Рішення № 5958565, 05.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/9605.06.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-торгсервіс Сімферополь"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА"

про стягнення 99 898, 62 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники: не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" про стягнення 99 898, 62 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 2855СМФ2008 від 01.04.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2009 порушено провадження у справі № 43/96, розгляд справи призначено на 14.05.2009.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не зявилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

У звязку з незявленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 05.06.09.

21.05.09 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з Відповідача 84588, 87 грн. основного боргу, 5322, 92 грн. пені та 742, 95 грн. 3 % річних.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, представники сторін а в судове засідання не зявилися.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-торгсервіс Сімферополь" (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 2855СМФ2008 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобовязався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобовязався приймати та проводити розрахунки за неї.

Відповідно до п. 9.7 Договору Відповідач зобовязувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію протягом 14 календарних днів з моменту її отримання.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується відповідними видатковими накладними на відпуск продукції, наявними в матеріалах справи.

Відповідач свої зобовязання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 2 від 09.04.08 щодо оплати поставленого товару, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № 2855СМФ2008 від 01.04.08 складає: 84588, 87 грн. основного боргу, 5322, 92 грн. пені та 742, 95 грн. 3 % річних. Сплата пені передбачена п. 10.4 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА" (04112, м. Київ, вул. Рижська, 8-А, код ЄДРПОУ 35073676, р/р 26005074011501 в ВАТ «Сведбанк», м. Харків, МФО 300164, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-торгсервіс Сімферополь" (95011, м. Сімферополь, вул.. Пушкіна, 12, код ЄДРПОУ 33187724, р/р 2600069410 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», м Сімферополь, МФО 324021) 84588 (вісімдесят чотири тисячі пятсот вісімдесят вісім) гривень 87 коп. основного боргу, 5322 (пять тисяч триста двадцять дві) гривні 92 коп. пені, 742 (сімсот сорок дві) гривні 95 коп. 3 % річних, 998 (девятсот девяносто вісім) гривень 98 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько