Постанова № 59589718, 10.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 667/600/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Скорик С.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, в якому позивач просив визнати неправомірним не зарахування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні страхового стажу за роботи на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» у період з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати до страхового стажу період роботи на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» у період з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Херсоні з 09.04.2015 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Призначаючи позивачу пенсію Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні не зараховувало до його трудового стажу період робіт з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса».

Підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи в ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» стала відсутність даних про роботу позивача на вказаному підприємстві в системі персоніфікованого обліку.

За таких обставин, орган пенсійного фонду дійшов висновку про не підтвердження страхового стажу позивача в ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» та відсутність правових підстав для його зарахування при призначенні пенсії.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки страховий стаж позивача на підприємстві не підтверджується належними і допустимими доказами, відмова відповідача у зарахуванні позивачу до трудового стажу періоду роботи на вказаному підприємстві ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому підстави для зарахування вказаного стажу до загального та проведення перерахунку пенсії відсутні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на помилковому застосуванні норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Аналіз наведених норм показав, що законодавчим актом передбачено зарахування періоду роботи на умовах трудового договору на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання до загального трудового стажу особи.

При цьому, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно із 2.2 розділу 2 Наказу від 29.07.1993 року № 58 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки позивача) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

За правилами п. 2.4 розділу Наказу від 29.07.1993 року № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

«Згідно із п.п. 2.14, 2.27 розділу 2 Наказу від 29.07.1993 року № 58 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, при зверненні за призначенням пенсії позивачем в орган пенсійного фонду було подано, зокрема, трудову книжку, за відомостями якої ОСОБА_2 у період з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року працював в ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» на посаді виконавчого директора.

Колегія суддів враховує, що вказані відомості у трудовій книжці підтверджуються записами в ній щодо нумерації даних роботи, періоду роботи, посади, власника, номерів та дат видання відповідних наказів, скріплення запису про звільнення печаткою підприємства.

Отже, наведені обставини з урахуванням правил, закріплених в ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, свідчать про належність поданої позивачем трудової книжки як документа, який підтверджує його стаж роботи на підприємстві, та про достатність такого документа для органу пенсійного фонду при вирішенні питання про зарахування відповідного періоду роботи для обчислення пенсії.

Щодо доводів відповідача про відсутність правових підстав для зарахування вказаного стажу роботи до страхового у зв'язку із відсутністю в органі відомостей про сплату страхувальником страхових внесків, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ст. 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Такі ж вимоги передбачає ст. 106 вказаного Закону, згідно якої відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Таким чином, оскільки позивачем підтверджено належними доказами період робіт на підприємстві, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на це підприємство, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування оспорюваного стажу до страхового у зв'язку із відсутністю в органі даних про такі нарахування підприємством.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем підтверджено належними доказами період роботи на підприємстві, ці відомості в установленому порядку недійсними або такими, що вчинені поза межами правового поля, не визнавались, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість відмови органу у зарахуванні позивачу оспорюваного періоду роботи та відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням вказаного страхового стажу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання відмови УПФУ в м. Херсоні у зарахуванні ОСОБА_2 до страхового стажу період його роботи на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року протиправною, із зобов'язанням відповідача включити вказаний період роботи позивача до його страхового стажу та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року - задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні у зарахуванні ОСОБА_2 до страхового стажу період його роботи на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати ОСОБА_2 при призначенні пенсії за віком до страхового стажу період його роботи на посаді виконавчого директора ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи на ТОВ «Зірка Лактіо Донбаса» з 17.01.1994 року по 26.12.2003 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець