Вирок № 59581191, 10.08.2016, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1576/16-к

Провадження №: 1-кп/332/183/16

Вирок

Іменем України

10 серпня 2016 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Андрюшиної Л.А.

при секретарі: Ковтуні В.І.

за участю: прокурора Петрова І.С.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, у зареєстрованому шлюбі не прибуваючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

07.04.2016 року приблизно о 05год.00хв., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині вул. Софіївської в м. Запоріжжі, з боку вул. Електричної в напрямку вул. Ейської. В салоні зазначеного автомобіля в якості пасажиру знаходилася ОСОБА_1. В зазначений день та час водій ОСОБА_3, рухаючись по заокругленню проїзної частини в праву сторону, біля будинку № 250 по вул. Софіївській в м. Запоріжжі, діючи в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: «перед початком руху, перестроюванням, та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» при зміні напрямку руху автомобіля не переконався в безпеці виконуваного маневру, внаслідок чого скоїв виїзд за межі проїзної частини та наїхав на дерево. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: забиття грудної клітини з права з наступним накопиченням повітря в правій плевральній порожнині та зміщенням структур середостіння вліво(правосторонній пневмоторакс), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1607 від 10.05.2016 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння, а також отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого надвиросткового перелому правої плечової кістки з розвитком нейропатії правого променевого нерву, яке кваліфікується, як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечне для життя, але спричинило тривалий розлад здоров»я. Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № 279/16 від 28.04.2016 року, в діях водія ОСОБА_3 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв»язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути виїзду за межі проїзної частини та наїзду на дерево при виконанні ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, не заперечував, що при зазначених у вироку обставинах вчинив кримінальне правопорушення та суду показав, що 07.04.2016 року приблизно о 05год. він повертався додому на автомобілі ВАЗ 2101. Поблизу кіоску побачив своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, між якими почалася бійка і одному з них стало погано, а тому він вирішив їх підвезти додому. Потерпіла ОСОБА_1 також сіла в його автомобіль на заднє пасажирське сидіння розташоване з правої сторони від водія. Рухаючись по вул. Софіївській зі швидкістю 40-50км/год., він не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на дерево. У цей день спиртні напої він не вживав. Після ДТП він злякався та побіг додому до своєї куми Тетяни, яку попросив викликати машину швидкої допомоги, а сам залишився вдома, так як він також зазнав удару і у нього сильно боліла голова. На місці ДТП знаходилися його дружина та кума, які переконалися у тому, що швидка приїхала і забрала потерпілу. На теперішній час він вживає заходи щодо відшкодування шкоди заподіяної потерпілій та поштовим переказом переслав їй суму у загальному розмірі 4000грн..

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, висновок суду про його винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на наступних доказах досліджених у судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 07.04.2016 року приблизно до 3-ої години вона знаходилася на роботі. Коли поверталася з роботи біля «Іскорки» зустріла 2-х друзів її брата ОСОБА_5 та ОСОБА_6, між якими виникла бійка та ОСОБА_6 стало погано. У цей час під»їхав ОСОБА_3 на автомобілі і запропонував їх підвезти. Вона також сіла в автомобіль, так як сказали, що її теж підвезуть додому. Після роботи вона випила одну пляшку шампанського, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали пиво. ОСОБА_3 з ними не пив і запаху спиртного вона від нього не чула, але хлопці сказали, що ОСОБА_3 пив пиво. В автомобілі вона сиділа на задньому пасажирському сидінні. ОСОБА_3 рухався швидко, на її думку, він рухався зі швидкістю приблизно 60км/год.. З такою швидкістю він їхав постійно і швидкість не зменшував. Під час ДТП вона дуже сильно вдарилася головою та втратила свідомість. Коли прийшла у свідомість, то попросила, щоб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викликали машину швидкої допомоги, так як її телефон зник після аварії. ОСОБА_3 покинув місце ДТП і його не було. За весь цей час ОСОБА_3 навіть не попросив у неї вибачення, а лише переслав їй поштовим переказом спочатку 2000грн., потім ще 2000грн.. Оскільки у неї не було коштів, вона не змогла вчасно отримати оперативне медичне втручання та в повному обсязі не пройшла медичне лікування, внаслідок чого на даний час вирішується питання щодо встановлення їй групи інвалідності. У присутності ОСОБА_3 лікарем було повідомлено, що їй потрібна операція, але обвинувачений на це не відреагував, а у неї не було коштів на її проведення. Лікування до теперішнього часу вона остаточно не завершила, але їй пояснила, що зараз вже робити операції запізно і їй може бути встановлена група інвалідності. Враховуючи, що за весь цей час обвинувачений ОСОБА_3 навіть не вибачився перед нею, вона наполягає, щоб суд призначив йому міру покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки обвинувачений зробив її інвалідом.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.04.2016 року, проведеного з 06год.00хв. до 06год.40хв., та схеми ДТП підтверджено місце вчинення кримінального правопорушення. Місцем огляду була ділянка місцевості, розташована біля будинку № 250 по вул. Софіївській в м. Запоріжжя(а.с.65-72). Протоколом огляду транспортного засобу від 07.04.2016 року зафіксовані зовнішні пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1(а.с.73-74).

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи № 1607 від 10.05.2016 року, закрита травма грудної клітини: забиття грудної клітини з права з наступним накопиченням повітря в правій плевральній порожнині та зміщенням структур середостіння вліво(правосторонній пневмоторакс) у ОСОБА_1 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння. Закритий надвиростковий перелом правої плечової кістки з розвитком нейропатії правого променевого нерву кваліфікується, як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров»я більш ніж 21 день(а.с.81-83).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що знайомий з обвинуваченим та потерпілою, але ніяких стосунків з ними не підтримує. Приблизно півтора місяця потому, точну дату не пам'ятає, він зі своїм знайомим ОСОБА_6 вживали пиво. ОСОБА_6 став себе погано почувати і у цей час до них під»їхав обвинувачений ОСОБА_3, який запропонував їх підвезти додому. З ними також була потерпіла ОСОБА_1. Вони всі сіли в автомобіль під керуванням ОСОБА_3 та під час руху переплутали поворот на дорозі. Машину почало нести і вони врізалися у дерево. Після ДТП, він та ОСОБА_3 побігли викликати швидку, потім він повернувся на місце пригоди і дочекався приїзду машини швидкої допомоги, яка забрала ОСОБА_1. На його думку, ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як у нього при собі була банка з пивом. Швидкість автомобіля під час руху була приблизно 60-70км/год.. Він просив ОСОБА_3 щоб останній не їхав швидко, але він його не почув, оскільки в машині голосно лунала музика. Після ДТП вони з ОСОБА_6 відвідували ОСОБА_1 у лікарні, чи приходив до неї ОСОБА_3 йому невідомо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду показав, що навесні 2016 року, точну дату він не пам'ятає, він зустрівся з ОСОБА_5 приблизно о 01.00год. біля нічного магазину та разом з ним і ОСОБА_1 відпочивали та вживали пиво. Між ним та ОСОБА_5 виникла сварка та йому стало погано. Після цього ОСОБА_3, який під»їхав на автомобілі запропонував їх підвезти. Він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 сіли в автомобіль під керуванням ОСОБА_3. Він з ОСОБА_1 сидів на задньому пасажирському сидінні. Оскільки він перебував у стані алкогольного сп'яніння, за дорожньою обстановкою не стежив, так як погано себе почував. Але, по його враженням, вважає, що швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 складала 70-80км/год.. Під час руху він не чув, щоб хтось просив ОСОБА_3 їхати повільніше. Потім під час руху машину стало нести, він почув свист та відчув удар. Хтось, напевне ОСОБА_5 викликав швидку, яка забрала ОСОБА_1 з місця ДТП. ОСОБА_3 вживав пиво з банки.

Відповідно до висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи № 257/16 від 20.04.2016 року, на момент експертного дослідження робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходяться в працездатному стані, а рульове управління знаходиться в непрацездатному стані. Виявлені пошкодження рульового управління автомобіля ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 носять аварійний(не експлуатаційний) характер і виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди(а.с.86-93).

Згідно висновку експерта за результатами судової інженерно-транспортної експертизи № 279/16 від 28.04.2016 року, водій автомобіля «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 у даній дорожньо-транспортній ситуації повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1; 12.1; 12.2 Правил дорожнього руху України. В його діях є невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, а невідповідностей вимогам п.п.12.1; 12.2 Правил дорожнього руху не вбачається. Невідповідність в діях водія автомобіля «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв»язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість у водія автомобіля «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 уникнути виїзду за межі проїзної частини та наїзду на дерево залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху(а.с.96-99).

При зазначених обставинах, суд вважає, що вина ОСОБА_3 доведена в повному обсязі і він підлягає кримінальному покаранню, оскільки його дії підпадають під кваліфікацію за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також заподіяли тяжке тілесне ушкодження. При цьому суд враховує роз'яснення, що містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до яких, порушення особою правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, яке спричинило наслідки, передбачені різними частинами ст. 286 КК, слід кваліфікувати як один злочин за тією частиною цієї статті, яка передбачає більш тяжкі наслідки. При цьому у вироку необхідно зазначити всі кваліфікуючи ознаки злочину.

Судом досліджувались дані щодо особи ОСОБА_3, який є раніше не судимим та до кримінальної відповідальності притягується вперше, інкримінований йому злочин за класифікацією відноситься до тяжкого злочину та він скоєний з необережності. На обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_3 не перебуває, але раніше, з 1991 по 1999 рік знаходився на обліку у лікаря психіатра. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується задовільно, офіційно він не працевлаштований.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд вважає за можливе визнати його активне сприяння розкриттю злочину, а також часткове добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Належних доказів того, що ОСОБА_3 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп»яніння в судовому засіданні не надано та в обвинувальному акті про це не зазначено.

Обмірковуючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_3, суд враховує характер та ступень тяжкості скоєного ним злочину, а також його особу, обставини, які пом'якшують покарання, зазначені судом раніше у вироку, а також наявність негативних наслідків для потерпілої, що виразилися в ушкодженні її здоров»я та необхідності проходження тривалого курсу лікування і подальшої реабілітації.

Враховуючи, що за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України передбачене безальтернативне основне покарання у вигляді позбавлення волі, та враховуючи думку потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які наполягали на призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, суд приходить до висновку про неможливість застосування при призначенні покарання вимог ст. 75 КК України, оскільки з урахуванням тяжкості скоєного злочину, особи ОСОБА_3, негативних наслідків для здоров»я потерпілої, її думки та думки її представника щодо міри покарання, обвинуваченому слід призначити покарання пов'язане з ізолюванням від суспільства, що є підставою для призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі. Але, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку щодо доцільності призначення такого покарання у мінімальному розмірі встановленому санкцією ч.2 ст. 286 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Разом з тим, санкція статті 286 ч.2 КК України передбачає можливість застосування або незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до трьох років. З урахуванням вище наведеного та всіх обставин по даному кримінальному провадженню, враховуючи тяжкі наслідки, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами.

Цивільного позову по справі не заявлено. Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню були проведені судові інженерно-транспортні експертизи, витрати на проведення яких склали 1407,36грн. та 1055,52грн., а тому відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у загальній сумі 2462,88грн..

Речові докази: чохол з рульового колесу, сонцезахисний козирок з місця водія, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, слід повернути ОСОБА_3 за належністю. Змиви з лобового скла, мікрочастинки з водійського сидіння та пасажирського сидіння, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, слід знищити. Автомобіль марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3, слід залишити йому за належністю.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3-х(трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Після набрання вироком суду законної сили, направити ОСОБА_3 для відбування покарання у вигляді позбавлення волі через Запорізькій слідчий ізолятор УДПтС України в Запорізькій області, в порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом України.

Строк відбуття покарання відраховувати з дати затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (р/р 31116115700009 УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367 ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта у сумі 2462,88грн.(дві тисячі чотириста шістдесят дві грн. 88 копійок).

Речові докази: чохол з рульового колесу, сонцезахисний козирок з місця водія, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути ОСОБА_3 за належністю. Змиви з лобового скла, мікрочастинки з водійського сидіння та пасажирського сидіння, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, слід знищити. Автомобіль марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3, залишити йому за належністю.

Негайно вручити копію вироку, після його проголошення, обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області, через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок ухвалений суддею у нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.

Суддя Андрюшина Л.А.