Постанова № 59550900, 27.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №755/2837/16-п

3/755/4837/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної служби МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Потсдам, Німеччина, українця, працюючого в НБО та КМУ, проживаючого в АДРЕСА_1,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП2 №340970 від 29 січня 2016 року, ОСОБА_1 29 січня 2016 року о 08 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в Київській обл., аеропорт «Бориспіль», термінал «Д», на естакаді, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав та показав, що дійсно 29 січня 2016 року о 08 годині 00 хвилин, він керував автомобілем НОМЕР_1, в Київській обл., аеропорт «Бориспіль», термінал «Д», та рухався по естакаді. В цей час його автомобіль через ожеледицю «понесло» на слизькій дорозі в правий бік. Він почав гальмувати, оскільки попереду нього на узбіччі стояв автомобіль НОМЕР_2, однак через стан дорожнього покриття, наявності на проїзній частині ожеледиці, зупинитися не зміг, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним автомобілем. Наполягав, що його вини в дорожньо-транспортній пригоді не має. Винним в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди вважає працівників автодорожньої служби аеропорту «Бориспіль», які не слідкували за якістю дорожнього покриття.

Заслухавши думку ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 13 липня 2015 року за №830/27275, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються схема місця ДТП, що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником патрульної служби МВС.

Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 було надано послідовні та логічні покази з приводу обставин ДТП, які не викликають сумніву у суду, щодо їх достовірності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1, вважаю, що його пояснення, надані як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Більше того, з дослідженого у судовому засіданні висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_4 №1672 від 24 березня 2016 року, вбачається, що під час руху водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 повинен був керуватись вимогами п. 12.1 ПДР України. З моменту виїзду на приховану ділянку ожеледиці водій знаходився в аварійній ситуації і його дії не регламентувались вимогами Правил дорожнього руху. Водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнення ДТП у разі наявності прихованої ділянки ожеледиці, яку він не міг своєчасно виявити для вибору безпечної швидкості руху. У разі наявності прихованої ділянки ожеледиці, яку водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 не міг своєчасно виявити для вибору безпечної швидкості руху, в його діях не міститься невідповідність вимогам п. 12.1 ПДР. Відсутність попереджувального дорожнього знаку 1.13 «Слизька дорога» не забезпечувала водію автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 можливості своєчасного реагування на зміну стану дорожнього покриття і є причиною виникнення даної ДТП, з технічної точки зору.

Таким чином, відсутність вказаного дорожнього знаку не забезпечувала водію можливості своєчасного реагування на зміну стану дорожнього покриття і є причиною виникнення даної ДТП.

Зазначений доказ, суд, виходячи з положень ст. 251 КУпАП, визнає належним та допустимим.

При цьому, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки матеріалами справи не доведено факту порушення з боку водія ОСОБА_1 ПДР України.

Згідно положень пп. «а» ч. 1 ст. 247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження.

За таких обставин провадження по даному адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У зв'язку із закриттям провадження судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 124, 247, 251, 254, 279, 280, 283-284, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: