Рішення № 59554215, 04.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2959/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П.Короткова В.Д.

з участю секретаря - Полякової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року , -

встановила:

У липні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з зазначеним позовом і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 22.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 11082290000 , згідно з умовами якого Банк надав ,а відповідач отримала кошти у розмірі 21916 дол. США зі сплатою 11, % річних на строк до 22.11.2006 року.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право кредитора.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобовязань по погашенню кредиту станом на 21.03.2014 року виникла заборгованість на суму 1006858,99 грн. , яка складається з заборгованості за сумою кредиту 936936,82 грн.; заборгованість за відсотками 69922,17 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у сумі 1006858,99 грн. та судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2І, на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1006858 гривень 99 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ПАТ «Дельта Банк» сплачений судовий збір у розмірі 3654 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 про перегляд вищевказаного заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов , виходив з того,що Банк набув право дострокової вимоги заборгованості у розмірі 1006858,99 грн. за договором кредиту № 11111119000 від 25.01.2007 року , оскільки відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання по погашенню кредиту виконувала неналежним чином.

Проте погодитися з висновками суду першої інстанції неможна з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що 25 січня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 11111119000, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 115 000 швейцарських франків , зі сплатою 8,99 % ,терміном погашення до 25.01.2027 року .

Відповідно до п.1.5 договору кредиту, кредит був наданий шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26203064977500 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням. (а.с.13).

04.02.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до договору кредиту ,відповідно до якої сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту(а.с.19-21).

29.04.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 2 до договору кредиту (а.с.22).

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (30-31).

14.11.2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору кредиту № 11111119000 від 25.01.2007 року (а.с.130-134).

Відповідно до п.1 угоди № 3 сторони домовилися змінити виконання зобовязання за договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за договором ,розмір якої станом на дату укладення цього додаткового договору №3 складає 125135,73 Швейцарських франків з Швейцарських франків на рівні та встановленням цієї заборгованості у розмірі 947 277,47 грн.

Розділом 11 Кредитного договору № 11111119000 від 25.01.2007 року сторони передбачили порядок дострокового повернення кредиту за вимогою Банку.

При укладенні додаткової угоди № 3 ,сторони передбачили в п.8.2. новий порядок дострокового повернення кредиту на вимогу банку.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів,належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.8.1 додаткової угоди № 3 від 14.11.2012 року сторони передбачили право Банку вимагати дострокового повернення повної суми заборгованості, а позичальник зобовязаний виконати зобовязання в порядку передбаченому п.8.2,8.3 цього договору.

Відповідно до п.8.2 додаткової угоди № 3 від 14.11.2012 року ,сторони передбачили , що вимога про дострокове повернення повної суми заборгованості направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 60 календарних днів з моменту зі надіслання кредитором за адресою позичальника ,зазначеного в реквізитах цього договору або адресою, повідомленою позичальником, відповідно до п.5.4 цього договору . Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення повної суми заборгованості з повідомленням про вручення.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 14.11.2012 року ОСОБА_2 зазначила адресу проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, сторони договору встановили порядок, за умовами дотримання якого у позичальника виникає обовязок дострокового повернення боргу. Можливість врегулювання на власний розсуд своїх відносин в цій частині відповідає положенням ст. 6 ЦК України.

Матеріали справи не містять докази виконання Банком вимог розділу 8 додаткової угоди № 3 від 14.11.2012 року ,що в свою чергу свідчить про те, що встановлена договором умова дострокового повернення кредиту не настала , тобто у позичальника не виникло зобовязання дострокового виконання кредитного договору.

Колегія суддів не приймає до уваги наявну в матеріалах справи досудову вимогу Банку від 21.03.2014 року , оскільки з зазначеної вимоги вбачається , що така вимога направлялася на адресу ОСОБА_2 як поручителю за договором кредиту № 11111119000 від 22.11.2006 року з вимогою сплатити прострочену заборгованість у розмірі 72077,60 коп. , при цьому адресу проживання було зазначено : АДРЕСА_1, за якою ОСОБА_2 не проживала .

Таким чином , Банк передчасно звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1006858,99 грн. за договором кредиту № 11111119000 від 25.01.2007 року .

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив позов.

Таким чином ,відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України апеляційна скарга представника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню,а заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4019 грн. 41 коп. ,сплачений ОСОБА_2 при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2014 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 4019 грн. 41 коп .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6