Постанова № 59560451, 06.04.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 квітня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/673/11

15 год. 45 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Скакун О.П.

за участю

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача : ОСОБА_3

прокурора: Петровича А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень - рішень,-

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2011р. №0000320232/0, №0000340232/0, №0000330232.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та незаконними, перевірка проведена та оформлена з порушенням норм законодавства України. На думку позивача, в порушення норм чинного законодавства, відповідачем не було надіслано жодного письмового повідомлення за десять днів до початку проведення планової перевірки. Позивач вважає, що наказ ДПІ у м. Чернівці №2005 від 13.12.2010 р. про продовження термінів перевірки до 24.12.2010 р., наказ ДПІ у м. Чернівці №2075 від 23.12.2010 р. про призупинення проведення перевірки та наказ ДПІ у м. Чернівці №369 від 10.02.2011 р., яким відновлено терміни проведення позапланової виїзної документальної перевірки, є незаконними. Позивач стверджує, що наказ на продовження перевірки необхідно оформляти в ході проведення перевірки та не допускати перерви між датою закінчення перевірки та датою продовження перевірки.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення при оформленні результатів документальних перевірок. В акті відсутня наскрізна нумерація сторінок, титульний аркуш акта надрукований не на номерному бланку органу ДПС для складання актів документальних перевірок. Відповідачем до акту перевірки внесено дані, що не відповідають дійсності, оскільки підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" зареєстроване платником ПДВ з 20.06.2007 р., а не з 01.07.2009 р., як зазначив податковий орган в акті перевірки. Позивач звертає увагу на неточності, допущені відповідачем при нумерації розділів та пунктів акту перевірки.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 09.03.2011 року №0000320232/0 (форми Р), як стверджує позивач, не зазначено згідно якого саме підпункту пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України здійснено визначення грошового зобовязання з податку на прибуток підприємству в сумі 590776.25 грн., в т.ч. за штрафними санкціями 118155.25 грн., що являється порушенням вимог чинного законодавства України. Як зазначає позивач, незазначення в податковому повідомленні-рішенні конкретної правової норми позбавляє платника податків аргументовано доводити правомірність своїх дій. Нарахування штрафної санкції за п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивач вважає незаконним, а податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки порушення вчинене до набрання чинності Податкового кодексу України, тому застосовуватись повинні норми, які діяли на момент вчинення правопорушення. Також, позивач зазначає, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави не приймати до уваги поданий уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 р. від 09.11.2010 р. №164310 на суму 26583 грн., а тому сума заниження валового доходу за перевірений період визначена невірно, відповідно і невірно визначено суму донарахованого грошового зобовязання та штрафної санкції на неї. Щодо повноти визначення обєкта оподаткування за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. та встановлення його заниження на 1059418 грн., в тому числі за рахунок збільшення валових доходів в сумі 781008грн., амортизаційних відрахувань в сумі 8921 грн. та зменшення валових витрат в сумі 269489 грн. Позивач зазначає, що суми 781008грн., 8921 грн., 269489 грн., - визначено невірно, перевіряючими виведено обєкт оподаткування в сумі 1059418 грн., з якого сума податку на прибуток мала б складати 264854.50 грн., а не 472 621 грн., як то зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Сума 472621 грн. нарахованого перевіряючими податку на прибуток в таблиці «Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток»відсутня. Результати перевірки, на які посилаються перевіряючі на даний час знаходяться на судовому оскарженні, а відтак є неузгодженими і не можуть використовуватися в даному акті та при визначенні грошових зобовязань з податку на прибуток за період з 01.07.09 р. по 30.09.10 р. У підприємства був належний дозвіл на користування пільгою з оподаткування у 2009 р., відповідно безпідставно органом ДПС знято дану пільгу та нараховано грошове зобовязання з податку на прибуток. Будь-яких інших доказів щодо відсутності права у підприємства користуватися пільгою з оподаткування у 2009 р. податковим органом в акті перевірки не зазначено. Позивач спростовує посилання відповідача на порушення п.5, 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- оскільки вони відсутні в зазначеному законі.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення від 09.03.2011 року №0000340232/0 (форми В2) є незаконним, оскільки підприємство не відмовляється від відшкодування даної суми на розрахунковий рахунок та не виявляє бажання, щоб дана сума була зарахована лише в погашення майбутніх податкових зобовязань з ПДВ. Відповідачем було здійснено перевірку, як зазначено в акті перевірки від 21.02.2011р. за період з 01.07.09 р. по 30.09.2010р., якщо порушення вчинене до набрання чинності Податкового кодексу України, то й відповідальність має бути за тими нормами, які діяли на момент вчинення правопорушення, тому податкові повідомлення-рішення №0000340232/0 (форми В2), №0000330232/0 (форми С) є незаконними та підлягають скасуванню. Крім цього як зазначає позивач, згідно Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», серед обовязкових елементів повідомлення рішення №0000340232/0 (форми В2) є посилання на відповідний підпункт, пункту, статті Податкового кодексу України. Проте в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено лише пункт 200.4 та статтю 200 без визначення відповідного підпункту. Податковим органом безпідставно застосовано наслідки визначені п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки в перевіряємому періоді не було діючого Податкового кодексу України, а відтак його норми не можуть бути застосовані до правових відносин, що виникли до моменту введення його в дію.

На думку позивача, податковим органом безпідставно знято податкові зобовязання підприємства з ПДВ в сумі 264205 грн. Дана сума знята з податкових зобовязань внаслідок того, що підприємство користувалось пільгою, визначеною п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Як вважає позивач, даний пункт дає право застосовувати пільгу, але він при цьому не забороняє не застосовувати даної пільги і здійснювати оподаткування операції за загальним правилом із визначенням податкових зобовязань з ПДВ. Тобто, даний пункт є дозвільного характеру, а не забороняючого. Прямої норми в чинному законодавстві, яка б забороняла не застосовувати зазначеної пільги по операціям з юридичними особами, немає. В акті перевіряючими зроблено тільки зведені дані та розбивку по місяцям без посилання та зазначення податкових накладних, згідно яких зазначена в податковому повідомленні - рішенні сума 1016572 грн. мала бути б включена в деклараціях до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Позивач зазначає, що сума прибутку, що звільнена від оподаткування підприємством була визначена за 2009 р. в сумі 1769990 грн., а відтак не є обґрунтованим та підтвердженим з чого податковим органом донараховано 657257 грн. Тим більше і на стор.19 і на стор. 20 акту перевіряючими зроблено відсилання до неіснуючих підпунктів акту, в яких нібито відображено порушення. Позивач також зазначає про порушення відповідача при оформленні акту перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень, а саме - не дотримано обовязкової форми рішень форми «Р»та «В2».

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що твердження позивача є безпідставними. Твердження позивача про проведення планової перевірки відповідач вважає безпідставним та спростовує першою сторінкою самого акту перевірки, де міститься інформація про проведену позапланову перевірку, а також наказом та направленнями на проведення позапланової перевірки. Відповідач стверджує, що при продовженні, зупиненні та поновленні проведення перевірки не було допущено порушень норм чинного законодавства. Перевірка підприємства проводилась з 29 листопада 2010 року по 10 грудня 2010 року. Відповідно до Наказу ДПІ у м. Чернівці №2005 від 13.12.2010 р. термін перевірки було продовжено на 10 робочих днів з 13.12.2010 року по 24.12.2010 року включно, згідно Наказу ДПІ у м. Чернівці від 23.12.2010 року №2075 термін проведення перевірки призупинено, згідно наказу про поновлення від 04.02.2011 року №312 перевірку поновлено терміном на 2 робочі дні. У зв'язку з відсутністю по місцезнаходженню посадових осіб позивача та неможливістю вручити повідомлення про поновлення перевірки складено акт від 04.02.2011 року «про відсутність посадових осіб». 07.02.2011 року до відділу податкової міліції направлено службову записку. Відповідь отримано 10.02.2011 р., в якій зазначалося, що директор ОСОБА_5 з 25.01.2011 р. по 07.02.2011 року перебував па лікуванні в обласній лікарні, головний бухгалтер на підприємстві був відсутній. Наказ про поновлення перевірки від 10.02.2011 р. №0067 та попередні накази вручено директору ОСОБА_5 (13.12.2010р.. 23.12.2010р., 10.02.2011р.)

Щодо порушень, допущених ДПІ у м. Чернівці при оформленні результатів документальної перевірки відповідач повідомив, що акт позапланової виїзної перевірки складений у двох примірниках, титульний аркуш першого примірника на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів документальних перевірок, який залишається в органах ДПС, а другий примірник, титульний аркуш якого надрукований на звичайному аркуші, наданий посадовій особі підприємства. Крім того, податковий орган повідомляє, що неточності в оформленні акту перевірки (помилки в нумерації розділів акту) ніяк не вплинули на правильність і точність донарахованих сум та застосованих штрафних санкцій.

Щодо визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 590776,25 грн. відповідач зазначає, що у звязку з тим, що уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року від 09.11.2010 року №164310 підприємство подало після проведення попередньої планової документальної перевірки (акт від 16.12.2009 року №4182/23-1/35158255), проведеної за період з 13.06.2007 року по 30.06.2009 року, показники уточнюючого розрахунку не відповідають розбіжностям, виявленим попередньою документальною перевіркою. Позаплановою перевіркою не враховані відхилення між даними попередньої перевірки та даними податкових декларацій з врахуванням уточнюючого розрахунку, оскільки попередньою перевіркою було встановлено відсутність ведення належним чином бухгалтерського та податкового обліку. В результаті чого попередньою перевіркою самостійно визначались сума валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань. Тому, позаплановою перевіркою донараховано податку на прибуток в сумі 472621 грн.

За даними перевірки частина залишку відємного значення за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., яка фактично сплачена підприємством ДІМ ЧОТІ 'ОСОБА_4 та добробут інвалідам постачальникам товарів, робіт (послуг) у попередніх звітних періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів і не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, становить 1016572 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Чернівці не подавалися уточнюючі розрахунки на суму заниження бюджетного відшкодування за період, що перевіряється. На порушення п.п.7.7.2 а) п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" позивачем занижено суму бюджетного відшкодування податку па додану вартість на загальну суму 1016572 грн.

Відповідач зазначає, що оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язання платники податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»станом на день закінчення перевірки втратив чинність, штрафні санкції нараховувалися згідно Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що податкові повідомлення - рішення є правомірними, а позапланова перевірка проведена у відповідності до норм чинного законодавства України.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. Перевірка проведена на підставі направлень №023784 від 29.11.2010р. №024133 від 13.12.2010 року, виданих Державною податковою інспекцією у м. Чернівці, згідно з п.1 ст.11. ч.1, ч.15 ст. 111 Закону України Про державну податкову службу в Україні'та відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Чернівецької області від 15 листопада 2010 року по кримінальній справі № 0-109039, наказів ДПІ у м. Чернівці №1804 від 29.11.2010 року, №2075 від 23.12.2010 року, №369 від 10.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 лютого 2011 р. № 426/23-1/35158255(т.1 а.с. 20-68).

Актом перевірки встановлено порушення:

п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, 9, п.п. 7.12.1 п.7.12 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, підприємством занижено податок на прибуток за перевірений період на загальну суму 472621 грн. в тому числі: за 3 квартал - 343175 грн., за 4 квартал - 129446 грн..

пп.6.2.8, п.6.2 ст. 6, п.п.7.4.5, п.7.4, пп.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1016572 грн..

ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»,- товариством з 01.07.2009 р. по 31.10.2010 р. здійснювалась торгівельна діяльність за готівкові кошти без придбання торгового патенту (плата за торговий патент, що підлягає сплаті до місцевого бюджету становить 4800 грн.)

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000320232/0 від 09 березня 2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток організацій і підприємств на суму 590776,25 грн., в тому числі основного платежу 472621грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 118155,25 грн., № 0000340232/0 від 09 березня 2011 р., яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1016572 грн. та №0000330232 від 09 березня 2011р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 9600 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

В судовому засіданні допитано свідків інспекторів, які здійснювали перевірку позивача, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які підтримали позицію відповідача та зазначили про правомірність та законність висновків, викладених в акті перевірки від 21 лютого 2011 р. № 426/23-1/35158255.

Також, у якості свідка був допитаний ОСОБА_8 керівник секретаріату Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Чернівецькій області, який зазначив, що ДПІ у м. Чернівці не зверталось до Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Чернівецькій області з належним поданням про порушення законодавства України позивачем, комісія не розглядала такого подання та не приймала рішення про скасування дозволу на право користування пільгами з оподаткування. Також, свідок зазначив, що дозволи на право застосування пільги з оподаткування Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" не скасовувались.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, в тому числі показання свідків, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно правові акти, які відповідно були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та на момент прийняття податкових повідомлень рішень.

Суд вважає безпідставним твердження позивача про необхідність повідомлення його за десять днів до початку проведення перевірки, оскільки судом встановлено, що проводилась позапланова перевірка позивача. Нормами чинного законодавства передбачено необхідність завчасного повідомлення платника податків про проведення перевірки лише у разі проведення планової перевірки.

Оцінюючи правомірність дій відповідача при продовженні, зупиненні та поновленні термінів проведення перевірки, суд враховує обєктивну обставину щодо перебування директора підприємства на лікуванні та неможливість вручення йому наказу про проведення перевірки. Крім того, позивачем було допущено відповідача до проведення перевірки, у звязку з чим дані обгрунтування не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень рішень.

Суд зазначає, що неточності, допущені відповідачем при оформленні акту перевірки, є формальними та, також, не можуть бути підставою для скасування законних податкових повідомлень рішень.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо безпідставного застосування відповідачем норм Податкового кодексу України при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій та необхідності застосування норм законодавства, які діяли на момент вчинення порушення виходячи з такого.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі 24.11.2011р. № 2198/11/13-11 "Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року" зазначив наступне.

Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Зокрема відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Таким чином, враховуючи те, що склад правопорушень, вчинених позивачем та встановлених відповідачем, було передбачено нормами чинного законодавства, а саме Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", «Про податок на додану вартість», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», до набрання чинності Податковим кодексом України, та є тотожними складу правопорушень, визначених Податковим кодексом України, суд вважає правомірним нарахування штрафних санкцій на підставі норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.12.1. п.7.12 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари, та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу). Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У разі порушення вимог цієї статті зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно із законом. Підприємства та організації, на які поширюється дія цього підпункту, реєструються у відповідному органі податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Суд вважає обґрунтованим неврахування відповідачем поданого позивачем уточнюючого розрахунку до декларації за півріччя 2009 року №164310 від 09.11.2010р., оскільки даний розрахунок було подано за період, який вже був перевірений податковим органом та суму валових доходів та витрат було визначено самостійно податковим органом.

Згідно з п.п. 6.2.8. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Судом встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. в сумі 1645378 грн., відповідачем правомірно встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковується за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»на загальну суму 264205 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем правомірно при визначенні права на пільгу по ПДВ попередній звітний період обраховувався місяцем, а по податку на прибуток роком, виходячи зі встановленого законодавством звітного періоду для кожного з цих податків.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем при перевірці повноти декларування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість було враховано акт попередньої документальної перевірки від 16.12.2009р.

Судом встановлено, що податкові повідомлення рішення, винесені на підставі акту перевірки від 16.12.2009р. було оскаржено в судовому порядку. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі №2а-2470/10/2470 у задоволенні позову Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" про скасування податкових повідомлень рішень відмовлено. Колегією суддів встановлено, що підприємством порушено умови, які надають право на отримання пільг з оподаткування на прибуток та ПДВ, а саме: середньооблікова чисельність інвалідів, які мають основне місце роботи на підприємстві, становить протягом попереднього звітного періоду менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду менше 25 відсотків суми загальних виплат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На момент розгляду даної справи постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року набрала законної сили, тому встановлені обставини не доказуються.

У звязку з викладеним, суд не бере до уваги твердження позивача, що оскільки дозвіл на право користування пільгою не скасовувався, податковий орган зобовязаний враховувати таке право платника податків. У справі №2а-2470/10/2470 Вінницьким апеляційним адміністративним судом це твердження не взято до уваги.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми податку, які не підтверджені податковими накладними, у розмірі 3282 грн..

Згідно з п.п. 7.7.1, 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

У відповідності до п.п.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Враховуючи те, що частина залишку відємного значення фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх звітних періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів і не брала у часті у розрахунках бюджетного відшкодування становить 1016572 грн., суд вважає, що відповідачем правомірно збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень.

Відповідно до акту перевірки від 21 лютого 2011 р. № 426/23-1/35158255 позивачем з 01.07.2009 р. по 31.10.2010 р. здійснювалась торгівельна діяльність за готівкові кошти без придбання торгового патенту на протязі 15 місяців, а тому відповідач вірно нарахував суму штрафу в розмірі 4800 грн., з урахуванням 320 грн. за місяць.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "ОСОБА_4 та добробут інвалідам" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2011 року №0000320232/0, №0000340232/0, №0000330232 задоволенню не підлягає.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 06 квітня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 11 квітня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 12 квітня 2012 р.

Суддя О.П. Скакун