Ухвала суду № 59538108, 09.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №428/1591/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 травня 2016 року в справі № 428/1591/16-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня звернення за її призначенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом в якому, враховуючи уточнення, просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, нарахувати та виплатити зазначену допомогу з дня звернення за її призначенням - 25 вересня 2015 року.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 травня 2016 року позов задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити ОСОБА_4 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, нарахувати та виплатити яку з дня звернення за її призначенням - з 25.09.2015.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_4 було припинено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з тим, що після її призначення позивач протягом чотирьох місяців не працевлаштувався. Також апелянт наголошує, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога на наступний строк не призначається.

За приписами частини 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014, ОСОБА_4 та її донці ОСОБА_5, у жовтні 2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області була призначена щомісячна адресна допомога.

На той час ОСОБА_4 перебувала на обліку в Біловодському районному центрі зайнятості, а ОСОБА_5 була студенткою Луганського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

У лютому 2015 року виплата щомісячної адресної допомоги ОСОБА_4 та її донці була припинена на підставі того, що протягом чотирьох місяців після призначення допомоги позивач не був працевлаштований. Надалі щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_4 не призначалась.

У березні 2015 року позивачка переїхала до м. Сєвєродонецька, став на облік у Сєверодонецькому міському центрі зайнятості, а 16.03.2015 отримала довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

25 вересня 2015 року ОСОБА_4 надала заяву та інші документи, необхідні для призначення щомісячної адресної допомоги. 30 вересня 2015 року вказані документи були передані до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Повідомленням від 05.01.2016 відповідач сповістив ОСОБА_4, що щомісячна адресна допомога її родині не призначена на підставі того, що згідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Позивачка не погодилась з відмовою Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам та звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з п. п. 2, 3 ст. 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок).

За приписами п. 2 Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Згідно з п. 7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 з 03.08.2015 по 02.02.2016 працювала на посаді головного спеціаліста відділу по централізованому господарчому обслуговуванню закладів освіти при Департаменті освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, а з 03.02.2016 - на посаді головного спеціаліста відділу позашкільної освіти, виховання та інтернатних закладів Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 04/03-319 С від 08.02.2016, видана Департаментом освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації).

Відповідно до довідки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди № 27/16 від 15.01.2016 ОСОБА_5 є студентом цього університету III курсу денної форми навчання.

Таким чином, ОСОБА_4 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області не за призначенням грошової допомоги на наступний (шестимісячний) строк на підставі довідки, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, а за призначенням щомісячної адресної грошової допомоги на підставі довідки, виданої відповідачем. Тому доводи апелянта з цього приводу не підлягають задоволенню.

Окрім цього колегія суддів зазначає, що підстави, з яких позивачу була припинена виплата грошової допомоги, на час звернення із заявою до відповідача відпали.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком, наведеним в оскаржуваному рішенні, що обставини, викладені позивачем, підтверджені матеріалами справи, а тому позовна заява ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня звернення за її призначенням - з 25.09.2015 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 травня 2016 року в справі № 428/1591/16-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про зобов'язання призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня звернення за її призначенням - з 25.09.2015 - залишити без задоволення.

Постанову Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 травня 2016 року в справі № 428/1591/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук