала своєї вини, відповідно - не розкаялася у скоєному; має постійне місце проживання /т.1 а.с.102/, за яким характеризується позитивно /т.1 а.с.101/; офіційно не працює, займається домашнім господарством; раніше не судима /т.1 а.с.105,106/, одружена, неповнолітніх дітей не має, не інвалід.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає позитивну характеристику, вчинення злочину вперше.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не виявлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченої, її вік, майновий, сімейний стан, здоров'я /т.2 а.с.61/, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання їй слід призначити в мінімальних межах санкції частини статті, за якою вона обвинувачується, у вигляді позбавлення волі. Підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією статті, відповідно до ст. 69 КК України, суд в даному випадку не знаходить.

Оскільки ОСОБА_1 засуджується до покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечити в подальшому виконання вироку, суд на підставі ст. 181 КПК України вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Судові витрати у справі відсутні.

Питання щодо речових доказів у справі слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 слід залишити без розгляду згідно заяви потерпілого ОСОБА_3 та його представника, здійсненої в судовому засіданні 28.07.2016 року.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах Первомайської районної лікарні слід задовольнити в повному обсязі на підставі ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, оскільки встановлено, що внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 проходила лікування у Первомайській центральній районній лікарні з 15.05.2012 по 08.06.2012 року та з 09.06.2012 по 26.06.2012 року. Згідно наданих лікарнею довідок /т.1 а.с.12,35/ вартість її лікування загалом становить 4 399 грн., які мають бути відшкодовані державі винною особою.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20.00 до 07.00 години. Зобов'язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою в межах наданого кримінального провадження, а також не відлучатися з території Первомайського району Миколаївської області без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_2) на користь Держави в особі Первомайської центральної районної лікарні на відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 4 399 (чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн.

Речові докази у справі - три фрагменти сапи та дерев'яний брусок, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області згідно квитанції № 90 від 07.07.2012 року /т.1 а.с.84/ - знищити;

гістологічний матеріал від трупа ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - вологий архів і препарати з шматочків внутрішніх органів, що були відібрані при судово-медичній експертизі трупа в Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз (висновок судово-медичної експертизи № 1685 від 30.05.2014 року) - повернути до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (відділ судово-медичної експертизи трупів, м. Київ-112, вул. Оранжерейна, 9);

медичну картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_2 (зошит з вкладишами); історії хвороби ОСОБА_2 - медичні карти № 2064 від 15.05.2012 року, № 2368 від 09.06.2012 року, № 1108 від 05.03.2013 року, № 1872 від 28.04.2014 року; а також історію хвороби на ім'я ОСОБА_1 № 2114 від 18.05.2012 року - повернути до Первомайської центральної районної лікарні;

рентгенограми ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3;

матеріали кримінального провадження №12014100100005442, вилучені з Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві /т.1 а.с.360-383/ - залишити у справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: