Постанова № 59557557, 02.08.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1225/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛобана Д.В.,

за участю секретаряНовик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гнідинці Агро" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гнідинці Агро" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області № НОМЕР_1 від 31.05.2016 та № 00003311200 від 06.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ст. 200.10. ПК України встановлює, що камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Інших перевірок в порядку ПК України законодавством не передбачає. Вважає, що у порушення вказаних норм законодавства зміст та форма отриманих актів перевірок від 20.05.2016 №64/1200/35074961 та від 26.05.2016 №68/1200/35074961 не передбачає, якого виду була здійснена перевірка. Зазначені акти складено із значним запізненням у часі після граничного терміну подання декларацій за відповідні періоди 2015 року. Так, зокрема, по декларації за жовтень 2015 року - через шість місяців після граничного терміну її подання.

Крім того, зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, оскільки, розрахунок штрафних санкцій не здійснений і не наданий, а акти, які були підставою для винесення рішень, не можуть бути доказом вчиненого на думку територіального органу ДФС порушення, оскільки його виявлення та документування здійснювалось з порушенням вимог чинного законодавства України.

Представник позивача у судове засідання не зявився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав заперечення у яких зазначив, що Прилуцька ОДІП, вважає свої дії правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені із дотриманням норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень на позовну заяву, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2016 Головним державним ревізором-інспектором Варвинського відділення Прилуцької ОДПІ ТУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_1 було складено акт «Перевірки порушень термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 64/1200/35074961 (а.с. 11-12).

Також, 26.05.2016 Головним державним ревізором-інспектором Варвинського відділення Прилуцької ОДПІ ТУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_2 було складено акт «Перевірки порушень термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних» №68/1200/35074961 (а.с. 13-14).

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 4.3 ст. 54 та ст. 76 ПК України, на підставі актів перевірки від 20.05.2016 № 64/1200/35074961 та 26.05.2016 № 68/1200/35074961 Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.05.2016 (а.с. 9) та № 00003311200 від 06.06.2016 (а.с. 10).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до приписів п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з вимогами ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пункт 86.2. ПК України передбачає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обовязкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Податкові накладні від 10.10.2015 були надіслані позивачем для реєстрації 27.10.2015, та отримані згідно даних з ЄРПН про реєстрацію 27.10.2015, тобто позивачем порушено строк реєстрації на 2 дні, про що зазначено в акті перевірка та не заперечується позивачем.

Щодо податкових накладних складених у квітні 2016 року та зареєстрованих з затримкою 2 та 5 днів відповідно, позивачем пояснень взагалі не надано та зазначений факт також не заперечується.

Відповідно до п. 120-1.1. ПК України (в редакції 20.09.2015, що діяла до 01.01.2016) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку па додаю вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу.

Порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01.01.2016, так і пісня. Податкові органи з вказаної дати тільки не повинні дотримуватися порядку залучення до такої відповідальності, який був виключений з 01.01.2016. Скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією ПК України у часі, як безпідставно стверджує позивач.

Детальний розрахунок штрафних санкцій зазначено в актах перевірки на 1-2 сторінках, що спростовує доводи позивача про його відсутність. До того ж, позивач не заперечує вірність цих розрахунків

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Гнідинці Агро" відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан