Ухвала суду № 59589349, 09.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №805/1864/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року по адміністративній справі № 805/1864/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» до Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2016 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 41,42 грн.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2016 року про стягнення виконавчого збору у сумі 20 838,16 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» відмовлено на підставі п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу, що розгляд спору, за вирішенням якого він звернувся, належить до господарської юрисдикції, а справа має розглядатися судом,я який видав виконавчий документ.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого судового розгляду.

В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що предметом позову є скасування постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат на проведення виконавчих дій та відповідно до п.6, 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» належить до юрисдикції адміністративних судів.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, та встановила наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14 січня 2016 року у справі № 905/2942/15 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач КР» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» та вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач КР» заборгованість за договором про надання послуг № 30/09 від 30 вересня 2014 року у сумі 145 275,43 грн., 3% річних у сумі 2 933,25 грн., інфляційних втрат у сумі 57 093,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 079,53 грн..

01 лютого 2016 року господарським судом Донецької області виданий наказ на примусове виконання рішення від 14 січня 2016 року по справі № 905/2942/15, яке набрало законної сили 30 січня 2016 року.

25 березня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження ВП № 50607472 з примусового виконання наказу № 905/2942/15, виданого 01 лютого 2016 року господарським судом Донецької області.

Сторонами виконавчого провадження ВП № 50607472 були: стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач КР», боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К».

12 травня 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 50607472 винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, яка передбачала стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 41,42 грн.

12 травня 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 50607472 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, яка передбачала стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» виконавчого збору у сумі 20838,16 грн.

На заяву боржника ТОВ «Мединський і К» від 24.05.2016 року начальником Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 08.06.2016 року було повідомлено про винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016 року ВП №50607472.

03 червня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Корнєєвим А.О. відкрито виконавче провадження ВП № 51535110 з примусового виконання постанови № 50607472, виданої 12 травня 2016 року ВДВС Дружківського МУЮ, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» виконавчого збору у сумі 20 838,16 грн.

03 червня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Корнєєвим А.О. відкрито виконавче провадження ВП № 51315186 з примусового виконання постанови № 50607472, виданої 12 травня 2016 року ВДВС Дружківського МУЮ, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 41,42 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наведені обставини свідчать, що позивачем, який є боржником у виконавчих провадженнях ВП № 51535110 та ВП 51315186, оскаржуються постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору, винесених у виконавчому провадженні ВП № 50607472 з примусового виконання наказу, виданого господарським судом Донецької області у справі № 905/2964/15.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отож, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

За частинами четвертою-п'ятою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами статті 1212 Господарського процесуального кодексу України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір, за вирішенням якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду непідвідомчий адміністративним судам.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу посиланням на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», на що колегія суддів зазначає, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції, не визнає джерелом права керівні роз'яснення вищих судових органів з питань застосування законодавства. Так, відповідно до ч. 3 і 4 ст. 32 зазначеного Закону, вищий спеціалізований суд вивчає та узагальнює судову практику, дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Пленум Вищого спеціалізованого суду за результатами узагальнення судової практики дає ро'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції (п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону).

При прийнятті рішення, суд першої інстанції, врахував висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного

Суду України, що відповідає ст.. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України та не суперечить принципу законності ст.. 9 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 196, 199, 200, 204, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року по адміністративній справі № 805/1864/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць