Ухвала суду № 59577318, 05.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/5229/16

760/13381/16-ц

УХВАЛА

іменем україни

05 серпня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» про визнання незаконними та скасування наказів, внесення змін до трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд звільнити позивача від оплати судового збору за подачу цієї позовної заяви; визнати незаконним та скасувати наказ № 86/1-к від 30.05.2016 року в частині мого переведення на посаду завідувача аптекою ТАС-ФАРМА № 101; визнати незаконним та скасувати наказ № 104-к від 30.06.2016 року в частині її звільнення з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; зобов?язати відповідача внести до її трудової книжки наступні зміни: «запис за № 27 є недійсним», «запис за № 28 є недійсним, звільнено з роботи 30.06.2016 року, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, в зв?язку із неможливістю продовжувати роботу та необхідністю здійснення догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку».

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на скрутне матеріальне становище, в зв?язку з відсутністю роботи та постійного заробітку, самостійне виховання дитини 5-річного віку. Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що її майновий стан, а також самостійне виховання дитини, є перешкодою для сплати судового збору (довідка про доходи або виписка з банківського рахунку про відсутність грошових коштів) позивачем суду не надано. Єдиним документом, який був наданий суду в якості доказової бази для підтвердження необхідності звільнення від сплати судового збору була копія свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З метою забезпечення судом повного, всебічного та належного розгляду заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також за для уникнення будь-яких порушень законних прав та інтересів останньої, їй необхідно навести доводи і подати докази на підтвердження наявних в неї перешкод у сплаті судового збору.

Статтею 233 КЗпП України встановлено місячний строк позовної давності для працівників у спорах про звільнення з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви позивач була звільнена на підставі наказу № 104-к від 30 червня 2016 року, про що їй було повідомлено листом вих.. № 200 від 30 червня 2016 року і запропоновано звернутись до відповідача для отримання трудової книжки. За твердженням самого позивача вона отримала копію наказу про звільнення та трудову книжку 06 липня 2016 року. Однак, будь-яких доказів на підтвердження факту отримання даних документів саме 06.07.2016 року позивачем не надано, адже за твердженням самої позивачки 30.06.2016 року, в день винесення наказу, вона була присутня на робочому місці. З метою перевірки правильності відрахування строків звернення з позовом до суду, позивачу необхідно надати докази на підтвердження вищевказаних фактів, враховуючи ту обставину, що позовна заява підписана позивачем 10.07.2016 року, а направлена до суду лише 01.08.2016 року засобами поштового зв?язку.

За загальними правилами підсудності позови до юридичної особи пред?являються в суд за їх місцезнаходженням, а правилами альтернативної підсудності передбачено, що позови, які виникають з трудових відносин можуть пред?являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. (ст.. 109, 110 ЦПК України)

З метою перевірки правильності звернення позивача з позовом саме до Солом?янського районного суду м. Києва останній необхідно надати належним чином завірену копію свого паспорта з відміткою про її місце реєстрації.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» про визнання незаконними та скасування наказів, внесення змін до трудової книжки - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк