Справа № 457/485/16-а
провадження №2-а/457/14/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2016 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Марчука В.І.
при секретарі Словіцькій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення виплати пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що вінз 03.01.2013 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області, як одержувач пенсії за віком (батько дитини інваліда з дитинства) відповідно до пункту 3 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, визнаний інвалідом III групи, інвалідність встановлена з 18.11.2013 по 01.12.2016.
З 01.01.1999 по 31.03.2016, позивач працював в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Трускавці на посаді заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці - начальник відділу пенсійного забезпечення (державна служба).
У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, йому як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, виплату пенсії по інвалідності було призупинено з 01.04.2015 року. Оскільки до 01.06.2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, 04.04.2016 року він звернувся до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про поновлення виплати йому пенсії..Проте, Відповідачем прийнято рішення від 12.04.2016 №1 про відмову у поновленні виплати пенсії
Посилаючись на ці обставини, просив суд визнати такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01.06.2015 року.
Представником відповідача Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області подано до суду заперечення на позовну заяву, у відповідності до якого останні просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
Представник відповідача Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області протии позову заперечив, в задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 з 03.01.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області, як одержувач пенсії за віком (батько дитини інваліда з дитинства) відповідно до пункту 3 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, визнаний інвалідом III групи, інвалідність встановлена з 18.11.2013 по 01.12.2016.
Також, станом на 01 квітня 2015 року працював на посаді, яка, відповідно до Закону України «Про державну службу», відноситься до державної служби.
У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, виплату пенсії йому було призупинено з 01.04.2015 року.
Оскільки до 01.06.2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, 04.04.2016 року він звернувся до УПФУ з заявою про поновлення виплати пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, Рішенням №1 від 12.04.2016 року Дрогобицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області у поновленні виплати пенсії йому відмовило.
Вказана обставина стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VIII від 02.03.2015 року), пп. 2 п.12 розділу 1 якого внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких:
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивач працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня 2015 року пенсія, призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому виплачуватись не повинна.
Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працював позивач, дійсно, передбачала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року законущодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.
З 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працював позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 47 вказаного Закону підстав для її невиплати.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 01.06.2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, а УПФУ необгрунтовано відмовлено в цьому.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи те, що позивач з 01.01.1999 року по 31.03.2016 року працював в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Трускавці на посаді заступника начальника управління - начальником відділу пенсійного забезпечення та подання позивачем позову до вказаного управління під час роботи в такому підпадало б під дію положень Закону України «Про запобігання корупції» (конфлікт інтересів), то суд вважає за правильне, що позивач звернувся з даним позовом після звільнення, дану обставину суд вважає поважною та за необхідне поновити позивачу строк на звернення до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 18, 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати протиправними дії Дрогобицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови у поновленні пенсії ОСОБА_1, раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року
Зобов'язати Дрогобицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Львівської області поновити з 01.06.2015 року виплату пенсії за віком ОСОБА_1, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок..
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови.
.
Суддя: В. І. Марчук
Судове рішення № 59543461, Трускавецький міський суд Львівської області було прийнято 20.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 457/485/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: