Рішення № 59595172, 23.06.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2256/16-ц

Провадження 2/206/651/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"23" червня 2016 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіСухоруков А.О.,

при секретарі Колісник В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

19 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 28.11.2013р. між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № R53400493141B, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 70000,00грн, а відповідач зобовязався повернути кредит в строк до 28.11.2018р. включно, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобовязання в порядку і в строки, передбачені Кредитним договором. Відповідно до п.4.2. Кредитного договору Позичальник зобовязаний сплачувати щомісячно відповідно до графіку комісійні винагороди за управління кредитом у розмірі 1,39% річних.

Дотепер відповідач свої обовязки не виконав, що стало причиною звернення до суду з вказаним позовом (а.с.2-4).

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом належним чином повідомлений. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у цивільній справі. (а.с.41).

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає суду підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2013р. ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № R53400493141B, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 70000,00 грн. (а.с.9-13).

Відповідно до п.4.2. Кредитного договору Позичальник зобовязаний сплачувати щомісячно відповідно до графіку комісійні винагороди за управління кредитом у розмірі 1,39% річних.

Відповідачу було надано всю суму згідно кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером №18823 від 28.11.2013р. (а.с.25).

У встановлені договором строки, відповідач зобовязання не виконав, у звязку з чим станом на 03.12.2015р, згідно розрахунку позивача, утворилася заборгованість в сумі 60407,85грн, яка складається з заборгованості за сумою кредиту 51260,20грн, заборгованість за відсотками 1895,20грн, заборгованості по сплаті комісійної винагороди 5473,44грн, пені за кредитним договором, процентам та комісійній винагороді 1779,01грн. (а.с.4-8).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Наразі кредитний договір № R53400493141B від 28.11.2013р відповідачем не оскаржується, судовим порядком останній не просить визнати його недійсним, нікчемність цього договору матеріалами справи не підтверджена, а тому він має законну силу і сторони повязані взаємними правами та обовязками, щодо його виконання, а отже в нього виникли зобовязання перед позивачем з їх повернення в розумінні ст. 11, 14 та 1054 ЦК України.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у звязку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором R53400493141B від 28 листопада 2013р., що утворилася станом на 03 грудня 2015р. у розмірі 60407грн. 85коп., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 51260,20грн., заборгованості за відсотками 1895,20грн., заборгованості по сплаті комісійної винагороди 5473,44грн., пені за кредитним договором, процентам та комісійній винагороді 1779,01грн. та сплачений судовий збір 1378,00грн., а всього 61785,85грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя А.О. Сухоруков