Рішення № 59576000, 03.08.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2130/16-ц

провадження № 2/753/2911/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. за участі секретаря Горбань С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про визнання дій, рішень та наказу незаконними, стягнення недоплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про визнання протиправними дій щодо зменшення її посадового окладу, визнання незаконним пункту 4.4. рішення Президії та наказу про внесення відповідних змін до штатного розпису, визнання незаконним попередження про зміну умов оплати праці, виплату недоплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

До початку розгляду судом справи по суті ОСОБА_2 змінила предмет позову, заявивши вимоги про визнання протиправними дій щодо змін у штатному розписі її посадового окладу, визнання незаконним пункту 4.4. рішення Президії МТСБУ та наказу про внесення відповідних змін до штатного розпису, визнання незаконним попередження про зміну умов оплати праці, стягнення недоплаченої заробітної плати за період з січня по 29 квітня 2016 р. в сумі 80648,15 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами.

ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з МТСБУ, обіймаючи посаду заступника генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні. 2 листопада 2015 р. вона було попереджена про зміну істотних умов трудового договору, а саме: про зменшення її посадового окладу з 45000 грн. до 1500 грн. Тоді ж вона ознайомилась з витягом з протоколу засідання Президії МТСБУ № 366/2015 від 29 жовтня 2015 р., пункт 4.4. якого стосується внесення відповідних змін до штатного розпису.

Вищевказані дії і рішення відповідача позивач вважає незаконними посилаючись на те, що зміна посадового окладу є зміною істотних умов праці, а роботодавець може в односторонньому порядку змінити істотні умови праці лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, проте ніяких змін в організації виробництва в МТСБУ в цей час не відбувалось. Посадові обов'язки заступника генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні регламентуються виключно статутом МТСБУ, а жодних змін у статут в цей час не вносилось. Фактично підставою прийняття оспорюваних рішень було рішення Президії МТСБУ від 2 липня 2015 р. про припинення її повноважень і звільнення з посади на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України. Проте це рішення не було реалізоване, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка виконувала повноваження Координаційної ради МТСБУ, погодження на її звільнення не надала. Відтак відповідач, не маючи можливості реалізувати рішення про звільнення позивача, зменшив посадовий оклад, щоб примусити її звільнитися.

Рішення про зменшення посадового окладу набуло чинності в перший робочий день 2016 р., тобто 5 січня 2016 р., а отже з урахуванням перебування у січні-лютому у відпустці та звільнення позивача з роботи згідно з наказом від 29.04.2016, розмір недоплаченої заробітної плати становить 80648,15 грн.

Заподіяна позивачу моральна шкода полягає у тому, що внаслідок незаконного зменшення заробітної плати погіршився стан її здоров'я, та вона позбавилась можливості утримувати непрацюючого чоловіка та сина-студента.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмета позову.

Представник відповідача Чорна Т.О. позов не визнала пославшись на його безпідставність, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Пояснила, що зважаючи на недоліки, допущені ОСОБА_2 під час виконання повноважень заступника Генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні, 2 липня 2015 р. Президією МТСБУ було прийняте рішення про припинення її повноважень та звільнення на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України. Враховуючи, що відповідно до статуту МТСБУ звільнення членів Дирекції Бюро здійснюється за погодженням з Координаційною радою МТСБУ, відповідач направив відповідне подання до Координаційної Ради. З рішенням Президії МТСБУ позивач погодилась і не оскаржила його. Відтак з 3 липня 2015 р. ОСОБА_2 не виконувала жодних передбачених статутом МТСБУ повноважень за своєю посадою. Оскільки Координаційною Радою питання щодо погодження звільнення ОСОБА_2 затягувалось, 29 жовтня 2015 р. Президія МТСБУ, діючи в межах своїх повноважень, відповідно до п.п. б п. 8.3.2. ст. 8.3. Статуту МТСБУ, ухвалила рішення про зменшення їй посадового окладу з 45000 грн. до наближеного до мінімальної заробітної плати розміру, а саме 1500 грн. На підставі рішення Президії МТСБУ генеральним директором в межах його повноважень було видано наказ № 67-о від 30.10.2015 «Про зміни в штатному розписі МТСБУ та попередження про зміну умов оплати праці». Зміна умов оплати праці ОСОБА_2 була погоджена з профспілковим комітетом. Оскільки зміна умов оплати праці проведена з дотриманням положень законодавства і трудових прав позивача не порушила, відсутні підстави для стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з наказом МТСБУ від 21 травня 2014 № 48-о ОСОБА_2 переведено з посади заступника начальника відділу регламентних виплат з внутрішнього страхування департаменту врегулювання на посаду заступника Генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні з оплатою праці відповідно до штатного розпису (а.с. 142).

2 липня 2015 р. Президія МТСБУ ухвалила рішення про припинення повноважень ОСОБА_2, звільнення її на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України, направлення до Координаційної ради МТСБУ подання про погодження звільнення та вчинення дій щодо припинення її доступу до офісного приміщення (а.с. 113-117).

Судом встановлено, що на час прийняття вищевказаного рішення відповідно до положень абз. 3 п. 46.4 ст. 46 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 9.10. Статуту МТСБУ функції Координаційної ради виконував уповноважений орган з питань регулювання ринків фінансових послуг, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг).

10 серпня 2015 р. МТСБУ направило до Нацкомфінпослуг подання про погодження звільнення ОСОБА_2 з посади заступника Генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні (а.с. 166-167).

Листом від 28.08.2015 Нацкомфінпослуг витребувало від МТСБУ додаткові документи, необхідні для прийняття рішення щодо погодження звільнення ОСОБА_2 (а.с. 168-169).

28 вересня 2015 р. МТСБУ направило до Нацкомфінпослуг повторне подання про погодження звільнення ОСОБА_2 (а.с. 118-119).

Проте листами від 29.09.2015 та від 12.10.2015 Нацкомфінпослуг повідомило МТСБУ, що питання щодо погодження рішення Президії про звільнення ОСОБА_2 розглядалося 14 вересня 2015 р. та було знято з розгляду у зв'язку з тим, що воно не входить до компетенції Координаційної ради МТСБУ, визначеної ст. 46 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 170, 173-174).

З огляду на відсутність погодження Нацкомфінпослуг рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади у зв'язку з припиненням її повноважень реалізоване не було.

29 жовтня 2015 р. Президія МТСБУ ухвалила рішення про внесення змін до штатного розпису МТСБУ, а саме: про зменшення розміру посадового окладу заступника Генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні - Директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні, з 45000 грн. до 1500 грн. (а.с. 124-126).

На підставі вищевказаного рішення Президії МТСБУ видано наказ від 30.10.2015 № 67-о «Про зміни в штатному розписі МТСБУ та попередження про зміну умов оплати праці» (а.с. 127), а 2 листопада 2011 р. ОСОБА_2 від розпис була попереджена про зміну розміру її посадового окладу (а.с. 130).

Питання зміни позивачу умов оплати праці було погоджено з первинною профспілковою організацією МТСБУ (а.с. 129, 129).

Відтак відповідно до положень ч. 3 ст. 32 КЗпП України через два місяці після повідомлення про зміну умов оплати праці, тобто з 3 січня 2016 р., ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата з урахуванням посадового окладу в розмірі 1500 грн.

За міркуванням позивача ОСОБА_2 зменшення посадового окладу є зміною істотних умов праці, яка можлива лише в разі зміни в організації виробництва і праці, а оскільки ніяких суттєвих змін в організації роботи МТСБУ не відбувалось, ці дії і рішення відповідача є незаконними. Її посадові обов'язки регламентуються Статутом МТСБУ і жодних змін до Статуту в цей час не вносилось, а відтак її повноваження не змінювались.

Проте ці доводи позивача суд вважає необґрунтованими і такими, що суперечать встановленим обставинам та законодавчим положенням.

Так, відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV) Статуту Моторне (транспортне) страхове бюро України (Бюро) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Аналогічні положення містяться і в Статуті МТСБУ (а.с. 90-117).

Враховуючи, що порядок утворення та правовий статус МТСБУ встановлений законом, ця організація є юридичною особою публічного права.

За приписами ст. 44 Закону 1961-IV органами управління та контролю МТСБУ є загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

Відповідно до положень ст. 47 вищевказаного Закону та п. 8.3. Статуту Президія МТСБУ здійснює загальне керівництво діяльністю МТСБУ і до її компетенції, зокрема, належить вирішення будь-яких питань діяльності МТСБУ, крім тих, які належать до компетенції загальних зборів членів МТСБУ і Координаційної ради та дирекції МТСБУ; затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому числі фонду заробітної плати), штатного розпису МТСБУ; призначення генерального директора та інших членів дирекції МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Згідно п. 8.4. Статуту МТСБУ до складу Дирекції Бюро, яка здійснює оперативне керівництво діяльністю Бюро, входять Директор (Генеральний директор), заступник Директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні (заступник Генерального директора - Директор з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні) та заступник Директора з питань зовнішніх зв'язків (Директор з питань з питань зовнішніх зв'язків).

Вказаним пунктом Статуту визначені порядок призначення та повноваження Дирекції Бюро і кожного з її членів, зокрема, передбачено, що заступник Директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні призначається Президією Бюро за поданням Директора (Генерального директора) Бюро та погодженням з Координаційною радою Бюро при умові, що ця посада є його основним місцем роботи (п. 8.4.2.)

Отже з огляду на вищевказані положення закону, Статуту МТСБУ та рішення Конституційного суду України № 1-рп/2010 від 12 січня 2010 р. у справі за конституційним зверненням ТОВ «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України Дирекція Бюро являється виконавчим органом МТСБУ.

Ч. 3 ст. 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У вищезазначеному рішенні Конституційного суду України зазначено, що зміст положень частини третьої статі 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

За загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 81 ЦК України, цим Кодексом встановлюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту рішення Президії МТСБУ від 2 липня 2015 р. вбачається, що ухвалюючи рішення про припинення повноважень позивача відповідач керувався ч. 3 ст. 99 ЦК України, і саме рішення про припинення повноважень стало підставою для прийняття в подальшому оспорюваних рішень та наказу про зміну штатного розпису та зменшення позивачу розміру посадового окладу.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що після ухвалення рішення про припинення повноважень позивача на посаді заступника Генерального директора з питань здійснення обов'язкового страхування в Україні ОСОБА_2 не виконувала визначені Статутом службові обов'язки і взагалі не допускалася до офісного приміщення МТСБУ, що також підтверджується її заявами з цього приводу на адресу відповідача.

Згідно положень ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів, які б підтверджували, що після припинення повноважень ОСОБА_2 продовжувала працювати за тією ж посадою, суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинилися після ухвалення Президією МТСБУ рішення про припинення повноважень ОСОБА_2 Зазначене рішення є чинним, і законність його ОСОБА_2 не оскаржує.

За приписами ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про заробітну плату» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Враховуючи, що на час прийняття оспорюваних рішення, наказу та попередження про зміну умов оплати праці ОСОБА_2 свої трудові обов'язки не виконувала, а рішення про припинення повноважень не є предметом оскарження, суд дійшов висновку, що зменшенням посадового окладу її трудові права не порушені, у зв'язку з чим відмовляє у позові за безпідставністю вимог.

При вирішенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд керується загальними положеннями цивільного законодавства про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних справ, встановленими статтями 23, 1167 ЦК України, та положеннями статті 237-1 КЗпП України, відповідно до яких відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки порушень відповідачем трудових прав позивача не встановлено, підстави для відшкодування моральної шкоди також відсутні.

Керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про визнання дій, рішень та наказу незаконними, стягнення недоплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: