Ухвала суду № 59590206, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Чобіток А.О.

при секретарі: Литвиненко Р.С.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_5

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Накладено арешт на майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпеченні даного позову. Посилається на незаконність та необґрунтованість постановленої ухвали, порушення судом норм процесуального права, не встановлення судом обставин, що мають значення для справи.

Справа №757/16456/16ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/9740/2016Головуючий у суді першої інстанції: О.В. БатринДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачОСОБА_3 вказала на те, що задовольняючи дану заяву, суд не пересвідчився у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення позову. Вважає такий висновок суду передчасним та не підтвердженим належними та допустимими доказами у справі.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримала подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній. Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що вона є законною та обґрунтованою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів контрольного провадження в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії рогляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Порушуючи питання про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно відповідача, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, позивачем було зазначено, що кошти ОСОБА_3 у розмірі 200000,00 доларів США були надані ним у борг саме для придбання зазначеної квартири.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд встановив, що у даному випадку існує ризик того, що відповідач, з метою уникнення відповідальності перед позивачем у випадку задоволення позову, може здійснити будь -яким чином відчуження квартири, що унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, як пояснив суду представник позивача, на даний час відповідач вже провела відчуження даної квартири і ОСОБА_1 вже оспорює дану угоду в судовому порядку.

Таким чином, не дивлячись на те, що відповідач позов не визнає, зазначає, що договір позики не підписувала, 200 000 доларів США за зазначеним договором від позивача не отримувала, у суду першої інстанції, на стадії вирішення питання про забезпечення позову, не було підстав вважати, що позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики є необґрунтованим чи недоведеним, чи що спір є нереальним, а тому суд законно та обґрунтовано забезпечив позов, наклавши арешт на зазначену вище квартиру.

Оскаржувану ухвалу, на думку колегії суддів, постановлено з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків.

З врахуванням вищевикладеного, підстави для скасування оскаржуваної ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5, відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: