Постанова № 59589359, 09.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Притуляк С.А.

Суддя-доповідач - Ястребова Любов Вікторівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №227/1514/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року у справі № 227/1514/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити виплату щомісяної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи для покритя витрат на проживання,-

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2016 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016 року та вимоги повернути кошти, виплачені у період з 29.04.2015 року по 29.02.2016 року, у сумі 15917 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять ) гривень 70 коп., визнання протиправним рішення Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати мені щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016 року та необхідності повернення коштів, виплачених у період з 29.04.2015 о 29.02.2016 року, у сумі 15917 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять ) гривень 70 коп., зобов'язання Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради відновити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016 року (а.с. 2-4).

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщенним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016р. та вимоги повернути кошти, виплачені позивачеві у період з 29.04.2015р. по 29.02.2016р. у сумі 15917,70 грн.

Визнано протиправним рішення Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщенним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016 р. та необхідності повернення коштів, виплачених позивачеві у період з 29.04.2015 р. по 29.02.2016 р. у сумі 15917,70 грн.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради відновити виплату ОСОБА_3 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщенним особам для покриття витрат на проживання з 01.03.2016 року.

Відповідач із зазначеною постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в повному обсязі відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначив, що ОСОБА_3 надала недостовірну інформацію щодо наявності нерухомого майна, не вказала наявність квартири в іншому місті України ані при першому зверненні за адресною допомогою, ані при повторному зверненні, тому, правова та фінансова можливість поновити виплати адресної допомоги на користь ОСОБА_3 - відсутня (а.с. 42-43).

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційноїінстанціїрозглянув справу в порядку письмовогопровадження за наявними у справіматеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_3,є громадянкою України, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.7).

У зв'язку з тим, що цей населений пункт постійно піддається артилерійським обстрілам, позивач вимушено покинула своє фактичне місце проживання у місті Донецьку та переїхала у більш безпечне місце - місто Добропілля.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області по цивільній справі № 227/5005/14-ц від 10 грудня 2014 року встановлено опіку та призначено ОСОБА_3 опікуном над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 12).

Відповідно до довідки № 1422010631 від 11.06.2015 року, позивача, разом з дитиною, яка знаходиться під її опікою - ОСОБА_4 року ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік, як особу яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, тобто визнано внутрішньо переміщеною особою (а.с. 8).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

29 квітня 2015 року, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначила, серед іншого, що у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції немає (а.с. 23).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради від 11 червня 2015 року позивачу призначено допомогу, як переміщеній особі на проживання у розмірі 1768 грн. з 29.04.2015 року по 28.10.2015 року (а.с. 23звр.).

30 листопада 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, в якій також зазначила, що у будь-кого з членів сім'ї у володінні відсутнє житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 25).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради від 11 грудня 2015 року позивачу призначено допомогу, як переміщеній особі на проживання у розмірі 1768 грн. з 30.11.2015 року по 29.05.2016 року (а.с.24).

01 березня 2016 року, державними соціальними інспекторами Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради перевірено факт наявності нерухомого майна, належного позивачу, в ході якої встановлено, що остання має часткову власність на 1/5 квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 18 травня 1998 року, яке видано відділом приватизації державного житлового фонду. Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с. 26-27).

У зв'язку з вище встановленим фактом, позивачу припинено виплату адресної допомоги з 01 березня 2016 року.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради від 17 березня 2016 року позивача повідомлено про припинення виплати адресної допомоги та про зобов'язання повернути надміру виплачені кошти у сумі 15 917 грн. 70 коп. за період з 29 квітня 2015 року по 29 лютого 2016 року у зв'язку з неповідомленням своєчасно про факт наявності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції (а.с. 28).

18 березня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила роз'яснити, на якій підставі відповідач припинив їй виплати адресної допомоги.

Відповідач, листом № 04/920/01-16 від 28.03.2016 року повідомив позивача, що остання, звертаючись до Управління з заявами про призначення адресної допомоги від 29.04.2015 року та про продовження виплати адресної допомоги від 30.11.2015 року зазначила, що будь-хто з членів її сім'ї немає житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, а насправді, остання має у власності 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,36 м2 , тому, з 01 березня 2016 року їй припинено виплату адресної допомоги (а.с. 10-11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що припиняючи виплату позивачеві грошової допомоги внаслідок неповідомлення нею відповідача про наявність у власності 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2, та вимагаючи повернення вже сплаченої грошової допомоги, відповідач діяв неправомірно, не врахувавши того, що позивач фактично не має придатного для проживання приміщення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пунтку 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (далі - Порядок), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за їїпризначенням і виплачується по місяцьзняття з такого облікувключно, але не більшеніжшістьмісяців.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що у заяві переміщена особа зазначає відомості про наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до п.6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли, зокрема, будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно п.п.4 п.12 Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивач не повідомила відповідачапро наявність у неї у власності житлового приміщення (1/5 частка квартири, загальною площею 45,36 кв.м. (житловоюплощею 31,40 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2), відповідач, припиняючи позивачу виплату адресної допомоги, діяв в межах своїх повноважень, а тому підстави для виплати ОСОБА_3 адресної допомоги - відсутні.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради - задовольнити.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2016 року у справі № 227/1514/16-а - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання поновити виплату щомісяної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи для покриття витрат на проживання - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць