Постанова № 5954121, 12.04.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" квітня 2007 р.Справа №9/158-НА

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Волиця Старокостянтинівського району

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів

ДПА у Хмельницькій області м. Хмельницький

про визнання протиправним та скасування рішень № 220163 від 03.11.06р.

Третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача, -

Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області

Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Римар Н.М.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 підприємець,

ОСОБА_2 представник за усною заявою довірителя у судовому засіданні

Від відповідача Сімогук Л.М. представник за дов. від 03.04.07

Від Третьої особи - Шістка М.А. - за дов. від 10.04.07,

Каменяш І.Г. за дов. від 12.04.07

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину постанови згідно ст. 160 КАС України .

Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять визнати протиправними та скасувати рішення №220163 від 03.11.06 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в розмірі 1700 грн. При цьому посилаються на те, що кіоск, що перевірявся , був зданий в оренду гр. ОСОБА_6 за договором від 03.10.06, яка і здійснювала торгівлю в момент перевірки. Крім того, до початку перевірки не було вручено під розписку направлення на перевірку та наказ начальника ДПІ про її призначення, чим порушено вимоги ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, відповідно посилаються на неправомірність перевірки. У судовому засіданні уточнено адресу позивача.

Відповідач у запереченнях на позов та представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечують, посилаючись на ст.8,9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Звертають увагу, що перевірка проведена у відповідності до норм зазначених законів , при цьому не безпосередньо відповідачем , а ДПА у Хмельницькій області .

Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області , надалі Третьою особою надано пояснення , у яких як і представниками у судовому засіданні , звертається увага на те, що була проведена планова перевірка позивача згідно вимог ст.ст. 15-16 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. При цьому посилаються , що зазначений закон є спеціальним, тому Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” може застосовуватися тільки в частині, не врегульованій Законом України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Відповідно наказ про проведення перевірки не надається. Тому позовні вимоги безпідставні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Позивач зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності , що підтверджується свідоцтвом від 25.03.05, в 2005-2006 р. перебувала на спрощеній системі оподаткування , що підтверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку серії В № НОМЕР_1 від 30.03.05.

06.10.06 ДПА у Хмельницькій області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у кіоску-вагончику за адресою вул. 1-го Травня у м. Старокостянтинів , за результатами якої складено акт №22010223/2302 від 06.10.06. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, крім інших, вимог ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у звязку з проведенням реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Перевірка проведена на підставі направлень Третьої особи № 701 від 5.10.06 та № 710 від 6.10.06 про проведення планової перевірки позивача, Плану проведення перевірок відділом оперативного контролю на жовтень 2006 , затв. 30.09.06. При цьому Третьою особою прийнято наказ № 204 від 4.10.06 „ Про проведення перевірок”.

Продавцем позивача ОСОБА_6 під час проведення перевірки надано пояснення від 6.10.06 , у якому зазначено, що остання працює продавцем позивача 2 місяці, продала цигарки , в кіоску знаходяться інші цигарки.

Позивачем подано до відповідача заяву від 10.10.06 , в якій надано пояснення щодо перевірки про те, що кіоск, що перевірявся зданий в оренду іншій особі ОСОБА_6, яка і здійснювала торгівлю під час перевірки, позивач як орендодавець не несе відповідальності за орендаря.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 03.11.06 №220163 про застосування штрафних санкцій за порушення ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” згідно абз.5 ст.17 даного Закону на суму 1700 грн.

Позивач, вважаючи прийняте спірне рішення неправомірним, звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 16 Закону України „ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 із змінами і доповненнями контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позивач у 2005-2006р. перебувала на спрощеній системі оподаткування , що підтверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку серії В № НОМЕР_1 від 30.03.05. Однак, перевірка щодо неї здійснена в жовтні 2006року, а не за наслідками звітного календарного року, і не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації), внаслідок чого нарахування вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Судом враховується також , що правове регулювання здійснення перевірок органами державної податкової служби регулюється Законом України „Про державну податкову службу в Україні” . Зокрема, згідно ст. 11-1 цього Закону планова виїзна перевірка проводиться щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Однак, позивачу не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки всупереч ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Крім того, щодо проведеної перевірки , то судом враховується, що згідно тієї ж ст. 11-1 Закону перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими перевірками .

Судом враховується, що згідно статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Однак, представниками відповідача та Третьої особи у судовому засіданні не надано рішення або наказу керівника податкового органу про поведення планової або позапланові перевірки позивача. При цьому наказ Третьої особи № 204 від 4.10.06 „ Про проведення перевірок” не відноситься до позивача , його також не вручено останньому.

Оглядом наданих Третьою особою направлень на проведення перевірки судом встановлено, що в останніх всупереч норми ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не зазначено дату початку та закінчення перевірки.

У звязку з цим суд враховує, що Третьою особою та відповідачем не надано документів , визначених статею 11-2 Закону „Про державну податкову службу в Україні” , так як наказ керівника податкового органу не видавався, а направлення мають суттєві недоліки.

У звязку з цим всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем допущені порушення не доведено належними доказами.

Судом враховується також , що згідно ст.19 Конституції України державний орган зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Оскільки не дотримана передбачена чинним законодаством України процедура проведення планових та позапланових перевірок господарської діяльності відповідача та не надано документів, передбачених ст. 11-1 Закону „Про державну податкову службу в Україні”, рішення відповідача не може базуватися на неправомірно проведеній перевірці. Тому прийняте за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. від 03.11.06 №220163 підлягає визнанню неправомірним та скасуванню.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати по справі у звязку із задоволенням позову стягуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п. 6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Волиця Керекешина Старокостянтинівського району до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування рішення №220163 від 03.11.06 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА у Хмельницькій області м. Хмельницький про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 с. Волиця Керекешина Старокостянтинівського району штрафних санкцій в розмір 1700 грн. від 03.11.06 №220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 с. Волиця Керекешина Старокостянтинівського району / код 268120322/ 3,40 грн. /три гривні 40 коп./ відшкодування сплаченого державного мита.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяЮ.П. Олійник

Віддрук. прим. :

- до справи,

- позивачу,

- відповідачу.