Ухвала суду № 59590089, 09.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 серпня 2016 року м. Київ К/800/21628/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року та ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Державної казначейської служби України, треті особи: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив :

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту першого частини третьої статті 108 КАС України у зв'язку з тим, що позивачкою не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі цього ж суду від 17 травня 2016 року про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 3 статті 106 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року повернуто на підставі статей 108, 189 КАС України у зв'язку з тим, що позивачкою не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі судді цього ж суду від 04 липня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору.

Судом встановлено, що недоліки, зазначені в ухвалі судді Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року, у встановлений протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали строк, позивачкою не виправлено, судовий збір не сплачено.

Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання вимог ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху позивачка 18 липня 2016 року подала клопотання про звільнення від сплати судового збору посилаючись на тяжкий майновий стан, однак вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що посилання на скрутний майновий стан не підтверджені жодними доказами, крім того, не доведено відсутність інших доходів, окрім пенсії. Відтак, у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунуто, судовий збір не сплачено.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу з цих підстав, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що розмір її пенсії є меншим ніж розмір судового збору, який підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Крім того, пунктом 1 частини 5 статті 214 КАС України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 211 цього Кодексу ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, коли оскаржувана ухвала судді Окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, якою позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку з тим, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, а саме: не сплатила судовий збір, не переглядалась в апеляційному порядку, то вона не підлягає оскарженню, а відтак у відкритті касаційного провадження на вказану ухвалу судді, слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року та ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Державної казначейської служби України, треті особи: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак