Постанова № 59554834, 01.07.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2016 Справа №607/16821/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, з участі третьої особи відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Тернопільського міського управління юстиції, про визнання рішення протиправним та його скасування, стягнення утриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, з участі третьої особи відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Тернопільського міського управління юстиції, про визнання рішення протиправним та його скасування, стягнення утриманих коштів, в якому просить визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль щодо перегляду розміру пенсії ОСОБА_1 та нарахування переплати пенсії за період з 16.08.2011 року по 07.08.2014 року неправомірними, визнати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль від 20.052015 року №1 про утримання надміру виплачених сум пенсії противним та скасувати його; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль здійснити перерахунок пенсії та виплатити їй неправомірно утримані кошти на підставі рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль про утримання надміру виплачених сум пенсії від 20.05.2015 року №1 у розмірі 625 грн. 95 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно поданої до Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі заяви від 27.01.2009 року їй було призначено пенсію як працюючому пенсіонеру, оскільки вона працювала в ВАТ «Тернопільобленерго». У зв'язку із звільненням з роботи 15.08.2011 року на підставі заяви від 37.10.2011 року позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2011 року як непрацюючому пенсіонеру у розмірі 1088,27 грн. Проте, у червні, липні та серпні 2015 року позивач отримала пенсію на 217,65 грн. меншу, а ніж призначена їй згідно заяви 07.10.2011 року. На письмове звернення до Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі листом від 21.07.2015 № 214/С-11 повідомили, що відповідно до реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з 24.05.1999 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Враховуючи те, що вона перебувала на обліку як непрацюючий пенсіонер, тому з 16.08.2011 року по 07.08.2014 року їй перераховано пенсію як працюючому пенсіонеру. За вказаний період у неї нібито виникла переплата пенсії у сумі 1194,85 грн. Згідно рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 20.05.2015 року № 1 з пенсії позивача з 01.06.2015 року відраховується 20% до повного погашення боргу. Проте вона вважає, що рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 20.05.2015 року № 1 є незаконним, таким, що порушує її права та підлягає до скасування.

24 листопада 2015 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила суд визнати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль від 20.05.2015 року №1 про утримання надміру виплачених сум пенсії противним та скасувати його; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль здійснити перерахунок пенсії та виплатити їй неправомірно утримані кошти на підставі рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль про утримання надміру виплачених сум пенсії від 20.05.2015 року №1 у розмірі 1194 грн. 85 коп.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області позову не визнала, подала заперечення на позовну заяву.

Представник третьої особи відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Тернопільського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого 25 вересня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_1 03.12.1998 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем.

Згідно поданої до Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі заяви від 27.01.2009 року ОСОБА_1 було призначено пенсію як працюючому пенсіонеру, оскільки вона працювала в ВАТ «Тернопільобленерго».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року припинено підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Згідно довідки №22133/19-18-17-07 від 17 червня 2015 року, виданої Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Тернопільській області, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Тернопільській ОДПІ як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа з 03.12.1998 року по 15.01.2015 року. За період з 01.01.2002 року по 2004 рік, згідно поданих декларацій про майновий стан і доходи - доходів не отримувала. За період з 01.01.2005 року по 31.12.2014 року декларації про майновий стан і доходи не подані.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із звільненням з роботи 15.08.2011 року на підставі заяви від 37.10.2011 року позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2011 року як непрацюючому пенсіонеру у розмірі 1088,27 грн. Проте, у червні, липні та серпні 2015 року позивач отримала пенсію на 217,65 грн. меншу, а ніж призначена їй згідно заяви 07.10.2011 року.

Листом № 214/С-11 від 21.07.2015 року Управління пенсійного фонду України в місті Тернополі повідомило, що відповідно до реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 з 24.05.1999 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Враховуючи те, що вона перебувала на обліку як непрацюючий пенсіонер, тому з 16.08.2011 року по 07.08.2014 року їй перераховано пенсію як працюючому пенсіонеру.

Згідно ч.3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла до 01.04.2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Згідно повідомлення Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Тернопільського міського управління юстиції, 07 серпня 2008 року державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано із банкрутством за №26460100002016277 та в той же день надіслано поштовим відправленням повідомлення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1

Згідно рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 20.05.2015 року № 1 з пенсії позивача з 01.06.2015 року відраховується 20% до повного погашення боргу.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. Зокрема, з інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до рішення міжвідомчої комісії по Пенсійного фонду України в м.Тернополі від 20.05.2015 року з пенсійної виплати ОСОБА_1 утримувалась переплата в розмірі 20% до повного погашення заборгованості, що підтверджується відомістю відрахувань.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, спрямування на отримання прибутку - основна ознака підприємництва, оскільки визначає безпосередню мету, задля якої здійснюється ця діяльність.

В силу ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - державну реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Отже, з аналізу вищезазначених норм, можна зробити висновок, що державна реєстрація фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, є офіційним визнанням державою, через факт її реєстрації - права на здійснення цією особою самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних та соціальних результатів з метою отримання прибутку. Зазначеним правом суб'єкт підприємницької діяльності може скористуватись: здійснюючи підприємницьку діяльність в сфері господарювання та отримувати прибуток (дохід), що свідчить про те, що зазначена особа самостійно забезпечує себе роботою, шляхом здійснення підприємницької діяльності - є працюючою особою; або не скористуватись не здійснюючи таку діяльність, тобто бути непрацюючою особою, одночасно залишаючись зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності.

Пенсійне законодавство також не пов'язує факт реєстрації особи підприємцем з правом на отримання пенсії, ним лише встановлено обов'язковість його реєстрації як застрахованої особи, а право на пенсію ним здобувається у разі отримання ним доходу і сплати з цього доходу страхових внесків.

Зокрема п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено підприємців, як осіб, які підлягають обов'язковому загальнодержавному пенсійному страхуванню, але право на отримання пенсії згідно ст. 8 даного закону, вони матимуть за умови коли така застрахована особа має необхідний страховий стаж або їй була призначена пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Для обліку всіх застрахованих осіб та персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікованого обліку коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування ведеться інформаційна база системи персоніфікованого обліку для формування якої використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; органів державної податкової служби; роботодавців; фізичних осіб; органів реєстрації актів громадянського стану; державної служби зайнятості; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; компанії з управління активам; зберігача; інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.

Зокрема, в частині персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків вказується: ідентифікаційний номер страхувальника; рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків Пенсійного фонду за відповідний місяць; страховий стаж; ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні; сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць; сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

З огляду на зазначене, пенсійне законодавство не пов'язує факт реєстрації фізичної особи суб'єктом підприємницької діяльності з правом на отримання пенсії, оскільки право на пенсію дає в сукупності - факт реєстрації і сплата страхових внесків, обчислених з отриманого доходу, що є можливим при здійсненні підприємницької діяльності і свідчить про працю цього суб'єкта підприємницької діяльності. Сукупність цих ознак, впливає на страховий стаж суб'єкта підприємницької діяльності, що в кінцевому результаті може вплинути на його пенсійне забезпечення. Коли ж особа зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, але діяльність не здійснює, то сукупність ознак які впливають на страховий стаж - відсутня, тому страховий стаж залишається незмінним і не впливає на пенсійне забезпечення особи.

Як вбачається з довідки, виданої 07.02.2014 року Тернопільською ОДПІ Головного управління міндоходів у Тернопільській області, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 07.02.2014 року, встановлено, що ОСОБА_1 фактично підприємницькою діяльністю не займалася, платником ПДВ не реєструвалася, податку з доходів від підприємницької діяльності не реєструвала, діяльністю із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не займалася, платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не реєструвалася.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2011 року по 07.02.2014 року була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, однак підприємницької діяльності не здійснювала, доходу не отримувала, страхові внески та податки не сплачувала, а тому її страховий стаж залишався незмінним і не впливав на пенсійне її забезпечення, а тому рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль від 20.05.2015 року №1 про утримання надміру виплачених сум пенсії порушує право позивача на гарантований державою розмір пенсійної виплати.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, визнати неправомірним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль від 20.05.2015 року №1 про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1, стягнути із Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 1194,85 грн. утриманих сум пенсії.

В силу ст. 94 КАС України слід стягнути з державного бюджету України в користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Тернопіль від 20.05.2015 року №1 про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1.

Стягнути із Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 1194,85 грн. утриманих сум пенсії.

Стягнути з бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 487,20 грн. сплаченого судоового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Дзюбич В.Л.