Ухвала суду № 59535728, 02.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

"02" серпня 2016 р.

Дніпропетровськ

справа № 804/822/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мартиненко О.В.

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №804/822/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року позовні вимоги задоволено.

11 липня 2016 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Враховуючи, що первинна апеляційна скарга, яка подана відповідачем 01.04.2016р., була повернута відповідачу 29.06.2016р. у зв'язку з невиконанням недоліків, до повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги ст.186,187 КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем копії постанови суду. Відповідач також не зазначає дату отримання копії оскаржуваної постанови суду, що унеможливлює вирішення судом питання щодо дотримання відповідачем строків апеляційного оскарження.

Натомість, станом на 01.04.2016 року відповідачу було відомо про прийняте рішення та подано первинну апеляційну скаргу.

В повторній апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке обґрунтовано лише про обставини попереднього (вчасного) звернення з апеляційною скаргою та її повернення, у зв’язку з несплатою судового збору. Тобто, зазначене клопотання не містить будь-яких причин пропуску строку та підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, у разі пропуску строку подання апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги слід надати суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням дати отримання копії оскаржуваного рішення суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Проте, повторна апеляційна скарга подана також без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Отже, звертаючись до суду з повторною апеляційною скаргою, відповідачем не дотримано встановлений законом порядок, зокрема, в частині сплати судового збору (несплата якого і була підставою для залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги).

В повторній апеляційній скарзі знову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору , у зв'язку з відсутністю коштів для його сплати.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.

Проте, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов’язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Інгулецький ГЗК" подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень. З огляду на позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036), орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції чинній на час подання позовної заяви (11.02.2016р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.

Станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову складає 11888,00грн., а відтак, сплаті при поданні позовної заяви підлягав мінімальний розмір судового збору 1378грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 1515,80грн. (1378грн. х 110%)

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

надати суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням дати отримання копії оскаржуваного рішення суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №804/822/16 залишити без руху та надати тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: О.В. Мартиненко